• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Температура тіла тварин

Гомойотермні тварини

Принципова відмінність теплообміну гомойотермних тварин від теплообміну пойкілотермих тварин полягає у тому, що пристосування до температурних умов середовища в них розвивалися не по лінії пасивної стійкості до температурних впливів, а у напрямкові підтримання теплового гомеостазу внутрішнього середовища за активної участі регулюючих систем на рівні всього організму.

Тобто, гомойотермія являє собою форму теплообміну, за якої біохімічні та фізіологічні процеси завжди перебігають в оптимальних температурних умовах завдяки підтриманню відносної стійкості „внутрішнього середовища”.

Гомойотермний тип теплообміну визначається, насамперед, високим рівнем обміну речовин.

Інтенсивність метаболізму птахів і ссавців на один-два порядки вища, ніж у пойкілотермних тварин при оптимальних температурах середовища.

Так, споживання кисню у дрібних ссавців при температурі 15°-20⁰С складає приблизно 4000-5000 см³ /(кг*год); у безхребетних за цих же умов 10-20 см³ /(кг*год).

При однакових розмірах тіла (близько 2,5 кг) добовий метаболізм гримучої змії складає 32,3 Дж/кг, бабака – 120,5 Дж/кг, кролика – 188,2 Дж/кг.

Високий рівень метаболізму призводить того, що у гомойотермних тварин в основі теплового балансу лежить використання власної теплопродукції. Саме тому птахів і ссавців відносять до ендотермних тварин на відміну від екзотемних (усі інші).

Ендотермія – важлива властивість, яка призводить до суттєвого зниження залежності енергообміну птахів та ссавців від температури зовнішнього середовища.

Ще одна важлива особливість гомойотермних організмів – досконалий розвиток регуляторних систем, в першу чергу – НС. Це дає можливість досконало регулювати процеси теплопродукції та тепловіддачу в залежності від умов середовища та функціонального стану організму.

Температура тіла досить висока й постійна у гомойотермних видів. У птахів глибока температура тіла в нормі складає 41⁰С (від 38° до 43,5 ⁰С у окремих видів – дані по 400 видів).

У них також висока константність температури тіла: діапазон добових змін не перевищує звичайно 2°-4⁰С ( цей показник відображає ритм обміну речовин). Навіть у арктичних видів при температурі середовища -20° - -50⁰С температура тіла коливається в тих самих межах.

Іноді у тварин жарких регіонів підвищення температури тіла носить адаптивний характер: при цьому зменшується температурний градієнт організму по відношенню до зовнішнього середовища та знижуються затрати води на випаровувальну терморегуляцію. У верблюдів при відсутності води температура тіла підвищувалась від 34° до 40⁰С.

У ссавців температура тіла утримується на більш низькому рівні ніж у птахів, і досить суттєво відрізняється у представників різних груп цих класів.

Так, у однопрохідних ректальна температура тіла коливається в межах 30°-33⁰С (при температурі середовища 20⁰С), у сумчастих біля 34⁰С за тих же умов. Але для цих груп характерні помітні коливання температури тіла, пов’’язані з умовами зовнішнього середовища.

У гризунів середня температура тіла коливається в межах – 34,7°-39,5⁰С (в середньому 36°-37⁰С). Але й у них коливання температури тіла в межах 3-5⁰С досить звичайні за умов зміни зовнішнього коливання температур від 0⁰С до 30-35⁰С.

У копитних зареєстровані наступні показники - носоріг білий 35,2⁰С, свиня свійська - 39,7⁰С.

У хижих міжвидові та індивідуальні коливання температури в межах 37°-39⁰С.У зубатих китів температура 36,6°-37,5⁰С, досить стійка.

Для багатьох ссавців характерне зниження температури під час сну (від 0,1⁰С до 4-5⁰С).

Читайте також:

1. Y. Температура тіла та її регуляція.
2. Абразивність гірських порід і геостатична температура
3. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
4. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
5. В однакових об'ємах різних газів за однакових умов (температура і тиск) міститься однакова кількість молекул.
6. Види голодування у тварин
7. ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОСЛУГ ТВАРИННИЦТВА
8. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
9. Визначення типів нервової системи тварин і людини.
10. Виробництва м’яса і м’ясної продуктивності тварин
11. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизму тваринництві
12. Водний обмін у наземних тварин. Пристосування до життя в аридних умовах

Переглядів: 4317