• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Розрахунок втрат тепла через огороджуючі конструкції

Однією зголовних складових теплового балансу євтрати тепла через огороджуючи конструкції. Вони розраховуються за формуло:

, (2.2)

де площа огороджуючи конструкції по “зовнішньому” обміру, ;опір теплопередачі, м^{2 0}С/Вт; розрахункова температура внутрішнього повітря приміщення,°С; розрахункова температура зовнішнього повітря (самої холодної п'ятиденки забезпеченістю 0,92); п - коефіцієнт положення огороджуючи конструкції відносно зовнішнього повітря; поправки на вітер і на кількість поверхів.

Правила зовнішнього обміру

Для визначення площ огороджуючих конструкцій застосовуються правила «зовнішнього» обміру. Принцип їх застосування розглянемо за допомогою малюнків.

Рис.1. Правила «зовнішнього» обміру огороджуючих конструкцій

Нормативний опір теплопередачі

Згідно з ДБН В.2.6-31:2000 нормативне значення опіру теплопередачі огороджуючих конструкцій будівлі визначається залежно від її призначення та кліматичної зони в якій розташовано цю будвлю. Територіальна (кліматична) зона визначається за показником градусодіб опалювального періоду (ГДОП), який знаходять за формулою

, (2.3)

де - тривалість опалювального періоду (при середньорічній температурі повітря нижче або рівній +8^ОС);- температура внутрішнього повітря будів-лі, ^ОС; - середня температура опалювального періоду, ^ОС .

Залежно від показника ГДОП уся територія України поділена на 4 температурні зони:

- І зона ГДОП >3501

- ІІ зона 3500> ГДОП >3001

- ІІІ зона 3000>ГДОП >2501

- ІV зона ГДОП <2500

Нормативний опір теплопередачі огороджуючих конструкцій

Табл.2.2.

Коефіцієнт n

Це коефіцієнт, що враховує фактичне зменшення розрахункової різниці температур для огороджуючих конструкцій, які відокремлюють опалювальні приміщення від неопалювальних і безпосередньо не контактують із зовнішнім повітрям. Наприклад для перекриття на горищі n=0,9, адля надпідвального перекриття n=0,6.

Розрахунок тепловтрат через підлогу на грунті

Для визначення тепловтрат через неутеплену підлогу на грутні застосовують формулу 2.2, але всю площу підлоги розподіляють на 4 температурні зони.

Рис. Рис. 2. Розбивка підлоги на грунті та заглиблених стін на температурні зони: 1-4 номера зон

Ширина 1-3 зон 2 метри, 4-ї яка залишиться. Для урахування додаткових втрат теплоти в кутовій частині приміщення перша зона накладається, усі інші не накладаються. Опір теплопередачі кожної зони: 2,15 ; 4,3 ; 8,6 ; 14,2 м^{2 0}С/Вт.

Неутепленими вважаються конструкції, котрі незалежно від товщини складаються з матеріалів , що мають коефіцієнт теплопровідності Вт/м ^ОС.

Опір теплопередачі утепленої підлоги, що розташована безпосередньо на грунті для кожної зони розраховують за формулою

(2.4)

Де та відповідно товщина, м, та коефіцієнт теплопровідності, Вт/м ^ОС, утеплюючого шару.

Додаткові втрати теплоти (надбавки)

- додаткові втрати теплоти у частках від головних втрат, котрі згідно з вимогами [2] приймаються:

а) для зовнішніх вертикальних і похилих огороджуючих конструкцій, орієнтованих у напрямку, з якого у січні віє вітер зі швидкістю, вищою за 4,5м/с, із повторюваністю не менше ніж 15% [1], у розмірі 5% (при швидкості вітру до 5м/с) і в розмірі 10% (при швидкості 5м/с та більше); при типовому проектуванні добавки слід ураховувати у розмірі 5% для всіх приміщень;

б) для зовнішніх вертикальних і похилих огороджуючих конструкцій багатоповерхових будинків у розмірі 20% для першого та другого поверхів, 15% – для третього, 10% – для четвертого поверху будинків із кількістю поверхів 16 і більше; для 10-15 – поверхових будинків добавки необхідно враховувати у розмірі 10% для першого і другого поверхів та 5% - для третього.

Читайте також:

1. Автоматичний розрахунок суми проведення.
2. Аеродинамічний розрахунок
3. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
4. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
5. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
6. Аналіз втрат від маркетингового ризику
7. Аналіз конструкції рульового керування.
8. Аналіз ризику через моделювання.
9. Аналітичний розрахунок завантаження горловин
10. Аналітичний розрахунок сумарного завантаження типових перетинань
11. Аргументативні конструкції
12. БЕТОННІ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННІ КОНСТРУКЦІЇ

Переглядів: 1721