Типи проблем і загальні методи їхнього рішення.

Важливою ознакою управлінського рішення є його спрямованість на організацію колективної праці. Вони приймаються лише при виникненні проблеми. Проблемою звичайно називають ситуацію, що характеризується таким розходженням між необхідним (бажаним) і існуючим станом керованої системи, що перешкоджає її нормальному функціонуванню, розвитку і досягненню мети.

Ухвалення рішення зв'язане з переробкою інформації, що відноситься до розв'язуваної проблеми, її аналізом, моделюванням процесу розвитку подій і вибором найбільш кращого варіанта дій.

При моделюванні процесу прийняття рішень необхідно мати чітке представлення про наступні основні елементи, що представляють основу управлінських рішень:

• ситуація (наявність і аналіз);

• час для прийняття рішень;

• ресурси, необхідні для реалізації рішення;

• ресурси, якими розташовує чи організація ЛПР;

• система керованих факторів;

• система зв'язків між керованими і некерованими факторами;

• альтернативні варіанти рішень;

• система критеріїв (оцінна система) для оцінки прийнятих рішень.

Система критеріїв, принципів і методів ухвалення рішення базується на знанні об'єктивних закономірностей діяльності організації й обліку умов і особливостей конкретної ситуації, у якій приймається рішення. Тому процес ухвалення рішення з використанням при цьому прийомів, способів, методів містить у собі елементи наукового знання й елементи творчості, мистецтва.

Рішення приймаються на всіх стадіях управлінського циклу і, у залежності від конкретної стадії, можуть класифікуватися як вихідні (початкові), стратегічні, інноваційні, оперативно регулюючого, коригувальні і рішення, зв'язані зі здійсненням функцій керування.

На пошук оптимального рішення впливає тип поставленої проблеми. Для його визначення необхідно задати і сформулювати відповіді на наступні питання:

• Чи визначена точно мета (якщо вона раніше не задана), досягнення якої буде означати повне рішення проблеми?

• Є чи альтернативні засоби і способи функціонування системи для досягнення мети?

• Чи можливо точно визначити витрати ресурсів, сил, засобів на функціонування системи по кожному з можливих варіантів дій для досягнення мети?

• Чи відбиває модель системи всі зв'язки між цілями і способами їхнього досягнення?

• Чи існує критерій, за допомогою якого зіставляються витрати і ступінь досягнення мети?

У залежності від кількості позитивних відповідей на питання в теорії рішень розглядаються чотири основних типи проблем:

• стандартні;

• добре визначені (виявлені) чи структуровані;

• слабко визначені (виявлені) чи слабко структуровані;

• невизначені (неструктуровані).

Стандартним проблемам властиві повна ясність і однозначність цілей, альтернатив, витрат, а також відпрацьована, що цілком відбиває реальну систему, модель і єдиний простий критерій для оцінки ефективності функціонування системи.

Для вирішення стандартних проблем на основі заздалегідь обраних процедур і правил використовуються методи, що містять шаблонові типові правила рішень (завдання в умовах визначеності).

Деякі стандартні завдання (як правило, з багатьма перемінними) можна вирішувати за допомогою методів математичного програмування й оптимізації, а також диференціального числення й ін.

Добре визначені проблеми мають ясні цілі, добре структуровані. Елементи системи мають явні зв'язки, добре вивчені, а витрати й ефективність функціонування мають кількісні оцінки. Такі завдання звичайно зважуються методами математичного моде лювання, при жому як моделі використовується не вся система, а лише процес її функціонування, послідовність виконання ряду операцій, що і визначило назву цієї теорії.

Дослідження операцій (ДО) — один з основних методів у теорії рішень, що при заданих зовнішніх умовах (середовищі) забезпечує досягнення необхідного показника якості дій і дотримання заданих обмежень.

Методи ДО дуже багатогранні і містять рекомендації з вибору критеріїв ефективності, що можуть використовувати працівники (системні аналітики), але остаточний вибір залежить від керівника.

Оптимізація рішення методами дослідження операцій з використанням критерію ефективності вивчена і відпрацьована на практиці, що викликає необхідність її розгляду більш докладно.

Слабко визначені проблеми зважуються як система, у якій поряд з добре вивченими елементами і зв'язками є невивчені (чи невідомі) елементи. Інакше кажучи, мета, завдання й елементи системи частково мають якісні і частково кількісні характеристики. Модель системи, як правило, носить можливісний характер, а ефективність функціонування може оцінюватися комплексним критерієм чи не має такого взагалі.

У слабко визначеної проблеми є багато альтернативних рішень, отже, не може бути єдиний критерій ефективності.

Найбільш раціональне рішення визначається на основі методів, об'єднаних за назвою «системний аналіз».

Головне місце в системному аналізі приділяється не оцінці ефективності всіх можливих варіантів рішення, як у ДО, а розробці нових альтернатив (нових способів і прийомів), що розширюють уже відому кількість задовільних рішень, а потім і вибір найбільш кращого з них. При цьому примітним є той факт, що при застосуванні системного аналізу моделюється не тільки процес функціонування системи (як у ДО), а і вся система в цілому з урахуванням її структури і взаємодії із середовищем.

Іншим, не менш важливим елементом застосування системного аналізу, є його результат, досягнення якого має відношення до найближчих і віддалених цілей (наслідків).

Системний аналіз дозволяє невизначену чи слабко визначену проблему перетворити в добре структуроване завдання й у наступному вирішити його з застосуванням точних математичних методів і моделей.

Невизначені (неструктуровані) проблеми характеризуються негативними відповідями на раніше поставлені питання. Мета, завдання й елементи розглянутої системи не мають чітко виражених кількісних характеристик чи показників. Пошук оптимального рішення стає практично неможливим.

Невизначені, неструктуровані проблеми, як правило, зважуються евристичними методами на базі логіко-значеннєвого моделювання, а також різними інтуїтивними методами і прийомами (експертних оцінок, генерації ідей, синектики, морфологічного аналізу, сценаріїв).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Умови і ситуації вироблення рішень.	\|	Суб’єктивні проблеми в розробці і прийнятті рішень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.