• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Співдружність незалежних держав та загальна характеристика її структури

Специфіка міжнародного економічного права у взаємовідносинах держав-учасниць СНД

Тема 15. Міжнародне економічне право у взаємовідносинах держав СНД

1. Специфіка міжнародного економічного права у взаємовідносинах держав-учасниць СНД.

2. Співдружність незалежних держав та загальна характеристика її структури.

3. Основні засади правового регулювання міждержавних відносин країн-членів СНД

Поділ єдиної господарської системи СРСР кордонами незалежних республік викликав гостру потребу у відновленні зв'язків на новій, міжнародно-правовій основі. Починаючи з 1992 р. укладається безліч двох і багатосторонніх угод у сфері транспорту, зв'язку, митниці, енергетики, промислової власності, постачання товарів і т.д. У 1991 р більшість країн СНД прийняло Меморандум про солідарну відповідальність по боргах СРСР, певна частка кожної республіки в загальному боргу. У 1992 р. Росія уклала угоди з рядом республік, які передбачили передачу їй усіх боргів і відповідно активів СРСР за кордоном - так званий "нульовий варіант".

У" 1993 р. приймається Статут СНД, що вказав у якості однієї з основних цілей економічне співробітництво в інтересах всебічного і збалансованого економічного і соціального розвитку держав-членів у рамках загального економічного простору, в інтересах поглиблення інтеграції. Іншими словами, фіксується визначена соціально-економічна система.

У тому ж році приймається Договір про створення Економічного Союзу. В Договорі підкреслюється, що Союз керується загальновизнаними нормами міжнародного права, а, отже, і міжнародного економічного права. Він припускає вільне переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили; погоджену грошово-кредитну, бюджетну, податкову, цінову, зовнішньоекономічну, митну і валютну політику; гармонізацію господарського законодавства.

Першорядним є завдання координації дій у здійсненні економічних реформ. Передбачено поетапне поглиблення інтеграції, для чого буде формуватися міждержавна асоціація вільної торгівлі, митний союз, загальний ринок, валютний союз.

Визначено основи торгово-економічних відносин, підприємництва й інвестицій, грошово-кредитних, фінансових і валютних відносин.

Окремий розділ присвячено правовому регулюванню економічних відносин У ньому передбачено пріоритет норм Договору про Союз перед національним законодавством.

Таким чином, міжнародно-економічне право у взаєминах країн ІНД досить специфічне та діє в умовах інтеграції, що розвивається.

Вищими органами Союзу є вищі органи СНД, ради глав держав і глав урядів. У 1994 р. у якості Постійно діючого органа Союзу створюється Міждержавний економічний комітет, що є координуючим і виконавчим органом та може приймати три види рішень:

1) рішення розпорядницького характеру, юридично обов'язкові;

2) рішення, обов'язковість яких повинна підтверджуватися рішеннями урядів;

3) рекомендації.

Розподіл голосів у Комітеті пропорційно економічному потенціалу членів - найбільше число голосів належить Росії - 50, Україні - 14 і т.д.

У рамках Союзу діє Економічний суд СНД, заснований у 1992 р. До його ведення віднесено вирішення тільки міждержавних економічних спорів, а саме:

1)що виникають при виконанні зобов'язань, передбачених не тільки угодами, але і рішеннями органів СНД;

2) про відповідність актів держав угодам і іншим актам СНД.

Спори можуть розглядатися лише за згодою зацікавлених держав або за заявою органів СНД. Прийняте рішення обов'язкове до виконання. Можливість суброгації, тобто передачі претензій приватними організаціями державам, не передбачена.

Суд створюється з рівного числа суддів від кожної держави. Вищим колегіальним органом є пленум Суду, який складається з голови Суду, його заступників і всіх суддів. До нього також входять голови вищих господарських, арбітражних судів і інших вищих державних органів, що вирішають у державах економічні спори. Пленум розглядає скарги на рішення Суду і виносить остаточні рішення Він також приймає рекомендації з забезпечення однакової практики застосування угод і інших актів Співдружності при дозволі економічних суперечок.

У рамках СНД функціонують і інші міжнародні економічні і фінансові органи, наприклад, Міждержавний банк, Міждержавне Євроазіатське об'єднання вугілля і металу й ін.

Засновано систему органів управління інтеграцією: Міждержавна Рада, Інтеграційний Комітет, Міжпарламентський Комітет. Особливість проявляється в компетенції вищого органа — Міждержавної Ради. Він має право приймати рішення, що мають юридично обов'язковий характер для органів і організацій учасників, а також рішення, що підлягають трансформації в національне законодавство. Більш того, створена додаткова гарантія їх реалізації: сторони зобов'язані забезпечити відповідальність посадових осіб державної влади за виконання рішень органів управління інтеграцією

§3. Основні засади правового регулювання міждержавних відносин країн-членів СНД

Основним видом актів, що регулює міждержавні відносини країн-членів СНД, є дво- та багатосторонні договори.

Як організація СНД приймає протокольні рішення та протоколи. Вони не мають наддержавного характеру, а спрямовані на узгодження точок зору та координацію дій держав. Рішення органів СНД мають допоміжний характер або стосуються внутрішніх питань організацій. Серед рішень Ради глав держав і Ради глав урядів є й такі, що безпосередньо впливають на відповідні угоди суверенних держав.

Галузі економічного співробітництва, врегульовані правовими актами держав-учасниць СНД:

1) стосовно суб'єктів торговельного обороту;

2) відносини у сфері купівлі-продажу;

3) сфера виробничої кооперації;

4) сфера перевезень;

5) сфера цінних паперів;

6) щодо недобросовісної конкуренції таобмежувальної ділової практики;

7) сфера інвестицій;

8) міждержавнім акти, що стосуються розв'язання господарських спорів;

9) сфера інтелектуальної власності.

Але, на жаль, більшість актів СНД приймається далеко не всіма державами-членами. Звідси тенденція до інтеграції за участю обмеженого числа держав. Показовий у цьому плані Договір між Білорусією, Казахстаном, Киргизією і Росією "Про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній областях" 1996 р. Договір торкається також політичних і військових питань, передбачає удосконалювання механізму координації дій при плануванні та реалізації зовнішньої політики, створенні і зміцненні загальної системи забезпечення безпеки й охороні державних кордонів У якості однієї з цілей вказується захист прав і свобод особи, забезпечення стійкого демократичного розвитку держав, охорона навколишнього середовища.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II Державна дума
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
6. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
7. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
8. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
9. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
10. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
11. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
12. Автокореляційна характеристика системи

Переглядів: 777