Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Врегулювання міжнародних торгових суперечок

Виконання контракту

Виконання контракту – це процес реалізації узятих на себе зобов'язань: з боку продавця – у постачанні покупцеві товару, що є предметом контракту, з боку покупця – у сплаті встановленої ціни.

Продавець, щоб виконати свої зобов'язання, повинен у встановлений термін підготувати товар до відвантаження й оформити документацію, необхідну для відправлення товару й одержання платежів.

Для вирішення суперечок, що виникають у міжнародній торгівлі, найчастіше використовується третейський суд, або арбітраж.

Використання арбітражу додає учасникам торгівлі більше впевненості. Сторони можуть самостійно визначити склад суддів, установлювати право, застосовуване для вирішення суперечки, при цьому забезпечується конфіденційність інформації в ході судового розгляду, досягається економія часу.

Щоб справа розглядалася в третейському суді, сторони повинні про це домовитися. Для цього вони можуть включити в договір контракту арбітражне застереження або укласти арбітражний договір.

При укладенні арбітражного договору в ньому необхідно передбачити:

♦ місце розгляду спору;

♦ норми права, від яких не можна відступати;

♦ вибір, матеріального права, відповідно до якого буде розглядатися суперечка;

♦ межі дії арбітражного застереження;

♦ вибір арбітрів;

♦ оплату третейського суду по розгляду суперечки;

♦ мова, якою буде розглядатися суперечка;

♦ характер розгляду справи (ступінь відкритості, термін);

♦ процедуру, якої повинні дотримуватися арбітри (на основі тільки документів, усного розгляду, опитування свідків і т. ін.);

♦ третейський суд зобов'язаний винести рішення, якщо тільки сторони не вирішать суперечку мирно;

♦ чи не впливає недійсність окремих положень арбітражного договору на дійсність договору в цілому;

♦ у яких випадках можна вважати, що ще не вичерпано
процедури «мирного» врегулювання суперечки.

Учасники міжнародної торгівлі завжди прагнули звести до мінімуму труднощі, які виникали у зв'язку з відмінностями в нормах національного законодавства про арбітраж. Тому низкою міжнародних організацій розроблено міжнародні процедури врегулювання торгових суперечок.

Інституціональну структуру міжнародного арбітражу становить сукупність різних арбітражних органів, діяльність яких спрямована на забезпечення безпеки і передбачуваності світової системи торгівлі.

♦ Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ);

♦ Міжнародний Арбітражний суд Міжнародної Торговельної палати (МТП);

♦ Лондонський міжнародний третейський суд;

♦ Американський арбітраж;

♦ Європейський арбітраж;

♦ Орган розв'язання спорів (ОРС) у рамках СОТ;

♦ Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промислових палатах країн СНД та ін.

ЮНСІТРАЛрозробив декілька документів, що містять типові правила по доарбітражному врегулюванню спорів і про арбітраж. До них відносяться:

♦ Правила про арбітраж 1976 р.

♦ Правила по доарбітражному врегулюванню спорів 1980 р.

♦ Типовий закон про арбітраж 1985 р.

Ці документи покладені багатьма державами в основу розробки національних законодавчих актів.

При складанні міжнародних торгових контрактів у частині, що стосується вирішенню спорів, можна робити посилання на названі вище документи шляхом використання типового арбітражного застереження, наведеного в них.

Міжнародний Арбітражнийсуд МТПє неурядовою організацією і функціонує з 1923 р. Він займається арбітражним врегулюванням міжнародних комерційних суперечок. Ним у 1988 р. розроблені:

♦ Регламент про арбітраж;

♦ Регламент про факультативне примирення (для сприяння мирному вирішенню спорів).

Відповідно до рекомендацій МТП усі сторони, що хочуть посилатися на Арбітраж МТП, у своїх контрактах повинні використовувати такий нормативний пункт: «Усі суперечки, що виникають у зв'язку з дійсним контрактом, підлягають остаточному врегулюванню відповідно до Регламенту про Примирення й Арбітраж МТП одним чи декількома арбітрами, призначеними відповідно до цього Регламенту».

Регламент про Арбітраж МТП не обмежує сторони у вільному виборі закону, що регулює контракт, а також місце і мову арбітражу.

Європейський арбітражрегламентується Конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж, підписаною в Женеві в 1961 р. Конвенція ратифікована Україною.

Європейський арбітраж діє під егідою Європейської економічної комісії ООН.

Орган вирішення спорів у рамках СОТ,функцію якого виконує Генеральна рада СОТ, має виняткові повноваження створювати третейські групи для розгляду конкретних суперечок; затверджувати доповіді, що надаються такими групами, а також апеляційним органом; стежити за виконанням рішень і рекомендацій; санкціонувати застосування відповідних заходів у випадку невиконання рекомендацій.

