Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Фондові біржі та торговельно-інформаційні системи. Біржові індекси

Біржі посідають особливе місце в інфраструктурі сучасної ринкової економіки.

Фондова біржа – це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Це, насамперед, місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а процес купівлі і продажу регламентується правилами і нормами.

Ознаки класичної фондової біржі:

1) це централізований ринок із фіксованим місцем торгівлі, тобто з наявністю торговельного майданчика;

2) на даному ринку існує процедура підбору найкращих цінних паперів, що відповідають певним вимогам (фінансова стійкість емітента, масовий випуск цінного папера, масовість попиту, чітко виражене коливання цін тощо);

3) існування процедури підбору кращих операторів ринку в якості членів біржі;

4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торговельних процедур;

5) централізація реєстрації операцій і розрахунків за ними;

6) встановлення офіційних (біржових) котирувань;

7) нагляд за членами біржі (з позицій їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).

Функції фондової біржі:

1) створення постійно діючого ринку цінних паперів;

2) визначення цін на цінні папери;

3) поширення інформації про фінансові інструменти, їх ціну та умови обігу;

4) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;

5) розробка правил торгівлі;

6) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.

Потрібно мати на увазі, що фондові біржі, як у минулому, так і в сучасних умовах, від свого імені або за дорученням клієнтів цінні папери не купують і не продають. Їх призначення полягає в тому, що вони повинні створити та впровадити організаційну та технічну системи, які б надавали можливість швидко та ефективно укладати і виконувати угоди купівлі-продажу цінних паперів.

Всього у світі функціонує близько 150 фондових бірж, серед найкрупніших такі як: Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульська, Цюріхська, Паризька, Гонконгська і біржа Куала Лумпур.

Більшість фондових бірж світу організовано за зразком Нью-Йоркської фондової біржі (NISE).

Діяльність фондових бірж в Україні регламентується Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.06, де визначено, що для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 3 мільйона гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, – не меншому ніж 6 мільйонів гривень.

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами. Вона утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками – торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

Діяльність фондової біржі визначається її статутом і правилами.

Статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі. В ньому зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності біржі, розподілу її майна у разі ліквідації.

Правила фондової біржі складаються з порядку:

– організації та проведення біржових торгів;

– лістингу та делістингу цінних паперів; допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

– котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу; розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

– розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;

– здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

– накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Відмінною рисою фондової біржі є некомерційний характер її діяльності. Основна мета діяльності біржі – створення належних умов для широкомасштабної та ефективної торгівлі цінними паперами – не сумісна з комерційними підходами до її роботи.

Фондова біржа отримує свої доходи за рахунок:

– акцизу (податку на угоду), що стягується з членів біржі за кожне замовлення, виконане в торговому залі; плати компаній за включення їх акцій до біржового списку;

– щорічних внесків компаній, які біржа використовує на підтримання їхнього лістингу в належному стані;

– плати компаній за зміни в лістингу, наприклад, у зв’язку зі змінами в їхньому капіталі, тощо;

– вступних внесків нових членів;

– епізодичних внесків членів біржі на покриття поточних збитків або створення необхідних резервів.

Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Учасниками біржових торгів на українських біржах є: 1) брокери, які діють на підставі доручень від брокерських контор, відкритих при біржі; 2) спеціалісти, які є представниками апарату біржі і ведуть торги та реєструють угоди; 3) помічники спеціалістів; 4) торговці цінними паперами, які не є членами біржі і які сплатили разовий або строковий абонемент з правом укладання угоди.

Біржові операції – це купівля та продаж цінних паперів. Вони здійснюються з різною метою. Цінні папери купують для одержання доходів по них у вигляді дивідендів або процентів. Крім того, цінні папери купуються і продаються з метою одержання доходів у вигляді курсової різниці.

Для продажу або купівлі цінних паперів інвестор повинен вибрати брокера, який діє на основі домовленості, отриманої від брокерської контори-представництва, що відкрита при біржі. Законодавства зарубіжних країн, де вже давно функціонують фондові біржі, вимагають, щоб усі брокери були зареєстровані і мали ліцензію на право діяльності. Для її отримання брокери повинні здати декілька екзаменів, щоб підтвердити знання фінансових операцій з цінними паперами, певних законодавчих актів і т.д.

Відносини між клієнтом та брокерською конторою оформлюються письмовим договором на обслуговування на біржі. Брокерська контора після перевірки документів клієнтів та встановлення наявності у клієнта цінних паперів та грошових коштів, відкриває у кліринговій установі та депозитарії відповідні рахунки своїх клієнтів.

