Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття і класифікація речей

План

Тема 6: Речове право.

Лекція № 6

1. Поняття і класифікація речей

2. Поняття та види володіння

3. Право власності

4. Поняття і види прав на чужі речі

Список рекомендованих джерел:

1. Підопригора О. А. Римське право : підручник / Підопригора О. А., Харитонов Є. О. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 512 с.

2. Орач Є.М. Основи римського приватного права / Є.М. Орач, Б.Й. Тищик. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 272 с.

3. Макарчук В.С. Римське приватне право: навч. посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2007. –256 с.

4. Вовк В.М. Практикум з основ римського приватного права. – Київ: Атіка, 2007. – 198 с

5. Порівняльне правознавство : підручник / С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов, І. О. Биля-Сабадаш та ін. ; за заг. ред. О. В. Петришина. – Х. : Право, 2012. – 272 с.

6. Основи римського приватного права. Підручник (гриф МОН України) Л. М. Баранова, В. І. Борисова, М. В. Домашенко та ін.; За заг. ред. В. І. Борисової та Л. М. Баранової., 2007. 224 с.

 

Ключові поняття:

Річ, публічні та приватні речі, манципні та неманципні речі, рухомі та нерухомі речі, споживні та неспоживні речі, тілесні та безтілесні речі, подільні та неподільні речі, головні та приладдя, індивідуальні та родові речі, безхазяйні та речі в правовому володінні, прості, змістовні, збиральні речі, плоди, продукція, доходи, володіння, цивільне володіння, законне володіння, незаконне володіння, добросовісне володіння, недобросовісне володіння, інтердикти, інтердиктний захист, посесор ний захист, віндикаційний позов.

 

Питання для самоконтролю:

  1. Дати визначення поняттю «річ»
  2. Дати загальну характеристику речових прав
  3. Визначити класифікацію речей
  4. Визначити поняття та види володіння
  5. В чому полягає різниця між законним володінням та незаконним володінням?
  6. Що призводило до втрати володіння?
  7. Розкрити сутність захисту володіння

 


Речі розглядалися принаймні у трьох значеннях: у найбільш загальному, широкому розумінні — усе, що існує в матеріальному оточенні; у вузькому — усе, що може бути предметом правовідносин між особами; у найбільш вузькому — усе, що уявляється предметом майнових прав, зокрема речових і зобов’язальних.

Річ - це частина природи, живої чи неживої, ізольованої просторово або фізично, або невіддільна від інших частин природи і яка є предметом юридичного панування особи.

1.Речі, які відносились до речей божого права, поділялися на святі і релігійні. Визнання того, що річ належить божеству, позбавляло її здатності бути об'єктом особистої власності і такі речі вилучалися з обігу. Речі святі, речі, присвячені богам, храми і алтарі, а також речі, що перебувають під заступництвом богів - міські стіни міста Риму. Речі релігійні - кладовища, могили тощо.

2.Речі, що відносяться до людського права, поділяються на публічні й приватні. Публічні речі - це речі, суб'єктом права на які є римський народ. Вони поділялися на кілька категорій залежно від їх функцій:

1) речі загального (громадського) користування, які використовуються членами суспільства для своєї користі і для розвитку суспільного життя громадян (річки, моря, порти, дороги, громадські стадіони, бібліотеки тощо);

2) речі, які слугують специфічним цілям держави і які вилучені з безпосереднього користування громадян (казна, військове спорядження, тюрми, фортеці та ін.);

3) речі, які є предметом комерційної діяльності держави (державний земельний фонд, державні раби тощо).

Приватні речі - це ті, що належать окремим людям.

3. Манципні та неманципні(res mancipi et res nee mancipi),що певною мірою відповідає сучасному поділу на основні засоби виробництва і предмети споживання. Поділ зумовлений цінністю речей у господарському обороті.До манципних речей римляни відносили землю, рабів, робочу худобу і земельні сервітути.Неманципні речі - усі інші речі.

4. Рухомі і нерухомі(res mobiles, res immobiles). Рухомі речі - це речі, які могли змінити своє положення в просторі без зменшення своєї цінності і пошкоджень (тварини, раби, домашній скарб). Нерухомі речі - це речі, які при переміщенні в просторі втрачають свою цінність (земля, будинки, ліс).

