Поняття та механізм міжнародно-правового регулювання

Тема 5. Регулювання стану міжнародно-правових відносин

Звичаєві та договірні норми. їх взаємозв'язок та взаємозалежність

Звичаєві норми - такий вид норм міжнародного права, що характеризується переродженням звичаїв у норми, шляхом надання їм юридично обов'язкової сили.

Характерні риси звичаєвих норм:

1. Виступають основним засобом формування загального міжнародного права.

2. Приймаються, реалізуються та змінюються міжнародним співтовариством в цілому, оскільки її положень дотримуються практично всі держави.

3. Є базовими та загальновизнаними, що дає можливість припускати існування загальної гарантованості виконання приписів звичаєвих норм.

Договірні норми - такий вид норм міжнародного права, який становить собою формально-виражене правило поведінки, юридична сила якого витікає з міжнародно-правового договору.

Характерні риси договірних норм:

1) формально виражені (мають певні переваги притаманні письмовим документам);

2) більш точно та конкретно виражають зміст правовідносин ніж звичаєві;

3) є основою створення, діяльності та визначення правового статусу міжнародних організацій;

4) процес створення обмежується часом узгодження сторонами суттєвих умов угоди, що займає відносно небагато часу;

5) є наслідком більш оперативного реагування на зміну відносин;

6) процес застосування більш легкий, внаслідок змістової визначеності норми,

7) більш приваблива можливість застосування у якості підстави для формування процесуальної поведінки або становища тощо.

Договірні та звичаєві норми міжнародного права тісно взаємопов'язані бою та знаходяться у взаємодії. Так, вони мають єдину юридичну природу та здійснюються на основі єдиних принципів.

Договори виступають засобом реалізації положень норм звичаєвого права оскільки призводять до конкретизації змісту та способів реалізації останніх у певних відносинах. В той же час звичаєві норми служать нібито орієнтиром для формування змісту та загальних начал договорів.

1 Поняття та механізм міжнародно-правового регулювання.

2. Міжнародний правопорядок та міжнародна законність.

3. Контроль в міжнародному праві.

4. Міжнародна правова відповідальність. Санкції та контрміри.

Міжнародно-правове регулювання- різновид соціального управління, яке представляє собою власний вплив держав на свої взаємовідносини за допомогою міжнародного права.

Регулювання є частиною процесу функціонування міжнародного права та складається з двох систем:

1) та, що регулюється (об'єкт регулювання - система міждержавних відносин);

2) та, що регулює (сукупність засобів міжнародно-правового впливу).

Система міжнародних відносин функціонує на підставі принципу саморегуляції, самоуправління, заснованому на об'єктивних соціальних закономірностях. Головне джерело дійової сили міжнародно-правового регулювання є взаємодія держав, як носив суверенітету та абсолютної внутрішньої влади

Основними засобами, які використовуються в управлінні системою міжнародних відносин є політичні, економічні, юридичні, ідеололчні, та в ряді випадків - релігійні Причому, найбільш суттєву роль відіграють у регулюванні політичні та юридичні засоби Однак правове регулювання більш формалізоване й конкретне, та відрізняється визначеністю змісту та обов'язковістю сили

Механізм міжнародно-правового регулювання- сукупність міжнародно-правових засобів та способів за допомогою яких здійснюється регулюючий вплив права на міжнародні відносини Механізм міжнародно-правового регулювання складається з ряду

елементів:

1 Міжнародно-правова норма,яка здійснює первинне регулювання міжнародних відносин, чітко встановлюючи та регламентуючи характер міждержавних стосунків та обставини їх виникнення й розвитку Регулювання здійснюється шляхом визначення основних засад виконання, використання, дотримання та застосування

2 Міжнародно-правові відносини,які за своїм змістом відрізняються від міжнародних відносин та мають вигляд виникаючого на підставі норм міжнародного права зв'язку між суб'єктами, який характеризується наявністю взаємних суб'єктивних прав та обов язків Вони складаються зі змісту (суб'єктивні права та обов'язки), суб єкта об'єкта, та юридичного факту (події, дії, правомірні, неправомірні правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі та ін )

3 Міжнародно-правова свідомість,як сукупність ідей та уявлень щодо необхідності існування міжнародного правопорядку, яку розділяють суб'єкти міжнародних правовідносин як взагалі, так і кожний окремо Складається з двох частин - загальної (правосвідомість єдина для всіх суб’єктів незважаючи на істотні відмінності між державами) та окремих учасників (правосвідомість кожного окремого учасника міжнародних відносин з урахуванням всієї специфіки) Правосвідомість сприяє як формуванню так і реалізації норм міжнародного права як шляхом нормативного впливу, так і через державно-правовий світогляд

Таким чином, міжнародні відносини не хаотичні, а підпорядковані та регулюються певним складним механізмом

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Так, спеціальними принципами міжнародного економічного права є	\|	Контроль у міжнародному праві

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.