Лекція № 3

Література.

План.

Лекція № 2

Ступенем окиснення називається умовний заряд атома в молекулі, обчислений з допущенням, що вона складається з іонів. При обчисленні ступенів окиснення виходять з електронегативності речовини: сума ступенів окиснення всіх атомів у сполуці дорівнює нулю.

Ступінь окиснення може бути позитивним і негативним. Він позначається арабською цифрою із знаком "плюс" або "мінус" над символом атома, наприклад К⁺¹, СІ^-1. Ступені окиснення атомів у простих речовинах приймаються такими, що дорівнюють нулю, наприклад Н₂⁰, Р₄⁰. У прикладах з простими речовинами видно невідповідність валентностей і абсолютного значення степеня окиснення. Так, у молекулі Н₂ гідроген одновалентний, але його ступінь окиснення дорівнює 0.

Тема: Основні класи неорганічних сполук.

Мета: Засвоїти поняття про основні класи неорганічних сполук.

1. Оксиди, номенклатура, класифікація.

2. Гідроксиди, номенклатура, класифікація.

3. Кислоти, номенклатура, класифікація.

4. Солі, номенклатура, класифікація.

1. Хомченко І.Г., Загальна хімія., К.: Вища школа, 1993. С. 4 — 19.

2. Петров М.М., Михилев Л.А., Кукушкин Ю.Н., Неорганическая химия., - 4-е изд., перераб. - Л.: Химия, 1989 г. с. 28 — 39.

Хімічні реакції взаємодії кисню з речовинами називаються окисненням, а сполуки елементів з оксигеном — оксидами.

Фосфор, згораючи, окислюється й утворюється оксид фосфору Р₂0₅. Вугілля, сірка, залізо, згораючи, окислюються й утворюють оксиди: вуглекислий газ СО₂-аксид карбону, сірчистий газ SО₂ — оксид сірки, залізну окалину Fе₃О₄, — оксид заліза.

Оксиди металів, як і залізна окалина та оксид міді, - тверді речовини. Оксиди неметалів можуть бути і тверді, як оскид фосфору і рідкі (вода), і газоподібні, як сірчистий газ і вуглекислий газ (у звичайних умовах).

Оксиди, що взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води, називають основними.

Основні оксиди утворюють тільки метали. Наприклад: оксид магнію МаО, оксид кальцію СаО, оксид барію ВаО.

Оксиди, які взаємодіють з основами з утворенням солі й води, називаються кислотними. Назвали їх так тому, що кожному кислотному оксидові відповідає кислота: СО₂ — Н₂СО₃, SО₂ — Н₂S0₃, SіО₂ — Н₂SіО₃, Р₂О₅ — Н₃РО₄. Кислотні оксиди утворюють неметали і деякі метали, наприклад SО₂ — оксид сірки (ІV), SО₃ — оксид сірки (VІ), Р₂О₅, — оксид фосфору (V), СrОз — оксид хрому (VІ), Мn₂O₇ — оскид марганцю (VII).

Деякі метали утворюють як основні, так і кислотні оксиди. До цих металів належать, наприклад, хром і марганець. Вони мають змінну валентність. Оксиди, в яких хром і марганець мають нижчу валентність, що дорівнює двом, - основні: СrО-оксид хрому (II), МnО — оксид марганцю (ІІ). Їм відповідають основи Сr(ОН)₂-гідроксид хрому (ІІ) і Мn(ОН)₇ — гідроксид марганцю (II). Оксиди, в яких хром і марганець мають вищу валентність — кислотні.

Кислоти — це складні речовини, що складаються з атомів гідрогену та кислотного залишку. У природі є багато кислот: лимонна кислота в лимонах, яблучна кислота в яблуках, щавелева кислота у листках щавлю. Мурашки захищаються від ворогів, вибрискуючи їдкі крапельки мурашиної кислоти. (Вона міститься також у бджолинній отруті та у волосках жалкої кропиви). Коли прокисає виноградний сік, утворюється всім відома оцтова кислота ("оцет"), а коли молоко — молочна кислота. Ця кислота утворюється також, коли квасять капусту, силосують корми для худоби.

