Роль течій в житті водних організмів

План

Тема 6. Рух середовища. Тиск. Субстрат

Хімічна терморегуляція

Підтримання високої й відносно сталої температури забезпечується перш за все високим рівнем окислювально-відновних реакцій (екзотермічних).

Процес рефлекторного посилення теплопродукції у відповідь на зниження температури зовнішнього середовища називається хімічною терморегуляцією.

Але зміни теплопродукції в гомойотермних тварин не впливають на рівень функціонування основних фізіологічних систем.

Більшість дослідників вважає, що терморегуляторне теплоутворення зосереджено в основному у скелетній мускулатурі, де чітко розрізняються теплоутворення, яке пасивно супроводжує пряму скоротливу функцію м’язів, і специфічні терморегуляторні зміни м’язової теплопродукції (показано, що підвищення теплоутворення спостерігається при охолодженні і у м’язах у стані їх спокою).

Найбільш відомий такий специфічний механізм – „терморегуляторний тонус” та „тремтіння”.

Перший спосіб – це мікроскорочення, які реєструються у вигляді підвищення електричної активності ззовні нерухомого м’яза при його охолодженні. Ця форма активності м’яза супроводжується підвищенням використання кисню іноді більше ніж на 150%.

При холодовому тремтінні газообмін зростає до 300-400%. По ступеню участі у терморегуляції м’язи нерівноцінні. У ссавців велику роль відіграють – жувальні м’язи та мускулатура, що підтримує певну позу тварини (м’язи шиї, спини). Подібне спостерігається і у птахів.

У ссавців є така форма „нетримтячого” термогенезу – окислення особливої бурої жирової тканини, яка відкладається під шкірою в області міжлопаткового простору, шиї, грудної частини хребта.

Бурий жир містить більшу кількість мітохондрій та пронизаний багаточисельними кровоносними судинами. Під впливом холоду збільшується кровонасичення цієї тканини, дихання її інтенсифікується, виділення тепла зростає. При цьому безпосередньо нагріваються розташовані поблизу органи: серце, великі судини, лімфатичні вузли, ЦНС.

Бурий жир, очевидно, є джерелом „екстреного” теплоутворення, зокрема, при розігріванні організму тварин, які виходять із стану сплячки. У птахів бурий жир не знайдений.

1. Роль течій в житті водних організмів.

2. Поняття про реотаксис. Морфологічні пристосування морфологічних видів.

3. Пристосування планктонних форм та мешканців припливно-відпливної зони.

4. Роль вітру в житті наземних тварин.

5. Значення субстрату для тварин: грунт, сніговий покрив, вічна мерзлота та льодовий покрив.

Безпосереднім середовищем, що оточує тварину, можуть бути вода, повітря, ґрунт або живий організм (для паразитів). Частинки водного і повітряного середовища звичайно знаходяться в постійному русі. Він може бути просторовим переміщенням молекул - течії, припливи і відпливи, вітер, випадання опадів, або мати характер механічних коливань - звук, ультразвук. Рух середовища, незалежно від його природи відіграє важливу роль у житті тварин.

Течії. Течії у водному середовищі приносять тваринам і рослинам необхідний кисень, корм і видаляють продукти метаболізму. Вони сприяють об'єднанню чоловічих і жіночих статевих кліток, слугують для переміщення малорухливих тварин, розселення молодняку, але при великій силі можуть завдавати й шкоди. У швидкоплинних, зазвичай холодноводних струмках і річках реофільні види, що населяють їх, відрізняються рядом пристосувань. До них слід віднести сигароподібну, дещо сплюснуту з боків, форму тіла нектонних видів. Донні тварини, навпаки, сплюснуті дорзо-вентрально, а їх тіло та кінцівки озброєні гачками і зачіпками, які дозволяють утримуватися на ґрунті або на окремих занурених предметах. Із швидкістю течій пов'язана форма будиночків личинок ставковиків. Подібні ж захисні пристосування обов'язкові у всіх мешканців припливної і навіть літоральної зон.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Температура тіла тварин	\|	Пристосування планктонних форм та мешканців припливно-відпливної зони

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.