Рішення як творчий процес

Бажання домогтися успіху характерно для багатьох, однак далеко не кожен його домагається.

У менеджменті успіх є неодмінною умовою, тому що тільки сприяє виживанню й ефективній роботі фірми.

Успіху неможливо домогтися рутинною, нехай навіть клопіткою і сумлінною роботою керівника. Для успіху необхідна творчість, талант. Тільки в єднанні спеціальних знань, досвіду і творчості менеджера, його здатності вміти і знати, де зосередити ї сили — запорука успіху.

Творчість є часовий процес, послідовність дій чи подій, що приводять до зовсім нової системи, що задовольняє поставлену у в даний момент часу.

Визнання проблеми є необхідною умовою для її рішення,і тому що, якщо проблема не існує для того, хто приймає рішення, то ухвалення рішення не відбудеться. Більш того, якщо проблема і визнана, то не всяке її рішення може носити творчий характер. Рутинні, повторювані проблеми відносяться до категорії структурованих і вони не вимагають творчості. Так, наприклад, можна розглянути можливість заняття з посади когось зі своїх кандидатів, прийняти на роботу когось з боку і т.д. Подібні проблеми відомі з попереднього досвіду, стандартні і легко вписуються в границі звичайного, нетворчого рішення.

Однак нерідко виникають нові, унікальні проблеми, рішення яких не вміщається в стандартні рамки. Саме в цьому випадку необхідний творчий підхід.

Ухвалення рішення розглядалося як раціональний процес, тобто як серія стадій і етапів, через які менеджер у творчому пошуку повинен пройти від початку до кінця, щоб дійти до повного виконання рішення й усунення виниклої проблеми. У реальному житті не зовсім так, тому що існує цілий ряд обмежень «реального світу», що перешкоджають застосуванню раціональної моделі в Процесі ухвалення рішення:

• Часто менеджери не знають, що проблема існує. Вони або перевантажені, або проблема добре схована від них;

• не представляється можливості збирати навколо проблеми всю наявну інформацію з технічних чи вартісних причин.

Обмеження в часі змушують приймати не кращі рішення. У багатьох випадках розглядаються не всі альтернативи, а при їхній оцінці і виборі важко врахувати якісні фактори. Однак загальні механізми ухвалення рішення в реальному житті зберігаються.

Рішення повинне розглядатися як продукт управлінської праці, а його прийняття як процес, що веде до появи цього продукту. Правильно приймати рішення — це галузь науки і практики, необхідний атрибут будь-якого менеджера.

Прийняття ж правильних рішень — це галузь управлінського мистецтва, творчість. Здатність і уміння робити це розвивається з досвідом, придбаним керівником протягом усього життя! Сукупність знання й уміння складають компетентність будь-якого керівника й в залежності від рівня останнього говорять про ефективного чи неефективного працюючого менеджера.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Роль людського фактору в прийнятті рішень	\|	Неформальні аспекти при розробці рішень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.