Торговельно-інформаційна система – це юридична особа, яка здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку та володіє або управляє електронною торговельно-інформаційною мережею (ЕТІМ) або іншою системою засобів, що надає можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів. Статус ТІС юридичні особи набувають після реєстрації в ДКЦПФР.

ТІС створюються для:

– забезпечення умов для здійснення купівлі-продажу цінних паперів через ЕТІМ;

– інформування учасників ТІС та їх клієнтів про кон’юнктуру, що склалася на позабіржовому ринку цінних паперів;

– забезпечення швидкого, точного, надійного та достовірного збору, обробки, розповсюдження та публікації інформації про котирування й операції з цінними паперами, забезпечення достовірності такої інформації;

– забезпечення можливості отримання заінтересованими особами на прийнятних умовах інформації про котирування та операції з цінними паперами;

– запобігання використанню, розповсюдженню або публікації недостовірної чи шахрайської інформації про котирування та операції з цінними паперами;

– захист учасників ТІС та їх клієнтів від можливих зловживань.

Основними завданнями ТІС є:

– розробка й запровадження єдиних правил здійснення операцій купівлі-продажу цінних паперів і вимог до учасників ТІС та осіб, уповноважених учасниками ТІС на укладення угод;

– розробка й запровадження механізму вирішення спірних питань між учасниками та учасниками і клієнтами;

– розробка й здійснення заходів щодо захисту клієнтів і учасників ТІС від зловживань і правопорушень під час здійснення угод з цінними паперами;

– контроль за дотриманням учасниками ТІС вимог законодавства та встановлених ТІС правил і вимог.

Порядок створення та діяльності таких систем в Україні визначений Положенням про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи, затвердженим наказом ДКЦПФР від 23.12.96 № 328.

Згідно з цим порядком, діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку цінних паперів можуть здійснювати юридичні особи, створені відповідно до Закону України “Про господарські товариства” як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю не менше ніж 20 торговцями цінними паперами.

Частка статутного фонду, що належить одному засновнику, не може перевищувати п’яти відсотків. Організація торгівлі на позабіржовому ринку цінних паперів є видом діяльності, що здійснюється за торговельними правилами, затвердженими ДКЦПФР.

Прибуток від діяльності ТІС має спрямовуватися лише на розвиток статутної діяльності ТІС.

У процесі своєї діяльності ТІС здійснює:

– облік учасників ТІС;

– облік укладених угод з купівлі-продажу цінних паперів і контроль за їх виконанням;

– обмін інформацією з депозитарними та розрахунково-кліринговими установами щодо укладених угод;

– зберігання інформації щодо укладених угод протягом п’ятирічного терміну;

– надання інформаційних послуг у сфері організації торгівлі цінними паперами.

Відповідно до чинного законодавства України ТІС має право:

а) здійснювати контроль за діяльністю своїх учасників у порядку, встановленому статутом, правилами та вимогами ТІС;

б) застосовувати санкції до порушників правил та інших вимог ТІС, у тому числі робити попередження, накладати штраф, якщо це передбачено договором, чи тимчасові обмеження на провадження певних видів операцій на учасників або фізичних осіб, уповноважених учасниками провадити операції в системі ТІС, виключати із складу учасників ТІС;

в) порушувати питання про призупинення дії або відкликання анулювання дозволів (ліцензій) своїх учасників перед ДКЦПФР;

г) представляти інтереси учасників ТІС у ДКЦПФР;

д) розробляти та впроваджувати вимоги до учасників ТІС та осіб. уповноважених учасниками здійснювати операції з цінними паперами;

е) розробляти та впроваджувати звітність для учасників ТІС. вести облік 1 звітність щодо операцій з цінними паперами.

Положенням про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи передбачені також обмеження в діяльності ТІС, зокрема, їм забороняється:

застосовувати обмеження до окремих учасників ТІС у здійсненні ними інших, крім торговельних, видів діяльності, які не заборонені законодавством;

встановлювати мінімальні розміри винагороди за послуги;

здійснювати інші організаційні та координуючі заходи, спрямовані на порушення антимонопольного законодавства;

встановлювати різні розміри плати за надання інформаційних послуг користувачам;

втручатися у господарську діяльність учасників ТІС;

вести реєстри власників іменних цінних паперів та на­давати учасникам депозитарні та розрахунково-клірингові послуги;

провадити діяльність з випуску та обігу цінних паперів, а також діяльність, яка не пов’язана з метою створення ТІС.

Враховуючи важливе значення та функції ТІС на ринку цінних паперів України, ДКЦПФР здійснює жорсткий контроль за їх діяльністю.

На сьогодні в Україні досить значний сегмент ринку цінних паперів займає саме організований позабіржовий ринок цінних паперів, зокрема Перша фондова торговельна система (ПФТС).

