• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 16. Загальна характеристика господарства

Тема 15. Населення

Розділ 3. Економіка Криму

Тривалість6 годин для ДФН,1 година для ЗФН 2 курс та 1 година ЗФН 4 курс

1. Чисельність населення Криму і її динаміка.

2. Убанізація. Класифікація і типологія міст Криму за чисельністю населення, адміністративним значенням, функціями.

3. Енічний склад населення Криму, його динаміка.

4. Ообливості релігійного складу населення Криму.

Динаміку чисельністі населення Крима зведено до таблиці:

Для Криму характерні зростання числа міст і селищ міського типу і відносна стабільність сільських поселень. В останні роки на карті Криму з'явилися нові міста: Судак, Красноперекопськ, Армянськ, Щолкіно. Швидко зростала кількість селищ міського типу. У 70-ті роки з огляду на розширення географії рекреаційних підприємств (санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів і т.д.) на узбережжі кількість поселень міського типу збільшилася з 1959 р. більш ніж в.2 рази.

Процес урбанізації, що супроводжується розростанням територій старих міст і появою нових (наприклад, Красноперекопська, Щолкіне), збільшує навантаження на природне середовище і, як правило погіршує екологічну обстановку. Визначальним фактором, який впливає на показник ступеня зміни природного середовища, є функція ("професія") міста. Найбільший "внесок" у забруднення природи Криму вносять "міста-хіміки" (Красноперекопськ, Армянськ), "міста-металурги" (Керч). Високий рівень забруднення навколишнього природного середовища характерний також для поліфункціональних міст (Сімферополя, Севастополя).

Тривалість6 годин для ДФН, 2 години для ЗФН 2 курс

1. Сучасний господарський комплекс Криму.

2. Рівень розвитку господарства Криму.

3. Сучасна соціально-економічна криза і шляхи виходу з неї.

Головні причини соціально-економічна кризи:

- Розрив господарських зв'язків з країнами колишнього СРСР. Порушення цих зв'язків, насамперед з Росією, призвело до втрати Україною значної кількості традиційних ринків збуту, до зупинення багатьох підприємств через відсутність комплектуючих виробів тощо. Адже лише 20% промислового виробництва в Україні мали завершений технологічний цикл. Слід зауважити при цьому, що далеко не всі господарські зв'язки були раціональними (мали місце зустрічні перевезення, великі транспортні витрати тощо). Але їх треба було замінювати ефективнішими поступово.

- Відсутність науково обґрунтованої стратегії трансформації командно-адміністративної системи в розвинутішу і досконалішу економічну систему. Тобто невизначеність моделі такої трансформації (ставилася мета одночасного переходу до ринкової, соціальне орієнтованої ринкової та змішаної економіки).

- Руйнування державного управління економікою і запровадження недосконалих ринкових важелів.

- Ухвалення численних непрацюючих або руйнівних за своїми наслідками законів. Тому в Україні не існує науково обґрунтованої правової бази для здійснення пакета економічних реформ.

- Непродумане впровадження купона (без відповідної наукової концепції). Купоно-карбованці не були оформлені як валютні ресурси власної (національної) банківської системи, не мали надійного захисту. Це стало однією з причин катастрофічного знецінення купона.

- Шокова лібералізація цін і ліквідація та знецінення трудових заощаджень. Це звело до мінімуму норму заощаджень, підірвало купівельну спроможність більшості населення й відкинуло його за межу бідності.

- Придушення національного виробництва, майже цілковита втрата внутрішнього ринку.

- Відсутність комплексної військово-технічної політики держави, узгодженої з соціально-економічною політикою, руйнівний і майже некерований характер конверсійних процесів.

- Доларизація української економіки. Тобто вільне обертання американського долара та інших іноземних валют на території країни.

- Прийняття численних декретів, постанов уряду тощо, які поставили у невигідне становище виробника .Наприклад, непомірний податковий тягар.

- Відсутність надійної фінансово-банківської системи, раціонального регулювання НБУ діяльності комерційних банків. В діяльності банківської та фінансової систем України повільно впроваджувалися сучасні методи й засоби обліку і контролю.

- Тіньовий характер роздержавлення й приватизації. Масове оволодіння державною власністю клановими угрупованнями, частиною директорського корпусу та ін., відчуження від цього процесу переважної більшості населення.

- Масовий відплив капіталу за кордон. Щорічно він становить до 5 млрд. дол.

- Відсутність належного інвестиційного клімату в Україні (за цим показником вона в середині 90-х років посідала 135-те місце у світі).

- Значне зростання управлінського апарату.

- Майже цілковита відсутність політики структурної перебудови господарства. Занепад галузей, що виробляють товари масового вжитку, і прискорений розвиток окремих енергозатратних галузей (наприклад, металургійної), які поглиблюють енергетичну та екологічну кризи, сприяють перетворенню України на сировинний придаток.

- Стрімке подорожчання енергоносіїв.

- Відсутність науково обґрунтованих наукової, промислової політики, політики ціноутворення.

- Отримання значних кредитів на невигідних умовах (для закупівлі товарів та ін.). Внаслідок цього зростали зовнішній борг і виплата відсотків за ним, які не давали (або давали незначною мірою) можливості вдосконалювати систему продуктивних сил.

- Надмірний податковий тягар. Вилучення в окремі роки амортизаційних відрахувань до державного бюджету разом з іншими факторами унеможливлювало навіть просте відтворення основних фондів.

- Значні витрати на відшкодування збитків від Чорнобильської катастрофи. За період 1991—1999 рр. вони оцінюються в 5 млрд. дол.

- Незадовільний стан освоєння власних енергоносіїв, зростання енергомісткості виробництва.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
9. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
10. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
11. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
12. Багатомірність системи світового господарства

Переглядів: 537