• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види міжнародних економічних договорів

Міжнародний економічний договір —це добровільна угода між двома або кількома державами, міжнародними організаціями, відповідно до якої встановлюються, змінюються або припиняються їхні взаємні права та обов'язки.

Поняття та значення міжнародного економічного договору.

Поняття та значення міжнародного економічного договору.

Договір—це угода двох або кількох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх прав і обов'язків.

Угоди — поняття, ширше, ніж договори, оскільки останні укладаються від імені однієї особи і виражають лише її волю (наприклад, видача доручення, векселя, чека або заповіт).

Міжнародні економічні договори мають надзвичайно важливе значення як для економіки країн, що беруть у них участь, так і для світового господарства в цілому.

Укладення міжнародних економічних договорів, з одного боку, впливає на ефективність економічного розвитку, задоволення суспільних потреб народного господарства і населення відповідної країни, з іншого боку, економічне співробітництво між країнами розширює можливості на мирній основі вирішувати всі назрілі проблеми.

Основою поділу будь-яких договорів, зокрема і міжнародних економічних договорів є їх класифікація.

Класифікація міжнародних економічних договорів договорів:

І. За сферою дії:

a. «договори-закони» (правовстановлюючі договори) - торговельні договори між державами, в яких вста­новлюються принципи торговельно-економічних відносин;

b. «договори-угоди» (контракти) - угоди про будівництво великих комплексних об'єктів або про поставку товарів у межах економічної допомоги.

ІІ. За об'єктом регулювання:

1.договори з питань міжнародної торгівлі товарами та послугами;

2.договори з питань міжнародних фінансових (кредитних, валютних, податкових та ін.) відносин;

3.договори з питань руху капіталовкладень (інвестицій);

4.договори з питань міжнародної економічної допомоги;

5.договори з питань міжнародного регулювання праці тощо.

Норми, які містяться у зазначених групах договорів, зазвичай формують галузі МЕП: міжнародне торгове право, міжна­родне фінансове право, міжнародне інвестиційне право тощо.

ІІІ. За розподілом обов'язків:

1.односторонні (договірні зобов'язання має лише одна сторона. До односторонніх належать лише окремі види договорів, наприклад, договір позики, договір дарування);

2.двосторонні договори (більшість договорів є двосторонніми. Двосторонні договори – це такі договори, в яких обидві сторони мають взаємні зобов'язання і відповідні права, тобто коли кожна сторона виступає і як кредитор, і як боржних.

ІV. За наявністю компенсації:

1.сплатні (одна із сторін отримує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду).

2.безоплатні (договори - для яких не характерна взаємна компенсація. Інколи їх називають ще добродійними, або благодійними, договорами. Це договори дарування, безвідсоткової позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатних послуг та ін. ).

V. За наявності яких-небудь фактичних обставин:

1.Формальні договори - такі, для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним з усіма негативними наслідками, що випливають з цього. Як правило, згода до якої дійшли сторони, має бути викладена у письмовому документі, який підписується сторонами, а якщо це передбачено законодавством, то й зараеєстрована у відповідних державних органах (нотаріат, суді та ін.).

2.Реальні договори, в основі яких лежить не лише досягнення згоди, а й їх гарантоване виконання. До цієї групи договорів відносять, наприклад, договори позики, закладу, зберігання. Норми законодавство деяких країн, таких як: Швейцарія, Польща, Угорщина, Югославія, не передбачають поняття реального договору та відмежовування його від консесуальних договорів.

3.Консенсуальні договори — це такі, за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинності не в момент виконання, а в момент досягнення згоди.

Крім того, міжнародні економічні договори поділяються на такі види :

1. Торговельні договори-ними встановлюється правовий режим, який сторо­ни взаємно надають одна одній щодо регулювання порядку ввезен­ня та вивезення товарів, митного оподаткування, торговельного мореплавства, інших видів транспорту, транзиту, діяльності юридичних і фізичних осіб кожної зі сторін на території іншої. Основою торго­вельного договору є норми про торговельно-політичний режим. Як правило, торговельні договори, мають тривалий термін дії — 5 років і більше. Часто торговельні договори укладаються "навічно", тобто без формального терміну їх дії.

