Зупинка саморозвитку

Розмиті особисті цінності та цілі

Від керівника щодня, а найчастіше й щогодини, очікується прийняття рішень, основаних на його особистих цінностях і принципах. Якщо особисті цінності недостатньо чіткі, керівникові не вистачатиме твердих переконань для рішень, і вони будуть сприйматися навколишніми як необгрунтовані. Практика успішного управління в цілому орієнтована на такі цінності, як ефективна реалізація потенціалу працівників і зростаюча готовність до нововведень.

Від менеджерів щодня очікується ухвалення рішень, заснованих на особистих цінностях і принципах. Якщо особисті цінності недостатньо прояснені, менеджерові не хватиме твердих підстав для думок, які можуть сприйматися оточуючими як необгрунтовані. Сучасна концепція успішного управління в цілому орієнтована на такі цінності, як ефективність, реалізація потенціалу працівників і готовність до нововведень. Менеджери, для яких неясні власні основні принципи або які в них непостійні, або ті, чиї цінності не відповідають часу, обмежені розмитістю особистих цінностей.

Можна виділити ряд цінностей:

Перша цінність – здорове сімейне життя та виховання власних дітей.

Друга цінність – матеріальне благополуччя.

Третя цінність – професійна діяльність як джерело благополучного існування.

Четверта цінність – розвиток власних здібностей.

П’ята цінність – позитивне спілкування з людьми.

Шоста цінність – пізнання себе.

Сьома цінність – залучення до культури.

Уміння проясняти та змінювати цінності є для керівника дуже важливим з тієї точки зору, що він бере участь в процесі формування цінностей підлеглих.

Педагог, не здатний проясняти особисті цінності, не зможе формувати їх у інших. Робота менеджера освіти включає в себе право винесення суджень про те, що важливо, а що – ні.

Менеджери впливають на хід свого ділового і особистого життя, оцінюючи наявні можливості і вибираючи ті або інші альтернативи. Менеджер може бути нездібним визначити цілі або може прагнути до недосяжних, або - небажаним цілям - часто до цілей, які несумісні з сучасністю. Часто недооцінюються альтернативні варіанти і упускаються важливі моменти, а на незначні питання йдуть весь час і сили. Подібні менеджери зазвичай насилу досягають успіху і нездібні оцінити успіх інших, оскільки вони обмежені нечіткістю особистих цілей.

Саморозвиток- це усвідомлений і керований особистістю процес, в результаті якого відбувається удосконалення фізичних, розумових і моральних потенцій людини, розгортання її індивідуальності. Процес саморозвитку не має меж, як немає меж досконалості людини.

Важливою умовою, первинною сходинкою саморозвитку особистості є внутрішня потреба у його здійсненні та самопізнання себе.

Самопізнання - це вивчення себе як частини природи, виявлення своїх біологічних особливостей і потреб, це розуміння себе як частини соціуму, це усвідомлення себе і як морального та духовного феномену.

Найважливішою вимогою до менеджера є здатність постійно працювати над собою. Тільки в цьому випадку можлива успішна адаптація до змін у суспільстві. Менеджер, який припинив роботу над собою, не може успішно вирішувати сучасні проблеми.

Зрілий саморозвиток характеризується наступними параметрами:

- спрямованість, тобто мотивами роботи над собою;

- змістом (розумове, фізичне, моральне, трудове, естетичне);

- стійкістю (випадкове, епізодичне, постійне);

- ефективністю у формуванні своєї особистості.

Процес саморозвитку – це процес тривалий. У людини, яка тим займається, він може тривати все життя.

Існують такі загальні етапи саморозвитку:

Перший етап – усвідомлення в необхідності роботи над собою. Воно виникає в результаті взаємодії потреб у розвитку, цілеспрямованості, аналізу внутрішнього етапу, зовнішніх умов і вимог. Коли незадоволення відповідає зовнішнім вимогам, прагненню стати кращим, умовам, які дозволяють це зробити, особистість гостро відчуває необхідність роботи над собою. На першому етапі через педагогічне і особисте керівництво забезпечується регулярне самоспостереження і об’єктивна самооцінка, які вкрай необхідні для початкового і подальшого етапу самовиховання.

Другий етап – вироблення програми роботи над собою. На цьому етапі особистівсть порівнює своє “Я” у теперішньому, “Я”, яким його хочуть бачити інші, і “Я”, яким уявляє себе у майбутньому. На вироблення образу “Яким я повинен стати в процесі самовиховання”. Важливе значення має життєвий досвід, досвід самовиховання, ідеали, мрії, а також життя. Програма роботи над собою здійснюється в процесі боротьби мотивів. Найбільш важливим при цьому є мотиви які виникають при відношеннях до зовнішніх дій і оцінці внутрішнього самовиховання. Якщо вона переконалася, що може працювати над собою, зовнішні умови є спрятаними, а вимоги оточуючих посильні, незмінні, то пробне самовиховання переходить у постійне.

Третій етап – активне здійснення програми самовиховання, включаючи зміну себе і обставин. В процесі самовиховання активно працюють всі програми: “Я тепер і в майбутньому”, “Вимоги до мене і вимоги до себе”, “Програма самовиховання і програма поведінки”. Керівництво самовихованням на цьому етапі йде двома шляхами: зміною умов, що сприяють переоцінці себе і зміни програми самовиховання, або дається оцінка самим зусиллям особистості, типу: чого домоглася, які успіхи, що ще треба виховати у себе в подальшому.

Четвертий етап – завершальний: проходить оцінка результатів самовиховання, інтенсивно працюють ведучі програми: “Який я був”, “Який я є”, “Я в майбутньому”, “Я і самовиховання”. В результаті зновуж проходить оцінка обставин і самооцінка внутрішнього світу, повторюється весь цикл самовиховання, проте на новім рівні і з іншим змістом. Слід зауважити, що таке виділення етапів роботи над собою умовне, часто вони переплітаються один з одним, проте завжди існують.

Опрацювавши кроки саморозвитку, кожен педагог виробляє свою власну програму, яка допомагає ефективно та успішно пройти всі етапи до мети, а саме:

1) вирішити, чого хочемо досягти;

2) створити власне бачення успіху;

3) використовувати метод великих стрибків;

4) вірити, що успіх прийде;

5) зосередитися на цілях, які приведуть до успіху;

6) не занепадати духом при невдачах;

7) покладатися лише на свої сили.

Організувавши себе, ми можемо дати приклад дітям. А організованість дисциплінує, потребує відповідальності за кожен здійснений крок, за вибір, за збереження здоров’я, за реалізацію своїх сил – за власне життя, щоб не промарнувати його.

Менеджери здатні досягти значних успіхів у саморозвитку, однак деякі не можуть подолати свої слабкості й працювати над власним зростанням. Вони недостатньо динамічні. Вони схильні уникати гострих ситуацій, дозволяють прихованим здібностям так і залишитися нерозвиненими, втрачають природне чуйність, і їх ділове життя перетворюється на рутину тим більше, чим частіше вони в інтересах особистої безпеки виключають із своєї діяльності ризик. Такі менеджери обмежені зупиненим саморозвитком.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Раціональний розподіл часу	\|	Недостатні навички розв’язання проблем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.