Нормування праці допоміжних робітників

Робота на потокових і автоматичних лініях.

1 У ПОТОКОВОМУ виробництві методика нормування праці передбачає встановлення норм часу і розміщення робітників на потоковій лінії, виходячи з їхньої оптимальної зайнятості.

Спочатку визначають час виконання операцій на кожному агрегаті, включеному в потокову лінію. На підставі цих даних здійснюють ТЕХНОЛОГІЧНУ й ОРГАНІЗАЦІЙНУ синхронізацію лінії.

ТЕХНОЛОГІЧНА СИНХРОНІЗАЦІЯ - задача вирівнювання часу обробки виробу на кожному агрегаті й узгодження його з тактом потокової лінії r. З цією метою проводять технічні заходи, спрямовані на зменшення часу обробки виробу на агрегатах з найбільш тривалим операційним часом.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СИНХРОНІЗАЦІЯ полягає в розміщенні агрегатів на потоковій лінії, що забезпечила б найбільш високу продуктивність праці, щоб зайнятість робітника оперативною роботою досягала 80...90% такту потокової лінії, тобто скорочення Т_доп.

Після проведення цих заходів визначають норму штучного часу:

Т_ш= м + Т_тех + Т_орг + Т_відп

Розрахункове значення такту визначають за максимальним часом Топ.

2 АВТОМАТИЧНУ лінію можна розглядати як вищий ступінь потокового виробництва і як форму багатоагрегатного обслуговування. Тому методика визначення норми часу на ній відбиває ці властивості.

Як застосовуються норми витрат праці на автоматичних лініях:

- норми часу - для робітників-відрядників;

- норми виробітку - для робітників-відрядників;

- нормовані завдання - при погодинній оплаті праці;

- норми обслуговування (при закріпленні на тривалий час за робітником даного виду робіт);

- норми чисельності - для комплексних бригад (наскрізних).

Порядок визначення норми часу:

1) для кожного агрегату визначають оперативний час;

2) роблять технологічну й організаційну синхронізацію операцій;

3) визначають цикл обробки на автоматичній лінії, що дорівнює сумі Т_оп на всіх агрегатах лінії;

4) визначають норму штучного часу:

Т_ш =[Т_ц /(n N)] К_з (1 +(А_орг+ А_відп+ А_тех)/100) + Т_тех,

де Т_ц - час циклу обробки на лінії;

N - число виробів, оброблюване за один цикл;

n - число агрегатів у лінії;

Т_тех - час технічного обслуговування робочого місця (на зміну інструмента, під налагодження устаткування).

НОРМА ВИРОБІТКУ:

Н_в = Т_зм/Т_ш,

де Т_зм - тривалість зміни, хв.

Автоматичні лінії обслуговують наладчики, контролери, ремонтні й інші робітники, що відносяться до допоміжних робітників.

Зміст робіт, виконуваних допоміжними робітниками, визначає і методики їхнього нормування. Допоміжні роботи можна розділити на дві групи:

1) стабільні роботи, обсяг, зміст, методи виконання яких постійні (виготовлення інструмента, запчастин, транспортні, контрольні роботи);

2) нестабільні роботи, склад яких заздалегідь не може бути визначений, (налагодження устаткування, техобслуговування, підсобні роботи).

На 1 групу встановлюються норми часу і вироблення, нормовані завдання.

На 2 групу визначаються норми чисельності і норми обслуговування:

Н_о = Т_зм/Н_ч.о; Н_ч.о = t K,

де Н_ч.о - норма часу обслуговування одного об'єкта;

t - час виконання всього обсягу робот по обслуговуванню;

К - коефіцієнт, що враховує виконання додаткових функцій (підготовчо-заключних) і відпочинок.

Норму чисельності визначають із застосуванням аналітичного методу:

на основі хронометражних спостережень знаходять час виконання всього обсягу робіт, для яких установлюється норма, і визначають за формулою

Н_ч = О_в.р/Р_еф,

де О_в.р- трудомісткість всього обсягу робіт за період;

Реф - фонд часу роботи одного робітника за період.

чи Н_ч = О_в.р/Н_о.

Звичайно, на додаток до норм обслуговування і нормам чисельності для допоміжних робітників установлюють нормовані завдання.

Нормовані завдання встановлюються на підставі галузевихі міжгалузевихнормативів і норм часу на зміну, місяць чи інший період.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методика нормування окремих видів робіт	\|	Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.