• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Внутріашьополітичне становище в Румунії

Економічна криза вразила Румунію вже 1928 р., коли різко скоротився обсяг промислового виробництва майже всіх галузей. Найбільшої глибини криза досягла в 1931-1932 рр. Тільки добування нафти з 1928 по 1933 рр. зросло з 4,8 до 7,3 млн. тонн. Багато банків і підприємств збанкру­тували, тоді як великі монополії, пов'язані з іноземним капіталом, зміцнили свої позиції. За роки кризи значно погіршилася внутрішньополітична обстановка, ознакою якої була часта зміна урядів: з 1929 по 1933 рр. змінилося 10 кабінетів, майже всі вони очолювалися націонал-цараністами. 1930 р. до країни повернувся принц Кароль, що коронувався на престол як король Кароль II. Новий мо­нарх не приховував свого прагнення до встановлення ре­жиму особистої диктатури. У 1934-1936 рр. ліві сили Румунії, усвідомлюючи фашистську небезпеку, прагнули консолі­дувати свої сили, але їхні зусилля внаслідок різноманітних політичних ідеалів були розрізненими.

Уряд великого промисловця й фінансиста Т. Татареску, одного із лідерів Націонал-ліберальної партії, що прийшов до влади 1934 р., взяв курс на зближення з нацистською Німеччиною. "Залізна гвардія", що отримала після приходу до влади Гітлера матеріальну й моральну допомогу з Ні­меччини, ставала дедалі впливовішою фашистською пар­тією в Румунії. Лише 1934 р. її ватажок Кодряну отримав через германську місію в Бухаресті понад 40 млн лей. Були в країні також і політики, промисловці, що дотримувалися орієнтації на Захід, насамперед на Францію.

В умовах кризи конституційно-парламентського ладу король Кароль II у лютому 1938 р. встановив свою дикта­туру. Законодавчо це було оформлено прийняттям нової конституції, що фактично надала королю всю повноту влади й перетворила парламент на дорадчий орган. За свою діяльність глави держави король не повинен був нести жодної відповідальності, сам призначав і усував міністрів. Конституція 1938 р. проголошувала принцип "єдності ру­мунської нації", надаючи румунам привілей (на противагу національним меншинам) обіймати державні посади й вільно "розпоряджатися всіма видами приватної власнос­ті". Політичні партії і профспілки було заборонено. Багато хто з лідерів колишніх партій вступив у створений напри­кінці 1938 р. "Фронт національного відродження", прого­лошений "національною організацією всіх румун, що ба­жають боротися за високі ідеали країни". Таким чином, опозицію було фактично ліквідовано. Королівська дикта­тура розправилася й з украй правою опозицією: "залізно-гвардійців", що розраховували за допомогою нацистської Німеччини усунути короля й встановити власну диктатуру, було звинувачено в змові, а їхніх ватажків у листопаді 1938 р. заарештовано та "вбито за спробу втекти".

На міжнародній арені королівський уряд намагався знайти спільну мову як з демократичними, так і з тоталі­тарними державами Заходу. Поступово відбувалося збли­ження з Німеччиною, в якої Румунія намагалася дістати підтримку протидії зазіханням Угорщини на Трансільва­нію. Проте Гітлер вирішив підтримати в цьому питанні" адмірала Хорті. У Відні ЗО серпня 1940 р. відбувся так званий "віденський арбітраж". Німеччина та Італія вирішили питання щодо Трансільванії на користь Угорщини. Руму­нія повинна була віддати останній північну частину Тран­сільванії площею 43 тис. кв. км з населенням 2,6 млн. чол., з яких більше половини становили румуни. Крім того, місяць тому, у липні 1940 р., Румунія змушена була пере­дати СРСР Бессарабію та Північну Буковину. Не маючи підтримки з боку Німеччини, румунські війська звільнили ці території.

Читайте також:

1. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
2. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
3. Вплив Європейської інтеграції на фінансове світове становище
4. Економічне становище України в 1914 — 1921рр.
5. ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у др. пол. XVIII ст.
6. Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
7. Зловживання владою або службовим становищем- ст.364
8. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем
9. Зовнішньополітичне становище України в 1920-1923 рр.
10. Кінематографічна зйомка показує, що спочатку у нормальне становище повертається голова (кадри 3, 4, 5), а потім — тулуб і відбувається розгинання передніх лап.
11. Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Становище українських земель.

Переглядів: 1205