Крім цих кислот, що є в природі,є цілий ряд кислот, які добувають штучно на хімічних заводах. До таких кислот належать сірчана і соляна кислоти. Сірчана кислота Н₂S0₄ — безбарвна рідина, в'язка, як олія, без запаху, майже вдвоє важча за воду. Вона вбирає вологу з повітря і з інших газів. Цю властивість сірчаної кислоти використовують для сушінння газів. Гази осушують пропусканням крізь сірчану кислоту.

В результаті змішуванння сірчаної кислоти з водою виділяється багато тепла. Якщо в сірчану кислоту вливати воду, то вона, не встигнувши змішатися з кислотою, закипить і може викинути бризги сірчаної кислоти на обличчя і руки працюючих.

Сірчана кислота обвуглює деревину, шкіру, тканини. Якщо в пробірку із сірчаною кислотою опустити скіпку, то деревина чорніє — відбувається хімічна реакція, внаслідок якої з деревини виділяється карбон у вигляді вугілля.

Соляна кислота НС1 — водний розчин хлороводню. Вона має запах хлороводню, бо з неї відділяються молекули хлороводню (якщо вона не дуже розведена водою).

Метали за відношеннням їх до кислот можна розмістити в такий ряд у порядку спаданння хімічної активності:

Витісняють водень не витісняють водень

K Na Mg Al Zn Fe Ni Sn Pb (H) Cu Hg Ag Pt Au

Ряд починається лужними металами, а закінчується золотом. Усі метали, що стоять до водню, витісняють його з кислот, причому кожен попередній метал енергійніше, ніж кожний наступний. А метали, що стоять у ряду після водню, не витісняють його з кислот.

Кислоти мають загальні властивості:

1. розчини кислот кислі на смак: це вам відомо на прикладі природних кислот;

2, розчини кислот змінюють забарвлення індикаторів: лакмусу на червоне, а метилового оранжевого на рожеве. Лакмус чутливіший до кислот, ніж наш язик, і дає змогу виявляти присутність їх у таких розведених розчинах, коли смак не відчувається.

Майже всі кислоти, коли на них діють деякі метали, виділять водень, що в них міститься.

Солі складаються із іона метала і кислотного залишку. Вони можуть бути отримані різними способами. Наприклад, при взаємодії кислот або кислотних оксидів з основами, або основним оксидом:

2NHО₃ + Са(ОН)₂ = Са(NО₃)₂ + 2H₂O

N₂O₅+ СаО = Са(NО₃)₂

Амфотерні гідроксиди утворюють тільки солі з сильними кислотами і основами:

Zn(ОН)₂ + H₂SO₄= ZnSO₄+ 2Н₂О

Zn(ОН)₂ +NaОН = Na₂ZnO₂+2Н₂О

Продукти повного заміщення атомів гідрогену в кислоті атомами метала називаються звичайними солями. Наприклад,СuSO₄ — сірчанокисла мідь, FеS0₄ - сірчанокисле залізо.

Для багатоосновних кислот, крім звичайних, також існують і кислі солi (гідросолі). Кислі солі являються продуктом часткового заміщення атомів гідрогену в кислоті на метал (NaHSO₄, KH₂PO₄).

Кислі солі можуть бути отримані наступними способами:

1. Неповною нейтралізацією кислоти або кислотного залишка основою: Н₂SО₄+ NаОН = NaHSO₄+ Н₂О

2. Дією кислоти або кислотного залишка на звичайну сіль тієї ж кислоти: K₂SO₄ +H₂SO₄ = 2KHSO₄

Основні солі (гідроксосолі) являються продуктом часткового заміщеня гідроксильних груп в молекулах основ на кислотні залишки. Наприклад: АІ(ОН)₂СL – хлорид дигідроксоалюмінія, АLОНСL₂ — хлорид гідроскоалюмінія.

Гідроксиди — це складні речовини, утворені катіонами металів та аніонам гідроксогруп. Гідроксиди металів головної підгрупи першої групи називають лугами. Луги — це добре розчинні в воді гідроксиди металів.

Індикаторами на гідроксиди є фенолфталеїн — в розчині гідроксиду він стає малиновим, та червоний лакмус, який в розчині гідроксиду синіє.

Тема: Теорія електролітичної дисоціації.

Мета: Вивчити основні положення теорії ЕДС. Навчитися складати схеми електролітичної дисоціації кислот, солей, основ у водних розчинах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Циклічні алгоритми	\|	Лекція № 4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.