• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стосунки компартій із соціал-демократією

Соціал-демократи — представники партії лівої орієн­тації, виступали за еволюційний, поступовий розвиток суспільства, за реформи, збереження громадянського ми­ру, здійснення демократичних перетворень як умову і засіб досягнення соціальної справедливості.

Комуністи — представники радикального напряму в лівому русі. їхня головна мета — здійснення пролетарської революції, в перспективі світової, встановлення диктатури пролетаріату, націоналізація всієї власності, побудова без­класового комуністичного суспільства.

Глибокий розрив, що утворився між ними більше 70 років тому, викликаний принциповими негараздами, значно по­слабив позиції міжнародного робітничого класу, завдав не­поправного удару революційному й демократичному ру­хові в Європі. Протягом всього часу існування комуністів і соціал-демократів між ними точилася постійна боротьба за лідерство в міжнародному робітничому русі. Лідери Комінтер­ну Зінов'єв, Бухарін, Сталін розглядали соціал-демократію як свого головного ворога в революційному русі. Сталін сформу­лював дезорієнтуючі робітничий рух настанови. "Фашизм, — писав він, — є бойова організація буржуазії, що спирається на активну підтримку соціал-демократії. Соціал-демократія є об'єктивно помірна гілка фашизму... Ці організації не запере­чують, а доповнюють одна одну. Це не антиподи, а близнюки".

У 30-ті роки, за умов наступу реакції, фашизму і загрози війни, життя висунуло перед Комінтерном на пер­ший план антифашистські, загальнодемократичні завдання, однак замість вироблення загальної платформи, припусти­мої для згуртування всіх прогресивних сил, їм був взято курс на затвердження соціалізму шляхом соціалістичних революцій. Антифашистська стратегія ототожнювалася у той час з боротьбою за повалення капіталізму, що вносило розгубленість до рядів борців проти фашизму, послаблю­вало їхні позиції, породжувало недовіру до комуністів.

Водночас і міжнародна соціал-демократія,- налякана діяльністю більшовиків у 20-ті роки, не виробила узгодже­ної позиції засудження фашизму і згуртування в боротьбі за демократію і прогрес. Якщо її лівий фланг тією або іншою мірою усвідомлював загрозу, що нависла над Єв­ропою, і готовий був разом з комуністами, усіма демокра­тичними силами всіляко протистояти фашизму, то правий фланг відхиляв з порога всі пропозиції комуністів про співробітництво. "Антифашистський союз з комуністами компрометує велику справу боротьби проти фашизму: це був би союз з антидемократами проти антидемократів," — заявляв Р. Фрейзер.

Практичні дії комуністів і соціал-демократів нанесли величезних втрат справі миру, демократії і єдності робіт­ничого руху. В боротьбі за вплив на маси вони на перший план висували ідеологічні розбіжності, різне бачення рево­люційного процесу. Внаслідок цього як комуністи, так і соціал-демократи значною мірою втратили вплив на хід подальшої боротьби у своїх країнах.

ТЕМА ФАШИЗМ І НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІЗМ (НАЦИЗМ)

Читайте також:

1. Договірні стосунки із постачальниками
2. Лідер. Лідерство в групі, ознаки і типологія лідерства. Управління спільністю людей, функції керівника. Взаємостосунки керівника і підлеглого.
3. Міжнаціональні відносини і причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві
4. Міжособистісні стосунки в групі.
5. Принцип 8 Взаємовигідні стосунки з постачальниками.
6. Стосунки з іншими
7. Стосунки між клієнтом і PR-фірмою: переваги і перешкоди
8. Стосунки середині фірми між керівником і підлеглими.

Переглядів: 551