5. Споживні(res quae usu consumuntur)і неспоживні(res quae usu non consumuntur).Споживні речі - це ті речі, які в процесі їх використання втрачають свої споживні якості повністю або частково (продукти харчування, корм для тварин, будівельні матеріали тощо). Неспоживні речі - це речі, які при використанні їх не за призначенням втрачають свою початкову суть (землі, будівлі, одяг).

6. Тілесні(res corporales)і безтілесні(res incorporales). Тілесні речі - це ті речі, які ми бачимо й відчуваємо, речі, що мають матеріальну субстанцію (земля, худоба, будинок). Безтілесні - це речі, які існують у нашій уяві, абстрактні речі. Це навіть не речі, а швидше права (право спадкування, сервітути, право вимоги).

7. Подільні і неподільні речі.Подільні речі - це ті речі, які не змінюють свого господарського призначення в результаті їх поділу (земельні ділянки тощо). Неподільні речі - з правової точки зору це ті речі, які в результаті їх поділу втрачають своє призначення, цілісність (раб, тварина).

8. Головні і приладдя. Головна річ визначається як частина речі, яка містить у собі ознаки цілої речі. Приладдя - це ті складові головної речі, які здійснюють господарське призначення, бо знаходяться в залежності від головної речі (наприклад музикальний інструмент та футляр до нього).

9.Індивідуально визначені(et species)і родові(genus).Індивідуальні речі - це ті речі, які цінні своєю індивідуальністю, речі унікальні, єдині у своєму роді (скульптури, картини). Родові речі - це речі, цінність яких визначається за їх родом і кількістю, яких в природі існує багато.

10. Безхазяйні речі (нічийні) і речі, які знаходяться в правовому володінні.Безхазяйні речі - це ті речі, які на цей час нікому не належать і належати не можуть (звір в лісі, риба в морі, птахи у небі). Речі в правовому володінні - це речі, які мають конкретного господаря.

11. Речі, які знаходяться в обігу, виключені з обігу чи обмежені в користуванні (res in commercio, et res extra commercio).Речі, які знаходяться в обігу - це ті речі, які можуть належати кожному. Речі, які виключені з обігу - це ті, які не можуть бути предметом цивільно-правових угод (речі, які є державною власністю). Речі, які обмежені у цивільному обігу - це ліки, зброя.

Виокремлюють також заборонені речі ті, які державою заборонені у цивільному обігу (книги про магію, отрути).

12. Прості, змістовні, збиральні речі.Прості речі - речі, елементи яких не мають самостійної суті, речі, створені з єдиного матеріалу (раб, тварина, дорогоцінне каміння). Змістовні речі - функціонально-конкретні одиниці, які об'єднують у собі самостійні частини (будівля). Збиральні - речі, що складаються з предметів, які утримують свою індивідуальність, але сприймаються як складові одного цілого (театр, комерційне підприємство, хор).

13. Плоди, продукція, доходи.Плоди - продукти органічного розвитку, як живі (тварина), так і неживі речі (врожай). Продукція - все те, що отримано в результаті виборного використання речі (продукти, приладдя тварин). Доходи - плоди, які ми отримуємо з речі в результаті юридичних угод (цивільні плоди). Дохід - це грошове надходження від речі.

Джерела римського права першу групу визначали як право на речі (jura in re), а другу — як право на особистість (jura in persona). Згодом право на річ перетворилося на речове право, під яким розуміли сукупність правових норм, що встановлювали постійні та безпосередні правомочності окремих суб’єктів на свій розсуд використовувати повністю або частково будь-які речі1.

Ще на ранніх стадіях розвитку римського права із речових прав сформувалося володіння2, яке згодом породило право власності як найбільш абсолютне речове право та похідні від нього речові права на чуже майно, а саме: сервітути, емфітевзис, суперфіцій, заставне право.

Таким чином, у Давньому Римі існували такі види речових прав: володіння, право власності та права на чужі речі.

 


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. V. Класифікація і внесення поправок
  4. V. Класифікація рахунків
  5. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  6. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  7. А/. Поняття про судовий процес.
  8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  12. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.




Переглядів: 4964

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вплив російських «Вістей» на першу сторінку The Times | Поняття та види володіння

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.028 сек.