• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ситуація в Іспанії після Першої світової війни

ТЕМА ІСПАНІЯ

Фашизація країни

В основу фашистської доктрини було покладено ідею "загальнонаціональної" влади, що нібито стояла на варті "загальних інтересів". Виходячи з цієї ідеї, фашисти вима­гали від народу повної покори. "Усе в державі і нічого поза державою", — ці слова Муссоліні є свого роду формулою фашистського тоталітаризму. В цей період було видано закони про чистку державного апарату від "підозрілих елементів", про заборону всіляких асоціацій, що не конт­ролюються фашистською партією, про право префекта конфіскувати номери газет. Особливе місце посідав закон від 24 грудня 1925 р. про права прем'єр-міністра. Згідно з цим законом глава уряду звільнявся від відповідальності перед парламентом і не був зобов'язаний подавати до відставки в разі висловлення вотуму недовіри.

Фашистські діячі, використовуючи своє становище, самі ставали великими промисловцями та фінансистами. З 400 депутатів фашистського парламенту, обраних 1929 р., 175 обіймали оплачувані посади в адміністративних радах великих акціонерних товариств. Державне регулювання здійснювалося фашистським режимом в інтересах еконо­мічної підготовки до війни з метою реалізації агресивних планів італійської держави. Таким чином, терористичні функції фашистської держави, всі її організаційні та еко­номічні заходи були пов'язані із загарбницькими зовніш­ньополітичними планами.

У роки Першої світової війни Іспанія зберігала нейтра­літет. Війна викликала зростання попиту на іспанські това­ри й сприяла піднесенню промислового та сільськогоспо­дарського виробництв. Активний зовнішньоторговельний баланс забезпечив значне (у 4 рази) збільшення золотого запасу. Закінчення світової війни позбавило іспанську промисловість вигідної кон'юнктури на світовому та внут­рішньому ринках, що й спричинило скорочення вироб­ництва деяких галузей промисловості, від'ємне сальдо зов­нішньоторговельного балансу, інфляцію й зростання безробіття.

Аграрно-промислова Іспанія за рівнем розвитку про­мисловості продовжувала відставати від розвинених країн. У 1920 р. населення країни становило 20,3 млн. чоловік. 57% самодіяльного населення було зайнято в сільському господарстві, 21,9% — у промисловості та 20,81% — у сфері обслуговування. Ядро фінансово-поміщицької олігархії складали 100 родин, що володіли величезною частиною ресурсів країни. У селі на 150 тис. поміщиків припадало 12 млн. га землі, тоді як у країні нараховувалось 2,5 млн. безземельних наймитів та 1 млн. бідних селян, що володіли усього 6 млн. га землі.

Для Іспанії була характерна нерівномірність економічно­го розвитку окремих районів. Області на Півночі — Катало­нія, Басконія та Астурія — були центрами текстильної про­мисловості, машинобудування, електротехнічної, хімічної, гірничодобувної та металургійної галузей промисловості. В інших областях Іспанії існували дрібні підприємства харчо­вої, швейної, скляної та деревообробної галузей. У розвитку іспанської економіки активну участь брав іноземний капітал, головним чином англійський, французький, бельгійський, а після світової війни — американський. 1930 р. сума інозем­них капіталовкладень становила 1 млрд. доларів.

Основою політичної системи країни була монархія, що спиралася на католицьку церкву й армію. Католицька церква отримувала від держави вигідні субсидії у 50-70 млн. песет і виступала як найбільший банкір та промисловець. Надійним оплотом монархії була армія, що вирізнялася наявністю великої кількості реакційних офіцерів і генера­лів, котрі відзначилися, як правило, в колоніальних війнах і мали великі привілеї.

Дуже гострою для Іспанії була національна проблема. З трьох районів, населених національними меншинами — Каталонія, Басконія та Галісія, — два перші були найбільш розвинені в промисловому відношенні, для них уся Іспанія слугувала ринком збуту промислової продукції. Національ­ні меншини не мали політичних прав, умов для розвитку культури, що спричиняло піднесення національно-виз­вольного руху.

Політичне життя країни у повоєнний період визначали активність та строкатість. У країні пожвавилися національ­но-визвольний та республіканський рухи. На лівому флан­зі значним впливом користувалися Іспанська соціалістич­на робітнича партія (ІСРП) та профоб'єднання Загальна спілка трудящих (ЗСТ). Створена 1920 р. Комуністична партія Іспанії (КПІ) перебувала під значним впливом Комінтерну та Москви. Інтелігенція, студентство, середні верстви населення здебільшого дотримувались республі­канських, антимонархічних поглядів.

Ліберальний уряд Романонеса видав 1919 р. декрети про введення 8-годинного робочого дня, страхування че­рез старість та допомогу за безробіттям. Кортеси готували­ся до проведення ряду демократичних реформ. Однак на кінець 1920 р. серед правлячих кіл почала набирати сили течія, що закликала до створення уряду "твердої руки".

Читайте також:

1. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
2. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
3. А – до відновлення, б – після відновлення.
4. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
5. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
6. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
7. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
8. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
9. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
10. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
11. Близький Схід під час Другої світової війни.
12. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни

Переглядів: 2867