Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методика нормування окремих видів робіт

Продуктивність праці

- характеризує ефективність витрат праці в матеріальному виробництві. Вона визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу чи витратами праці на одиницю продукції.

Рівень продуктивності праці характеризується такими показниками:

1) виробленням продукції:

- в одиницю часу:

 

В= Вп / Твир,

 

де Вп - обсяг зробленої продукції, натур, вимірники;

Твир - витрати робочого часу на виробництво продукції, година;

- на 1 працюючого:

 

В=Вп / Рроб,

 

де Рроб - середньосписочне число працюючих, чол.;

- на 1 день:

 

В=Вп / Двідпр,

 

де Двідпр - число днів, відпрацьованих робітниками;

2) трудомісткістю продукції:

 

Тпр = Твир / Вп.

 

Ріст продуктивності праці характеризується зіставленням фактичної трудомісткості продукції в звітному і базовому періодах.

Зіставлення нормативної і фактичної норм виробітки виражає середній коефіцієнт виконання діючих норм виробітки.

Науково-технічний прогрес, роблячи істотним вплив на форми організації праці і зміст трудових процесів, вимагає удосконалювання методики нормування таких розповсюджених робіт, як:

1) багатоагрегатні;

2) багатоінструментальні роботи;

3) роботи на автоматичних і потокових лініях.

Розглянемо основні принципи нормування таких робіт.

1 Багатоінструментальна обробка характеризується тим, що здійснюється декількома інструментами при незмінному кріпленні деталі й інструмента.

У багатоінструментальної обробки є 2 мети:

1) економічна - скорочення машинного чи допоміжного часу (чи того й іншого разом);

2) технологічна - виконання більшого числа переходів при незмінному кріпленні деталі, що забезпечує велику точність обробки.

Розрізняють 3 основних варіанти багатоінструментальної обробки:

1 Послідовна робота інструментів зі зміною режимів обробки між переходами: нормування виробляється так само, як і при одноінструментальній обробці.

2 Послідовна робота інструментів без зміни режимів обробки: нормування виробляється в 2 етапи - спочатку вибирають оптимальний режим обробки для всіх інструментів, а потім, з урахуванням загального часу обробки, визначають оперативний час.

3 Рівнобіжна (одночасна) обробка чи рівнобіжно-послідовна обробка різним інструментом: норму визначають за максимальним часом роботи одного з інструментів з урахуванням періоду його стійкості, визначають для нього оптимальні режими обробки і розраховують норми часу.

За обраним інструментом, по його стійкістю виконується весь подальший техпроцес, тобто після закінчення його періоду стійкості йде заміна всіх інструментів, незалежно від ступеня їхнього зносу.

2 Багатоагрегатна обробка. При нормуванні вирішуються 2 задачі:

1) визначення норми обслуговування агрегатів;

2) визначення штучного часу на обробку виробу на багатоагрегатному робочому місці.

1 Величину норми обслуговування Но визначають як співвідношення

 

Тм.вз = Кз,

 

де Тм.в - вільний машинний час на кожнім з агрегатів;

Тз - час зайнятості робітника на агрегаті;

Кз - коефіцієнт зайнятості.

Чим більше це співвідношення, тим більше агрегатів робітник може обслужити. Умова багатоагрегатного обслуговування можна записати так:

 

Тм.вз (n - 1),

 

де n - число агрегатів, що обслуговуються одним робітником.

З урахуванням мікропауз, що вводяться для запобігання стомлюваності робітника можна визначити норму обслуговування:

а) для агрегатів-дублерів, що виконують однакову операцію:

 

Но =Tм.c k/ Tз +1,

 

де k - коефіцієнт, що враховує мікропаузи в операційному часі.

Величина k залежить від виду обслуговування агрегатів:

для універсального устаткування - 0.7, для спеціального устаткування - 0.8, для агрегатів-дублерів - 0.97;

б) для агрегатів, що виконують різні операції з різною тривалістю машинного часу і Тз:

 

Но = ∑ Тм.в k / ∑Tз + 1,

 

де ∑Тм.в - сумарний вільний машинний час по всіх агрегатах;

∑Tз - сумарний час зайнятості робітника по всіх агрегатах.

Крім того, норму обслуговування можна визначити збільшено, використовуючи коефіцієнт зайнятості Кз робітника на кожному агрегаті. УМОВА: сума Кз всіх агрегатів не повинна перевищувати «1». На практиці Кз = 0.8...0.9.

2 Норма ШТУЧНОГО часу при багатоагрегатному обслуговуванні:

а) багатосерійне і масове виробництво:

 

Тшопз(1 +(Аорг + Авідп) /100)) +(То /n)(Атех /100),

 

де Кз - коефіцієнт збігу операцій, 1.003...1.6, залежить від Кз;

Аорг, Авідп, - процент від основного оперативного часу, часу технічного, організаційного обслуговування, і відпочинку при роботі на агрегатах;

б) серійне виробництво:

 

Тш= Топ Кс (1 + (Аорг+ Авідп+ Атех) /100)


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  3. Автоматизація проектних робіт
  4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  5. Аналіз продуктивності праці й заробітної плати
  6. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
  7. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
  8. Аналіз фонду заробітної плати.
  9. Аналіз якості продукції та робіт
  10. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
  11. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
  12. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу




Переглядів: 841

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи нормування | Нормування праці допоміжних робітників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.