МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дослідна стадія науково-дослідного процесу
Ця стадія містить такі етапи: 1. Проведення емпіричних досліджень з метою отримання нової інформації: — підготовка емпіричних досліджень (на основі розробленої методики); — проведення емпіричних досліджень (спостережнь, експериментів тощо); — збір емпіричних даних дослідження — первинне опрацювання даних (ведуть у журналах — паперових чи електронних, нп.: Exel, SPSS, Microsoft Statistics). Під час збору даних виконують їх первинне опрацювання (використовують методи групування, кодування, табулювання, класифікації тощо). Результатом цього етапу повинна бути матриця даних (наприклад, в Exel) у формі файла.
2. Опрацювання даних емпіричних досліджень: — вторинне опрацювання: опрацювання даних статистичними методами: вручну (при невеликих обсягах) або з використанням комп’ютерної техніки; — третинне опрацювання: графічне представлення отриманих результатів (побудова графіків). Статистичні методи (класифікація 1): — частотний аналіз — використовують для визначення розподілу варіантів змінної у вибірці та обчислення основних статистичних харакетристик (середніх, відсотків тощо); — дисперсійний аналіз — використовують для виявлення впливу окремих незалежних факторів на досліджувану ознаку; — кластерний аналіз — використовують для класифікації багатовимірних об’єктів і харкетристик, які їх описують; — факторний аналіз — використовують для отримання узагальненої інформації про структуру зв’язку між досліджуваними харакеристиками об’єкта на основі виділення прихованих факторів; — кореляційний аналіз — використовують для виявлення взаємозв’язку між змінними та оцінювання сили цього зв’язку (виникають узгоджені зміни середнього значення залежної характеристики в разі змінювання незалежної чи ні?). Коефіцієнт кореляції перебуває в межах від +1 (прямий зв’язок) до -1 (обернений зв’язок); значення 0 — зв’язку немає. Статистичні методи поділяють ще на такі групи (класифікація 2): — методи описової статистики (побудова розподілів, розрахунок абсолютних і відносних величин, міри розсіювання тощо); — методи статистики доведення (кореляційний, регресивний, факторний, кластерний, причинно-наслідковий, дисперсійний аналізи тощо); — методи статистичного моделювання і прогнозування (аналіз часових рядів, імітаційне моделювання тощо). Приклад зібраних емпіричних даних подано в таблиці Х.
Таблиця Х Вік студентів першого курсу
Основні статистичні показники: — частота і частість (у відносних одиницях — коефіцієнтах — і відсотках); — середні: середнє арифметичне, мода (значення в ряді, яке найчастіше зустрічається) й медіана (середина ранжованого ряду); — міри розсіювання: розмах варіації (різниця між крайніми значеннями), дисперсія, середнє квадратичне відхилення; — помилки вибірки: середня помилка вибірки, довірчий інтервал (вказує границі інтервалу, в якому з імовірністю 0,680, 0,900, 0,950, 0,990, 0999 перебуватиме середнє арифметичне в генеральній сукупності). Помилки в дослідженнях бувають двох типів: системні й випадкові. Загалом: 1) чим більший розкид значень досліджуваної ознаки, тим більша середня помилка вибірки; б) чим більша чисельність вибіркитим менша середня помилка вибірки.
Під час опрацювання даних емпіричних досліджень використовують також методи прогнозування. Два види прогнозів: — пошукові — тенденція розвитку явищ у минулому й майбутньому поширюється (екстраполюється) на майбутнє; — нормативні — визначається, як досягти поставленої мети за умови дотримання раніше встановлених нормативів та обмежень (задачі на знаходження оптимального рішення).