Мета механізму врегулювання суперечок у рамках СОТ полягає в забезпеченні позитивного рішення суперечок, тобто заохочується прагнення сторін до пошуку взаємоприйнятого рішення проблем, що виникають у відносинах між країнами-членами. Врегулювання спорів досягається в процесі двосторонніх консультацій між зацікавленими урядами.

Так, на першому етапі врегулювання розбіжностей, проведення таких консультацій є обов'язковою умовою. Якщо консультації не дають бажаних результатів протягом 60 днів, позивач може звернутися в ОРС із проханням про утворення третейської групи для розгляду справи.

Порядок проведення роботи третейської групи полягає в наступному.

До початку розгляду суперечки кожна сторона представляє групі свою заяву, у якій викладаються факти й аргументи, що стосуються спору.

Якщо одна зі сторін піднімає питання наукового чи технічного змісту, третейська група може призначити групу експертів для підготовки експертного висновку.

Третейська група представляє сторонам описовий розділ своєї доповіді (фактологічна сторона справи й аргументація сторін) і дає їм два тижні для підготовки зауважень. Потім група надає сторонам проміжну доповідь з висновками і дає сторонам один тиждень для подачі заяви про перегляд доповіді. Термін перегляду - не більше двох тижнів.

Заключна доповідь передається сторонам у суперечці протягом шести місяців. У разі негайної потреби, коли йдеться про товари, які швидко псуються, терміни надання доповіді зменшуються до трьох місяців. Через три тижні після передачі доповіді сторонам доповідь поширюється серед усіх членів СОТ.

У випадку, якщо третейська група визнає, що розглянутий захід суперечить умовам відповідної угоди СОТ, вона рекомендує країні-члену, яка запровадила цей захід, привести його у відповідність із цією угодою. Група також може запропонувати шляхи виконання рекомендації.

Механізм розв'язання спорів у СОТ передбачає можливість подати апеляцію кожної зі сторін. Апеляція розглядається постійним апеляційним органом, який створюється ОРС і складається з 7 чоловік. Термін розгляду апеляції не повинен перевищувати 60 днів. Апеляційний орган має право підтвердити, змінити чи анулювати правові висновки і висновки третейської групи. ОРС приймає доповідь апеляційного органа, що в безумовному порядку підлягає прийняттю сторонами суперечки, якщо немає загальної думки про те, що доповідь не повинна бути прийнята.

Невідкладне виконання рекомендацій ОРС є необхідною умовою ефективного розв'язання суперечок.

На засіданні ОРС, що проводиться протягом 30 днів після затвердження доповіді третейської групи чи доповіді апеляційного органу, порушена сторона (відповідач) зобов'язана викласти свої наміри у відношенні виконання рекомендацій. Якщо негайне виконання рекомендацій неможливе за об'єктивних причин, ОРС установлює «розумні терміни» для їх виконання. У випадку невиконання рекомендацій у встановлений термін сторона-відповідач зобов'язана почати переговори з позивачем для визначення взаємопогоджуваної компенсації, наприклад, про зниження тарифів у секторах, що являють особливий інтерес для позивача.

Якщо задовільна для позивача компенсація не буде погоджена, позивач має право звернутися до ОРС за санкцією на призупинення дії поступок чи зобов'язань щодо відповідача.

Дія поступок припиняється в тому секторі торгівлі, у відношенні якого виникла суперечка. Якщо цей захід чомусь неефективний чи не може бути реалізований за практичних міркувань, дія поступок припиняється у відношенні іншого сектора торгівлі, але в рамках тієї ж угоди, а якщо і це неможливо, то дія поступок припиняється в рамках іншої угоди СОТ.

ОРС контролює виконання прийнятих рекомендацій чи правових визначень, а будь-яка невирішена суперечка буде залишатися в його порядку денному до повного розв'язання.

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України(Арбітражний суд). Це самостійний постійно діючий третейський суд, який розглядає економічні суперечки, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності з договірних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо хоч би одна зі сторін є іноземною.

До компетенції Арбітражного суду відносяться суперечки, що виникають з відносин:

♦ купівлі-продажу (постачання) товарів;

♦ виконання робіт;

♦ надання послуг;

♦ обміну товарами і (чи) послугами;

♦ перевезення вантажів і пасажирів;

♦ торгового представництва і посередництва;

♦ оренди (лізингу);

♦ науково-технічного обміну й обміну іншими результатами творчої діяльності;

♦ спорудження промислових та інших об'єктів; ,

♦ ліцензійних операцій;

♦ страхування;

♦ спільного підприємництва, інших форм підприємницької кооперації;

♦ інших видів міжнародних економічних зв'язків.

Діяльність Арбітражного суду здійснюється на підставі Регламенту Міжнародного комерційного суду при ТПП України.

В Україні вирішення міжнародних торгових суперечок здійснюється на підставі Закону України № 4002 - XII від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж», що установлює вимоги до арбітражного договору (арбітражного застереження), вимоги до порядку вибору арбітрів, правила арбітражної процедури, порядок прийняття арбітражних рішень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура міжнародного комерційного контракту	\|	ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.