• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація вантажопотоків

Використання логістичних ланцюжків при визначенні шляху переміщення матеріального потоку дає змогу прослідкувати усі види витрат, котрі виникають при цьому. Ці витрати пов’язані з закупівлею, вантажно-розвантажувальними роботами по перевезенню на магістральному, посередницькому та власному транспорті.

Логістичний ланцюжок (logistical chain) – це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача.

Здебільшого логістичний ланцюжок об’єднує виробника та споживача, хоч нерідко він має досить складну структуру.

У логістичних ланцюжках виділяють такі основні компоненти:

– зовнішню логістику (власне виробництво);

– внутрішню (внутрішньовиробничу) логістику;

– збут продукції;

– сервісне обслуговування споживачів чи замовників.

Ефективність логістичних зв’язків значною мірою залежить від таких факторів:

– інфраструктура підприємств;

– управління трудовими ресурсами;

– кваліфікація персоналу;

– розвиток технології виробництва;

– раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків.

Природно, що успішне функціонування названих факторів вимагає раціональної організації доставки вантажів та транспортно-складського господарства. Схему доставки подано на рис. 1.

Рис. 1. Принципова схема логістичних ланцюжків

Умовні позначення:

– зворотний інформативний потік;

– матеріальний потік;

– супроводжувальний інформаційний потік, що включає перевізні документи;

– підтвердження прибуття вантажів. Взаємні розрахунки.

На практиці подана принципова схема трансформується у різні форми з урахуванням схем організації вантажопотоків та кількості посередників.

Принципово важливі схеми організації вантажопотоків зображено на рис. 2.

Форми логістичних ланцюжків залежать від кількості перерахованих вище ланок та схем організації вантажопотоків, від розмірів підприємств, концепції управління, матеріаломісткості продукції та галузі економіки.

Система логістики містить матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжків.

Рис. 2. Схема організації вантажопотоків

• Умовні позначення:

— джерело виникнення вантажопотоку;

— пункт погашення вантажопотоку;

— дальній транспорт;

— місцевий транспорт;

— пункт об’єднання чи розподілу вантажопотоків.

Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути різноманітною і залежить від:

1) розмірів підприємств;

2) масштабів їх діяльності;

3) концепції управління;

4) матеріаломісткості;

5) галузі економіки.

Основним інструментарієм управління логістикою є:

1) бюджет логістики, що враховується як складова частина загального бюджету фірми при плануванні її господарчої діяльності;

2) показники логістики:

2.1 частота оборотності всіх запасів, що визначається як відхилення розміру
товарообороту до обсягу складських запасів;

2.2 загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, що припадають на
одиницю товарообороту;

2.3 ступінь готовності постачальника (у %), яка визначається як частка від поділу
обсягу потреб, що задовольняються у визначений строк, на загальний обсяг потреб;

2.4 витрати на логістику (у % від загальних витрат);

2.5 швидкість обороту матеріальних ресурсів для окремих складів;

2.6 витрати на відправлену одиницю продукції;

2.7 витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться;

2.8 завантаження складу та парку транспортних засобів;

2.9 ступінь ризику, пов’язаного зі складуванням запасів.

3) планування номенклатури товарів згідно з методом АВС;

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
5. Адміністративно-територіальна організація
6. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
7. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
8. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
9. Вибір оптимального розкладу (режиму) роботи в наукових організаціях.
10. Види податкових перевірок. Організація і здійснення перевірок.
11. Вимоги до захисту інформації та організація технічного захисту інформації
12. Відносини України з міжнародними економічними організаціями

Переглядів: 887