ПФТС заснована асоціацією торговців цінними паперами спільно з КРМG/Barents Group і USAID у 1995 р. з метою створення позабіржової електронної торговельно-інформаційної системи, яка запрацювала з червня 1996 р.

ПФТС складається з Асоціації (в неї входять тільки компанії–торговці цінними паперами, що мають ліцензію ДКЦПФР) і Технічного центру ПФТС (100% дочірнє підприємство Асоціації). Джерелами доходів Технічного центру є продаж інформації і абонентська плата, яку учасники сплачують щомісяця. Ця плата однакова для всіх торговців, незалежно від кількості та обсягу укладених угод. Єдина відмінність полягає в обсязі отриманої інформації. За цим критерієм внески можуть складати від 60 до 120 дол.

У ПФТС запроваджено електронну систему торгів цінними паперами.

Для аналізу загального руху курсів цінних паперів у динаміці застосовуються біржові індикатори та індекси. Індикатор – це середньоарифметичний показник курсів певної групи акцій на даний момент; індекс вимірює поточну динаміку курсів певної групи акцій порівняно з базовою величиною, що розраховувалась на певний момент у минулому.

Найвідомішим є індекс Доу-Джонса.

Середній промисловий індекс Доу-Джонса (Dow Jones Industrial Average – DJІA) відображає рух цін лише 30 найбільш потужних промислових компаній, акції яких котируються на NYSE. Вони відібрані внаслідок того, що високо оцінені ринком і розповсюджені серед широкого кола власників. Ця група складається з першокласних промислових акцій. Для прикладу можна навести такі компанії, як General Electric Co., Texas Co., General Motors Corp., Exxon Corp., Procter & Gamble Co., Dupont Co., Shevron Corp., CocaCola Co., Boeing Co., Walt Disney Co., McDonald`s Corp., Philip Morris Corp., Alcoa.

Час від часу той чи інший випуск цінних паперів вибуває з групи у зв’язку зі злиттям компаній, банкрутством або різкою втратою активності на ринку. В таких випадках у розрахунок середньої включається новий випуск акцій, і тому весь індикатор корегується для того, щоб його можна було співставити з попереднім показником. Реальне значення індикатора Доу-Джонса має сенс тільки тоді, коли порівнюються зі значенням за попередній період. Котирується в пунктах (пункт дорівнює приблизно 2,27 цента) та друкується щоранку в діловій пресі і фіксується на NYSE сім разів: при відкритті, о 10, 11 годині ранку, о 12, 13, 14, 15 годині дня і по закінченню біржового дня.

Індекс Доу-Джонса розраховується так:

 

Індекс Доу-Джонса =

 

де к – коригувальний коефіцієнт, який змінюється зі зміною переліку корпорацій або при дробленні акцій. Коригувальний коефіцієнт залишається незмінним доти, доки акції не дробляться або одні акції не замінюються іншими. В залежності від виду індексу, п може дорівнювати 15; 20; 30 або 65.

Крім середнього промислового індексу Доу-Джонса, розраховуються також інших три середніх Доу-Джонса – індикатори курсів акцій компаній транспорту, електроенергетики і комунального господарства, а також інтегральний середній.

Транспортний індекс Доу-Джонса (Dow Jones Transportation Average – DJTA) – це середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, автомобільних і залізничних компаній).

Комунальний індекс Доу-Джонса (Dow Jones Utility Average – DJUA) – середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що займаються газо- та енергопостачанням.

Dow Jones Composite – це агрегований показник, який розраховується на основі промислового, транспортного і комунального індексів. Ще він відомий під назвою “Індекс–65”.

В Україні методики розрахунку індексів дуже подібні. Всі вони базуються на котируваннях ПФТС, яка, в свою чергу, також розраховує власний індекс.

ПФТС-індекс – це середнє для найбільш ліквідних українських акцій, які мають найбільшу ринкову капіталізацію. Він розраховується щотижня у гривнях і доларах на основі реальних угод і твердих котирувань у ПФТС. Частка акцій компаній, що включається до індексу та обертається на ринку, повинна перевищувати 10% від їх загальної кількості. Компоненти індексу зважуються на основі ринкової капіталізації, однак частка держави і стратегічного інвестора, як правило, виключаються. Склад індексу переглядається на відповідність вказаним критеріям щомісяця, а при необхідності вносяться певні зміни.