Оцінювання ефективності інформаційних кампаній (ІК). В ІК використовують тестування рекламних повідомлень як до, так і після їх проведення (попередне тестування й прикінцеве тестування). Під час попереднього тестування вивчають такі характеристики повідомлення: — увага, яку воно викликало й у скількох отримувачів; — ідентифікація (чи ідентифікують отримувачі об’єкт з фірмою-виготовлювачем); — зрозумілість (чи розуміє отримувач, що хотіли сказати рекламодавці); — надійність (чи достатньо в повідомленні аргументів для того, щоби переконати отримувачів у заданому); — сугестивність (чи пробуджує підтекст повідомлення сприятливі для товару асоціації?); — позитивний інтерес (чи викликає повідомлення інтерес, достатній для отримання потрібної мети — купівлі товару, голосування за потрібний об’єкт?). Прикінцеві тестування вивчають такі характеристики повідомлення: — пригадуваність; — популярність; — упізнаваність; — іміджеві харакеристики. Прикінцеві тестування бувають двох типів: проміжні виміри (визначають пізнавальні й емоційні реакції отримувачів) і прямі виміри (визначають поведінкову реакцію: купив — не купив, проголосував «за» чи «проти»). Проміжні виміри встановлюють якість повідомлення, а прямі — ступінь досягнення цілі. Впливовість часто досліджують на двох групах — контрольній та експериментальній: — експеримент ведуть послідовно (спершу в повідомленні не дають досліджувану рекламу [контрольна група], а потім дають [експериментальна група]); — експеримент ведуть паралельно (в одному регіоні повідомлення дають без реклами [контрольна група], а в другому — з рекламою [експериментальна група]).
3. Проведення теоретичного опрацювання отриманих експериментальних результатів. Див. методи теоретичного дослідження. Використовують такі наукові апарати: — мовознавчі; — літературознавчі; — теорії інформації; — лінійного та динамічного програмування; — теорії масового обслуговування; — інші. Для підвищення надійності отриманих результатів проводять додаткові експериментальні дослідження при інших значеннях незалежних змінних.
4. Висунення попередніх висновків: — перевірка правильності висунутих гіпотез (на основі їх зіставлення з емпіричними даними; за потребою — повернення до п. 3); — висунення попередніх рекомендацій.
При зіставленні гіпотез з екпериментальними даними можливі такі варіанти: — збігання гіпотези з екпериментальними даними; проводять підтверджуючі емпіричні дослідження; — гіпотеза частково збігається з емпіричними даними, а частково суперечить їй; підкоректовують гіпотезу; для підтвердження нової гіпотези проводять коректуючі емпіричні дослідження; — гіпотеза суперечить емпіричним даним; гіпотезу відкидають і висовують нову; нову гіпотезу перевіряють на відповідність емпіричним даним. На цій стадії можливе публікування тез з прогностичними результатами.
4. Завершальна стадія науково-дослідного процесу (оформлення та апробація результатів)
Виконують такі роботи: 1. Узагальнення результатів дослідження: — зіставлення отриманих результатів з науковою парадигмою; — завершальне формулювання гіпотези і рекомендацій; — колективне обговорення результатів (на семінарах, конференціях тощо); — корегування гіпотез і рекомендацій за результатами обговроення. 2. Оформлення та апробація результатів дослідження — написання звіту по НДР; — написання, рецензування й публікування тез; — написання, рецензування й публікування статтей; — написання, рецензування й публікування дисертацій; — написання, рецензування й публікування монографій. 3. Дослідне впровадження у виробництво чи суспільну практику.
5. Впроваджувальна стадія науково-дослідного процесу (дослідно-конструкторські роботи і впровадження)
Впровадження визначає ступінь впровадження НДР і ДКР у практику. Формив провадження можуть бути різними: — для теоретичних та історичних робіт — використання в навчальному процесі; — технологічний процес; — виготовлення обладнання, пристроїв, машин за наявними зразками з НДР і ДКР; — Факт впровадження фіксується в актах, які укладають спеціально створені комісії. Два етапи впровадження: — дослідно-виробниче складається з трьох етапів: підготовка до впровадження, власне впровадження, завершення впровадження (необхідна участь дослідника); — серійне впровадження. Тривалість виготовлення визначається часом «морального» застарівання. На кожне впровадження у виробництво припадає (за даними вчених США): — патентів (авторських свідоцтв) — 8; — технічно реалізованих рішень — 98; — ідей, з яких формується гіпотеза, — 540.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|