Сутність, етапи та показники прогнозування податкових надходжень

До бюджету

Податкове прогнозування та аналіз податкових надходжень

Однією із складових податкового менеджменту є прогнозування та планування податків. Цей вид діяльності тісно пов'язаний з бюджетним менеджментом і передбачає визначення сум податків та обов'язкових платежів, які мають бути сплачені до бюджетів різного рівня.

Планування служить двом цілям, а саме:

- розраховує майбутній вплив поточних рішень, програм і політики (аналіз впливу);

- визначає можливості збалансування доходів та видатків (аналіз дефіциту).

Фінансове планування (й особливо прогнозування) є важливим інструментом управління і дає реальні переваги, а саме:

- поліпшує якість прийняття фінансових рішень, пов'язує політику і бюджет для досягнення довгострокових планів;

- окреслює фінансове майбутнє і залишає час для запобігання несприятливим подіям, дозволяє визначити альтернативні шляхи вирішення зазначених проблем;

- сприяє відкритості управління і прозорості прийняття рішень.

Податкове прогнозування - це один із напрямів державного прогнозування, який ґрунтується на результатах наукових досліджень звітних і аналітичних даних, що отримані у ході виконання поточних податкових зобов'язань.

В умовах функціонування податкового менеджменту в Україні загальнодержавні й регіональні аспекти податкового прогнозування відіграють важливу роль, адже без урахування специфіки розвитку фіскальних відносин не може бути реалізована жодна довгострокова загальнодержавна чи регіональна програма розвитку, неможливе проведення економічних і податкових реформ.

Прогнозування податкових надходжень дає змогу визначити ймовірність виникнення непередбачуваних подій, із допомогою ризик-менеджменту оцінити ризик настання важкопрогнозованих фінансових і податкових ситуацій, оцінити глибину розриву між цілями платників податків і фіскальними цілями держави, звести до мінімуму ймовірні втрати.

З цією метою у податковій службі України створені та функціонують підрозділи податкового прогнозування та економічного аналізу. У Міністерстві фінансів України також створено Департамент податкової політики і макроекономічного прогнозування. Метою загальнодержавного податкового прогнозування є визначення обсягів фінансових ресурсів, що надходять від платників податків, для їх централізації до бюджетів.

Податкове прогнозування дає можливість реально оцінити податковий потенціал держави та її територій, ґрунтуючись на прогнозах економічного і культурного розвитку. Робота над прогнозуванням податкових надходжень не повинна ґрунтуватися та обмежуватися аналізом лише макроекономічних показників, а й має враховувати реальний стан сплачуваності податків, рівень податкової дисципліни і культури, податкову поведінку суб'єктів господарювання, політичну ситуацію в державі, вплив законодавчо-нормативних рішень із питань оподаткування як на загальнодержавному, так і на територіальному рівнях.

Існує пряма залежність ефективності податкового прогнозування від стабільності податкового законодавства, незмінності податкових правил протягом тривалого періоду. Тому при прогнозних розрахунках конкретних сум податкових надходжень до бюджетів різних рівнів велике значення мають три принципово важливих моменти:

- детальне вивчення позитивних і негативних проявів у взаємовідносинах платників податків із державою, встановлення закономірностей розвитку цих взаємовідносин;

- проведення факторного аналізу процесів податкового наповнення бюджетів із метою виявлення впливу усієї системи оподаткування, її окремих елементів і податків на показники фінансово-господарської діяльності й навпаки;

- позитивна оцінка ймовірності виникнення непередбачуваних економічних, фінансових, бюджетних і податкових ситуацій, розрив між метою платників податків і фіскальними цілями, розробка комплексу заходів щодо їхнього згладжування або повного усунення.

Прогнози можна класифікувати як суб'єктивні і як такі, що засновані на моделях.

Суб'єктивні прогнози ґрунтуються на здогадках, досвіді й інтуїції і поділяються на неформальні прогнози й міркування експертів. Незважаючи на ідентичність інформації, трапляються випадки принципових розбіжностей у суб'єктивних оцінках різних експертів, хоча це не означає, що такі прогнози неточні, за певних обставин лише особистий досвід може забезпечити оптимізацію управлінського рішення. Нинішня практика податкового прогнозування в Україні великою мірою Міністерстві фінансів України також створено Департамент податкової політики і макроекономічного прогнозування. Метою загальнодержавного податкового прогнозування є визначення обсягів фінансових ресурсів, що надходять від платників податків, для їх централізації до бюджетів.