У поточному періоді індекс розраховується на підставі переліку підприємств, який визначається за попередній місяць. Підприємства, які включаються у список індексу, повинні пройти процедуру лістингу ПФТС і належати до першого або другого рівня Списку ПФТС. Акції компаній, що знаходяться на першому рівні лістингу, повинні активно торгуватись в системі ПФТС (має бути не менше двох пропозицій щодо купівлі-продажу цих акцій протягом торгової сесії), загальна капіталізація або статутний фонд компанії повинен перевищувати 10 млн грн, а кількість акціонерів – 1 тисячу. Якщо підприємство, яке входить до індексу, з будь-яких причин виключається зі Списку ПФТС, то воно автоматично виключається і з Переліку підприємств, які входять до лістингу. За таких умов індекс за наступний розрахунковий період розраховується без виключеного підприємства, а за базовий період приймається список переднього періоду.

Індекс розраховується за принципом зважування, який використовує метод арифметичної середньої. При розрахунку індексу враховуються всі угоди, які були зареєстровані в ПФТС і задовольняють наведеним нижче умовам:

 

ІPFTS= 100()

 

де – сума ринкових капіталізацій всіх акцій з Переліку акцій індексу в поточному періоді; і – сума ринкових капіталізацій всіх акцій з Переліку підприємств індексу в базисному періоді. Ринкова капіталізація визначається як добуток кількості простих акцій, випущених даним емітентом, і ціни останньої угоди та акції у поточному періоді. Початкове значення індексу – 100.

Індекс ПФТС визнаний Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), як єдиний індекс для використання цією організацією при моніторингу внутрішнього стану українського фондового ринку. У квітні 1998 р. Україна, як ринок що розвивається, була включена у систему індексів МФК, в індекс IFC Frontier.

ДКЦПФР у 2001 році почала розраховувати інтегральний індекс фондового ринку. Він обчислюється на основі угод з акціями більше як 100 підприємств. Іноді ця цифра коливається у межах 123-147 компаній. Операції по купівлі-продажу цінних паперів повинні проводитися не менше 10 разів на місяць і, як мінімум, двома торговцями. Таким чином, в індекс не попадають компанії, чиї папери взагалі не викликають інтересу в учасників фондового ринку. Джерелом інформації є квартальні звіти торговців цінними паперами

Що стосується самої методики визначення індексу, то він розраховується як відношення середньої геометричної ціни акцій підприємств за поточний період до середньої геометричної цін за базисний період. Формула розрахунку інтегрального індексу така:

 

І =

 

де Рі – середня ціна купівлі-продажу акції і-того підприємства за період, яка розраховується як середньозважена ціна купівлі-продажу акцій.

Середня ціна купівлі-продажу акції і-того підприємства в t період дорівнює:

 

Pi =

 

де Pj – ціна купівлі-продажу акції n-го емітента;

Кj – кількість куплених в одній операції акцій;

P0 – середня ціна купівлі-продажу акції і-го підприємства в базисний період;

m – кількість угод за період n-го емітента;

n – кількість підприємств-емітентів.

Індекс розраховується на останній день місяця і публікується в офіційному виданні ДКЦПФР та розміщується на її WEB-сторінці не пізніше десяти днів, наступних за звітним кварталом.

На вітчизняному ринку з 1997 року розраховуються дві модифікації фондового індексу КАС 20 – простий і зважений.Методика його обчислення відповідає світовим стандартам і базується на зміні ринкової капіталізації компаній, які входять до бази індексу.

 

КАС-20(s)=

де та – сума котирувань на купівлю і продаж кожного з підприємств, що входять до бази індексу, – котирування на дату складання поточного індексу, – котирування на початкову дату складання індексу відповідно. Початкове значення індексу – 1000.

Індекс КАС-20 (w) зважений показує динаміку розвитку фондового ринку України, його зростання або спад. Він розраховується за формулою:

 

КАС-20(w)=

 

де та – сума ринкової капіталізації компаній, що входять до бази індексу на поточну і базову дати відповідно. Початкове значення індексу – 1216.

Компанія “Альфа-капітал” розраховує індекси для металургійного комплексу, енергетики, хімічної промисловості, машинобудування, нафтовидобутку та нафтопереробки.

 

Галузевий КАС-індекс= ,

 

де та – сума ринкової капіталізації компаній, що входять до бази відповідного індексу на поточну та базову дату відповідно. Початкове значення – 1000.

 


Читайте також:

  1. Агрегатні індекси.
  2. Базисні і ланцюгові індекси.
  3. Біоценоз – це сукупність усіх живих організмів в рамках даної екосистеми.
  4. Біржові індекси
  5. Біржові індекси.
  6. Біржові операції.
  7. Біржові операції. Котирування цін на біржі
  8. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
  9. Брокерська фірма, роль і місце в біржовій діяльності
  10. В основi ефективності iнформацiйних технологій лежить концепцiї системи.
  11. Валютні біржі та їх діяльність
  12. Великі інтегровані системи.




Переглядів: 1593

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інвестиційні цілі цінних паперів | Сутність та структура реальних інвестицій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.