Джерела газопостачання

Газ є найбільш «зручним» в дешевим видом палива. Це зумовлює його широке використання в комунально-побутовому господарстві і впромисловості. Газоподібне паливо є сумішшю горючих (СН₄, С₂Н₆, СО, Н₂, …) та негорючих компонентів (N₂, СО₂, Н₂О, пил). Головними характеристиками газує: його густина (для природнього газу 0,73-0,75) кг/м³, теплотворна здатність (тобто кількість тепла, яка виділяється при повному спалюванні 1м³ газу) кДж/м³, концентраційні межі вибуховості (для метану 5-15 % газоповітряної суміші. Оптимальний режим горіння (приблизно) спостерігається при складі суміші: 10% газу і 90% повітря.

Безпосередньо добутий зі свердловин газ проходить обробку перед подачею споживачам. Мета обробки газу: висушування, охолодження, очищення від пилу, очищення від шкідливих хімічних речовин, одоризація. Природній газ не має запаху. Тому, для визначення місця витоку газу до нього додають речовину з дуже сильним запахом – етилмеркаптан.

Газопостачання міст та інших населених пунктів здійснюється природнім та скрапленим газом.

Рис.1.11 Принципова схема газопостачання

Рис. 2.11 Схема газифікації міста

Споживачі горючого газу:

– побутові – житлові будинки, для приготування їжі нагріву води та опалення;

– комунально-побутові – школи, лікарні, пральні, бані, хлібозаводи;

– промислові – на технологічні потреби;

– джерела теплоенергопостачання – централізоване теплопостачання будівель, виробництво електроенергії.

Побутові споживачі використовують газ низького тиску. Комунально-побутові – газ низького та середнього тиску. Промислові споживачі та джерела теплоенергопостачання – середнього тиску.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обладнання систем гаряче водопостачання	\|	Обладнання газових мереж

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.