• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Валютно-кредитне регулювання

Валютні обмеження – сукупність нормативних правил, що встановлюються в адміністративному або законодавчому по­рядку, спрямованих на обмеження операцій резидентів і нерези­дентів з іноземною валютою та іншими валютними цінностями (державний контроль над операціями, обмеження переказів ва­люти за кордон, блокування валютної виручки тощо).

При режимі валютних обмежень імпортери повинні отримав дозвіл відповідних органів на здійснення валютних розрахунків

Такий режим, як правило, поширюється на всі види операцій з валютою і валютними цінностями і має на меті скорочення відтоку валюти і валютних цінностей з країни з метою врівноважування платіжного балансу та підтримки курсу національної валюти. Основними причинами використання валютних обмежень урядами є нестача іноземної валюти, тиск зовнішньої заборгованості, розрегульованість платіжного балансу, падіння курсу національ­ної валюти.

Механізм валютних курсів – зниження (девальвація) та підвищення (ревальвація) курсу національної валюти під впли­вом ринкових чинників та державного регулювання шляхом ва­лютних інтервенцій. Зниження курсу валюти веде до підвищення конкурентоспроможності товарів країни, що провела девальвацію своєї валюти, та одночасно ускладнює реалізацію іноземних то­варів на внутрішньому ринку цієї країни. Девальвація валюти, з одного боку, утворює додатковий імпортний бар'єр на шляху ре­алізації іноземних товарів, а з іншого – призводить до появи своєрідної експортної субсидії на експортні товари та зниження експортних цін. Ревальвація, або підвищення курсу валюти, має протилежний економічний ефект: ускладнюється експорт, а ім­порт спрощується. Підвищення курсу національної валюти може спричинити зниження цін імпортних товарів і, як наслідок, по­слаблення дії національних торговельно-економічних бар'єрів, що зробить ринок відкритішим і зумовить збільшення імпорту іноземних товарів.

Імпортний депозит (від лат.– річ, віддана на зберігання) – своєрідна імпортна застава, яку імпортер повинен внести в свій банк перед закупівлею іноземного товару. Ця застава робиться, як правило, в іноземній валюті. Розмір імпортного депозиту встановлюється у вигляді певної частки від вартості імпортної угоди. Внесений у банк імпортний депозит через певний час (кілька місяців) повертається вкладникові, але відсотки при цьому не перераховуються. Протекціоністське значення імпортних депозитів полягає в тому, що вони збільшують витрати на здійснення імпортної операції. Таким чином імпортний депозит є елементом системи — «купуй на місці», тобто механізму підтримки національного товаровиробника. Положенням ГАТТ дозволяється застосування імпортних депозитів тільки за умов існування проблем з платіжним балансом, необхідності усунення його дефіциту.

6. Організаційно-технічне сприяння експорту – допомога яка надається державою в різних формах суб'єктам зовнішньо економічної діяльності з метою активізації та підвищення ефективності національного експорту. В більшості країн ці заходи мають системний характер і здійснюються в рамках державних програм підтримки експортерів, розвитку експортного потенціалу або стимулювання національного експортного виробництва та експорту взагалі. В багатьох випадках заходи із сприяння експортуванню важко відокремити від інших інструментів і методів регулювання зовнішньої торгівлі внаслідок того, що вони можуть надаватися як на безоплатній, так і на платній основі, як приват­ними, так і громадськими установами та організаціями, держав­ними органами.

Серед різноманітних форм організаційно-технічного сприяння національному експорту слід виокремити:

• надання комерційної інформації про кон'юнктуру світових товарних ринків, тенденції їх розвитку, можливості та умови екс­портування;

• сприяння національним фірмам в отриманні крупних замов­лень, участі в міжнародних тендерах;

• підтримка в організації участі національних фірм у діяльнос­ті міжнародних виставок та ярмарків;

• представлення торговельними представництвами (місіями) державних і корпоративних інтересів національних експортерів у країні перебування;

• здійснення зв'язку з міжнародними урядовими та неурядо­вими організаціями з питань міжнародної торгівлі та представ­лення, відстоювання в них інтересів країни, а також окремих уча­сників зовнішньоторговельної діяльності;

• організація навчання і тренінгу експортерів-початківців, по­шук партнерів, допомога у встановленні перших контактів, екс­портне та правове супроводження угод;

• створення адекватної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
3. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
4. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
5. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
7. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
8. Автоматичне регулювання.
9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
10. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
11. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ

Переглядів: 503