Визначення протеолітичних властивостей мікроорганізмів

Фізіологічні ознаки.

Фізіологічні ознаки мікроорганізмів обумовлені їх біохімічними особливостями. До фізіологічних ознак відносять:

1. Тип живлення мікроорганізмів.

2. Відношення до кисню – аероби, анаероби, облігатні анаероби.

3. Відношення до температури – мезофіли, психрофіли, термофіли.

4. Відношення до рН .

5. Можливість розвитку в молоці.

6. Цукролітичні властивості – здатність розщеплювати цукри.

7. Протеолітичні властивості – здатність розщеплювати білки.

8. Окисно-відновні властивості.

Кожний вид мікроорганізмів виробляє постійний набір ферментів, одні з яких розщеплюють білки і вуглеводи, а інші викликають окислення чи відновлення різноманітних субстратів.

Деякі мікроорганізми в процесі життєдіяльності синтезують протеази, ферменти, які здатні розщеплювати білки. Наявність протеолітичних властивостей у мікроорганізмів визначають шляхом їх висіву уколом в стовпчик МПЖ. Пробірки витримують при температурі 22-23 °С протягом 24-48 год. Мікроорганізми, які синтезують протеолітичні ферменти, розріджують желатину. Відмічають швидкість розрідження та його характер.

При висіві на молочний агар Ейкмана (10 частин розплавленого МПА і 3 частини стерильного знятого молока), культури, що синтезують протеолітичні ферменти, викликають пептонізацію казеїну. Спостерігається утворення прозорих зон навколо колоній на мутному фоні середовища. Засіяні чашки витримують в термостаті при 37°С протягом 24-48 годин.

Для визначення протеолітичних властивостей, досліджувані культури аеробних мікроорганізмів висівають на середовища з сироваткою крові. Анаеробні мікроорганізми висівають уколом в стовпчик аналогічного середовища. Чашки і пробірки витримують при 37°С протягом 24-48 годин. Штами, які синтезують протеолітичні ферменти, розріджують зазначене поживне середовище, навколо колоній утворюються поглиблення.

Деяким видам патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів властива протеолітична активність. Вони здатні розщеплювати білок до продуктів глибокого розпаду: індолу, сірководню, сечовини, аміаку. При визначенні протеолітичних властивостей патогенів найбільше значення має виявлення індолу та сірководню.

Для встановлення наявності індолу, в пробірку з МПБ (або пептонною водою) засіяною досліджуваною культурою, вносять смужку фільтрувального паперу насиченого розчином щавлевої кислоти. Засіяні пробірки витримують при 37°С в термостаті протягом 24-48 годин. Забарвлення паперу в рожевий або червоний колір, свідчить про наявність індолу.

Сірководень - кінцевий продукт розщеплення цистину, цистеїну та метіоніну. Для його виявлення в пробірку з МПБ засіяну досліджуваною культурою, вносять смужку фільтрувального паперу змочену 10% розчином оцтовокислого свинцю. При виділенні сірководню, папір буріє або чорніє (утворюється сірчистий свинець).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Культуральні ознаки.	\|	Визначення цукролітичних властивостей мікроорганізмів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.