Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Роль особи, що приймає рішення (ЛПР) у розробці управлінських рішень

Лекція 5

1.Роль особи, що приймає рішення (ЛПР) у розробці управлінських рішень

2.Завдання вибору критеріїв обґрунтування рішення.

3.Моделі в системі управлінських рішень.

4.База управлінських рішень і закони організації.

Робота керівника складається з великого числа послідовних операцій і процедур, що вимагають свого чіткого поділу, що складає основу успішного функціонування системи.

У процесі рішення можна виділити наступні основні функції керівника:

• керівник повинен керувати процесом вироблення рішення;

• керівник висуває завдання для вирішення, бере участь у його конкретизації і виборі оцінних критеріїв;

• ЛПР повинен уміти правильно визначити і поставити завдання в складній і суперечливій ситуації. Це є однією з основних обов'язків ЛПР, його головною творчою частиною роботи;

• керівник відповідальний за вибір і особисто повинен приймати рішення;

• керівник організує виконання рішення, очолює роботу в період його реалізації.

У розглянутих процедурах беруть участь два основних типи працівників: системні аналітики і власне керівник (за рішенням окремих питань можуть залучатися експерти і консультанти з боку).

Системні аналітики повинні володіти в повному обсязі сучасними методами аналізу, а керівник — володіти системним підходом до прийняття рішень і мати загальне уявлення про методи і засоби, використовуваних у процесі ухвалення рішення.

Досрвід учить, що керівники, що не розуміють хоча б загалом логіку дослідження, не вірять рекомендаціям системних аналітиків.

Системний аналітик на основі даних прогнозу, думок окремих фахівців і інших вихідних даних складає список усіх можливих цілей (який спочатку не зобов'язаний бути точним і повним) і проводить їхню систематизацію. Потім цей список передається керівнику. Обмін думками допомагає уточнити старі і виявити нові цілі.

Більшість керівників у процесі спільної роботи над постановкою завдання виявляють такі проблеми і можливості, про існування яких їм раніше не було відомо, і, що стали очевидними тільки в процесі цієї роботи.

Участь керівника у формуванні критеріїв, визначенні цілей вирішальним образом позначається на впровадженні результатів.

У 80% випадків розробки при учасіі керівників знаходять практичне застосування. Це в два рази більше, ніж без їхньої участі.

Ясна,логічно струнка і, по можливості, математично точна постановка завдання може здаватися керівнику погано пристосованою до сфери його діяльності і не потрібною, і, навпаки, системний аналітик схильний недооцінювати роль інтуїції і минулого досвіду. Це багато в чому обумовлене тим, що традиції наукового спілкування привчили його звертати більше уваги на вибір і застосування методів рішень, ніж на доцільність і ефективність їхнього використання.

Керівник повинен приймати рішення на основі точних математичних результатів аналітиків, а інтуїція і досвід служать істотним доповненням, але не як заміна результатів, отриманих аналітиками.

Системні аналітики розглядають ухвалення рішення як самостійний процес, ЛПР — як частина всього процесу керування, де необхідно враховувати й об'єктивні фактори, що впливають на вирішення проблеми. Розбіжність між ними виявляється, у першу чергу, в оцінці ризику. У той же час неприйняте рішення — це набагато гірше, ніж прийняте, хоча й має які-небудь погрішності.

Завжди є якийсь оптимум, до якого необхідно вести дослідження, після чого необхідно прийняти рішення. Вибрати етап, момент (не раніш і не пізніше) — це вже мистецтво праці керівника.

У загальному вигляді практична реалізація підготовки і прийняття рішень може бути представлена у вигляді наступних принципів:

• орієнтація на кінцеві результати задоволення попиту споживачів;

• виявлення й аналіз декількох варіантів рішення;

• сполучення кількісних і якісних рішень;

• облік ймовірнісного характеру соціально-економічних явищ;

• комплексна оцінка ефективності прийнятих рішень, у т.ч. психологічних наслідків і перспективи;

• використання сучасних обчислювальних засобів;

• раціональне використання праці ЛПР і системних аналітиків.

На основі сказаного можна зробити висновок, що майбутнім менеджерам (ЛПР) вкрай необхідно знати ці принципи, розуміти зміст діяльності аналітиків, мати уявлення про основні методи, ними використані, і на їхній основі приймати грамотні, продумані рішення.


Читайте також:

  1. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  2. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
  3. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
  4. Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
  5. Аналіз альтернативних рішень
  6. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
  7. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
  8. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
  9. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
  10. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень
  11. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
  12. Багатоцільова багатокритеріальна модель обґрунтування рішень в полі кількох інформаційних ситуацій




Переглядів: 1014

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Неформальні аспекти при розробці рішень | Завдання вибору критеріїв обґрунтування рішення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.