2.Контингентні угоди -це угоди між урядами відповідних країн про поставки товарів. Їх називають ще "угодами про товарообіг". Традиційно такі угоди укладаються щонайбільше на рік, але іноді термін їх дії досягає п'яти років.

3.Кредитні угоди -цей вид міжнародних економічних договорів передбачає, що певні держави (кредитори) надають іншим державам (боржникам) певні грошові кошти, а одержувачі коштів беруть зобов'язання пога­сити суму боргу на передбачених угодами умовах (твердою валютою, банківськими металами, поставками товарів тощо). Замість коштів кредитори можуть надавати боржникам товар у натуральній формі. За таких угод боржник, як правило, зобов'язується ще й сплатити ви­нагороду за користування кредитом.

Міжурядова кредитна угода — це угода про зобов'язання пога­сити борг. Кредит надається не для безпосереднього його викори­стання урядом, а в інтересах суб'єктів відповідної країни.

4.Угоди про міжнародні розрахунки -ці угоди є міждержавними угодами про порядок здійснення роз­рахунків за товари, послуги та інші торговельні й неторговельні опе­рації. Такі угоди можуть укладатися окремо. Часто ж положення про механізм розрахунків включаються до інших угод, наприклад, угод про товарообіг.

5.Довготермінові комплексні угоди про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво –у вказаних угодах уряди визначають загальні перспективи, нові напрямки та сфери промислового і торговельного співробітництва та його орга­нізаційні форми.Уряди беруть зобов'язання сприяти співробітництву між заінтере­сованими організаціями і підприємствами відповідних країн шляхом створення для цього належних умов.

6. Міжнародні товарні угоди -такі угоди укладаються між країнами-імпортерами та країнами-експортерами мінеральної та сільськогосподарської сировини.

7.Міжнародний факторинг -міжнародний факторинг здійснюється з метою фінан­сування якоюсь організацією (фактором) експорту іншої особи (ви­робника продукції) за умови передання виробником фактору права на одержання плати від імпортера-боржника.

Міжнародний факторинг — це тристоронні правовідносини, у яких беруть участь:

• кредитор (експортер товарів, робіт, послуг);

• боржник (імпортер зазначених товарів тощо);

• фактор (банк або спеціалізована факторингова організація), що набуває права вимоги.

8.Міжнародний форфейтинг -договір міжнародного форфейтингу є різновидом договору між­народного факторингу, за яким поступаються не правом вимоги плате­жу, а простим і перевідним векселями шляхом вчинення індосаменту на форфейтера (фактора).

9. Міжнародний фінансовий лізинг -під міжнародним лізингом ро­зуміється угода, відповідно до якої одна сторона (лізингодавець) згідно зі специфікою та умовами, схваленими іншою стороною (лізингоодержувачем), укладає договір поставки з третьою стороною (постачальником), відповідно до якого лізингодавець придбає про­мислову установку, засоби виробництва чи інше обладнання та всту­пає в договір про лізинг з лізингоодержувачем, надаючи йому право використання обладнання в обмін на періодичні платежі.

11.Міжнародний договір франчизи -франчизні угоди переважно є складними і комплексними, основу яких становить ліцензія на використання товарного знака.

12. Договори в рамках Світової Організації Торгівлі, такі як:

- Генеральна угода з тарифів і торгівлі.

-Генеральна угода з торгівлі послугами.

- Угода про торговельні аспекти прав на інтелектуальну власність.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
3. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
4. АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАДАЧ
5. Аналіз макроекономічних показників
6. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємств будіндустрії
7. Банк міжнародних розрахунків
8. Валютні відносини, валютні системи як основа міжнародних фінансів
9. ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ НА НАЦІОНАЛЬНИХ, МІЖНАРОДНИХ І СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ
10. Взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку
11. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
12. Вигідне господарсько-географічне розташування Харкова перетворило його у XVIIІ ст. на один з найпотужніших економічних центрів Російської імперії.

Переглядів: 7872