Процедуру прогнозування податкових платежів до бюджетів усіх рівнів доцільно формувати за такими етапами:

1. Побудова загальної структури моделі, що залежить від постановки завдання. У стандартній постановці при розробці проекту бюджету завдання полягає у розрахунку прогнозних надходжень із кожного джерела доходів бюджету окремо. Сума прогнозних надходжень з усіх джерел доходів дає прогнозне значення сукупного доходу бюджету. У цьому разі загальна (економетрична) модель являє собою сукупність моделей, яка складається з регресійних моделей для кожного виду доходів і моделі сукупного доходу.

2. Аналіз причинних зв'язків. Метою цього етапу прогнозування є з'ясування кола чинників, які логікою економічних зв'язків можуть впливати на податкові надходження до бюджету. Аналіз має відповісти на запитання: "Від яких показників, що характеризують стан економіки регіону, може залежати розмір сукупного доходу або певних його складових? Які економічні показники можуть розглядатися як екзогенні змінні, чий вплив на доходи має бути перевірено?"

3. Формування масиву статистичної інформації. На цьому етапі прогнозування відбувається знаходження економіко-статистичних відповідників тим чинникам, що визначені як екзогенні змінні, тобто знаходження статистичних показників, якими кількісно можна охарактеризувати зазначені економічні чинники, а також пошук, добір і попередня обробка статистичної інформації про ці відповідники. Динамічні ряди мають бути досить довгими, аби одержані на їх підставі статистичні залежності були надійними, бажано, щоб довжина рядів сягала кількох десятків спостережень.

4. Знаходження регресійних залежностей. Здійснюється кількісний аналіз статистичних зв'язків доходу (сукупного чи окремої його складової) з відповідними екзогенними змінними (з кожною окремо та її сукупностями). Завдання полягає у тому, щоб для того чи іншого сполучення екзогенних змінних одержати рівняння регресії, яке б адекватно відбивало фактичне, представлене статистичними даними співвідношення між доходами як залежною змінною та згаданими екзогенними змінними. Найпростішим, найуніверсальнішим і найпоширенішим є метод найменших квадратів.

5.Використання моделі. Прогнозування майбутніх значень доходу ґрунтується на припущенні, що загальні умови, які визначили динаміку доходу упродовж часу, котрий є базовим для знайдених регресійних моделей, не зазнають серйозних змін у прогнозному періоді й попередня тенденція, яку описують згадані моделі, може бути продовжена на майбутнє (екстрапольована). Прогноз доходу здійснюється підстановкою в рівняння регресії значень незалежних змінних, що визначають умови, для яких робиться прогноз. Розгорнута методологія передбачає використання пакетів прикладних програм для розв'язання задач математичної статистики, економетрики, аналізу рядів.

Виходячи з умов, які склалися в Україні у зв'язку з нестабільністю податкового законодавства, відсутністю науково обґрунтованих підходів до формування національного податкового менеджменту, поєднання вітчизняної та зарубіжної практики прогнозування податкових платежів, практичний вибір того чи іншого методу прогнозування залежить від відповідного програмного забезпечення, рівня кваліфікації працівників і технічної забезпеченості податкових органів.

Прогнозування надходжень податків та інших обов'язкових платежів базується на даних щодо загальноекономічних показників розвитку країни, галузей народного господарства, конкретного регіону, що розробляються центральними економічними відомствами, місцевими органами управління, а також на дослідженнях, що публікуються в спеціальній економічній літературі й інших джерелах.

Прогнози підрозділяють на оперативні — до одного місяця., короткострокові — до одного року, середньострокові — до п'яти років і довгострокові - понад п'ять років. Здійснення використання прогнозів із різними часовими горизонтами визначається природою прогнозованих процесів. Чим більш стійкий характер носять ці процеси і тенденції. тим більшим може бути і горизонт прогнозування.

Обрахунок бази оподаткування та прогнозування надходжень здійснюється Головним управлінням економічного аналізу ДПА України, відповідними службами або спеціалістами територіального рівня податкової служби за участю підрозділів справляння податків і обов'язкових платежів на підставі таких показників:

- основних напрямків розвитку економічного і соціального розвитку території (регіону);

- облікових даних про кількість платників по кожному виду доходів, суми нарахованих платежів з врахуванням податкових пільг, діючих ставок оподаткування, нових законодавчих актів з питань оподаткування, що вводяться в прогнозованому періоді;

- прогнозних розрахунків окремих підприємств, що має визначальне значення в податкових надходженнях;

- термінів сплати податків та платежів, наявності перехідних платежів;

- фактичних даних про податкові та інші надходження за звітний період та очікувані до кінця періоду, про залишки податкової заборгованості і наявність переплат.

- врахування бюджетних призначень щоб забезпечити їх виконання, рівня інфляції, курсу гривни до долару США та ЄВРО на прогнозний період.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика складових податкового менеджменту	\|	Тема:Зчеплене успадкування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.