Роль людського фактору в прийнятті рішень

Закономірності в управлінській діяльності

Лекція 4

5.Закономірності в управлінській діяльності

6.Роль людського фактору в прийнятті рішень

7.Рішення як творчий процес

8.Неформальні аспекти при розробці рішень

Зростання складності управлінських завдань вимагає удосконалювання методів і прийомів їхнього вирішення, спричиняє облік усіх нюансів при розробці і реалізації прийнятих рішень від учасників цього процесу — розроблювачів, керівників, виконавців до всієї соціотехнічної системи в цілому.

Загальний зміст теорії систем полягає в тому, що при розробці чи дослідженні будь-якої системи варто враховувати взаємозалежності між різними її елементами. У соціотехнічній концепції, зокрема, передбачається Відношення до організації як до взаємозалежної системи, аналіз як соціальних, так і технічних її компонентів в однаковій мірі.

Концепція людських відносин, у якій підкреслюється величезна роль у процесі виробництва соціально-психологічних факторів, стверджує, що на поведінку працівників впливають не тільки економічні стимули, але і соціально-психологічні потреби людей, що беруть участь у всіх складових цього процесу.

У системі керування соціотехнічними системами усе взаємозалежно. Одні люди розробляють і приймають рішення, інші — забезпечують їхню реалізацію, треті — виконують прийняті рішення. Відносини між учасниками цього процесу базуються на людському поводженні, його психологічній сутності, індивідуальності, його базових і програмуючих властивостях.

Базові властивості — сплав уроджених і придбаних у процесі виховання і соціалізації рис особистості. Головним рушійним стимулом розвитку індивідуальності є її програмуючі властивості — спрямованість, інтелект і самосвідомість. Індивідуальність має власний внутрішній психічний світ, самопізнання і саморегуляцію поводження, що складаються і діють організаційними факторами власного поводження особистості.

Удосконалювання і зміна програмуючих властивостей особистості забезпечує їй повноцінну, плідну тривалу творчу діяльність і впливає на зміни деяких базових якостей, зокрема, характеру. Посилення інтересу до професії веде до інтенсифікації інтелектуальної діяльності, підвищенню мотивації, а розвиток інтелекту — до пошуку нових ідей цієї діяльності, формуванню наполегливості, цілеспрямованості — найважливіших рис сучасного менеджера.

На зміст рішень і їхню якість впливають такі особливості особи, що приймають рішення, як характер, темперамент, симпатії й антипатії, прихильності, смаки, розуміння особистого престижу, емоції, самопочуття, настрій та ін.

ЛПР може бути переконаним, принциповим борцем, впевненим у важливості і суспільній корисності дорученої йому справи, чи мати риси кар'єриста, що виявляє активність заради особистого висування. Він може мати якості новатора, що сміливо впроваджує все передове й ефективне, чи, навпаки, консерватора, який з труднощами відмовляється від звичних методів, навіть якщо вони явно застаріли.

Керівник може мати сильну волю, рішучість і наполегливість у досягненні поставлених цілей чи бути безвладною, слабохарактерною людиною, не здатним піти «проти плину». І, нарешті, ЛПР може виявляти жагуче чи холодно-розумове відношення до дійсності, уміти стримувати чи, навпаки, легко чи важко входити в нову обстановку, діяти імпульсивно чи розмірено, обдумано.

Великий вплив такі особистісні якості роблять на оцінку вихідної ситуації для ухвалення рішення, особливо в умовах дефіциту часу. Неправильна оцінка ситуації може бути наслідком сильного порушення (гніву, страху), коли людина не здатна враховувати всі обставини і перекручено уявляє собі обстановку.

У цих умовах у керівника особливо гостро виявляється властивість сприймати не дійсні фактори, а ті, котрі йому хочеться бачити. В результаті рішення приймаються на основі не об'єктивного, а перекрученого, суб'єктивного уявлення про дійсність. Тому керівнику, як нікому іншому, насамперед, потрібний самоконтроль, на базі якого він може приймати більш об'єктивні рішення.

Менеджеру необхідно знати склад і зміст властивостей особистості, що формують її психологічний портрет, володіти прийомами самоорганізації, самоконтролю і самоврядування (поняття «самоменеджмент», щонайменше, некоректно) з метою ефективного керування людьми і досягнення запланованих результатів.

Психологічний портрет особистості, а також інші психофізіологічні характеристики людського фактора, не розглядаються в даному курсі через його перевантаження. Більш докладно з даними категоріями можна ознайомитися в підручниках і літературі з психології.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закони і закономірності, що впливають на прийняття рішень.	\|	Рішення як творчий процес

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.