Поняття виробничого потенціалу та його характеристика

ТЕМА 4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

4.1. Поняття виробничого потенціалу та його характеристика

4.2. Структура виробничого потенціалу підприємства.

4.3. Завдання оцінювання виробничого потенціалу підприємства.

4.4. Концептуальні підходи до визначення основних елементів виробничого потенціалу підприємства.

4.5. Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі поелементного підходу.

4.6. Показники оцінки ефективності використання виробничого потенціалу

Нині слово "потенціал" застосовується для позначення засобів, запасів і джерел, що маються в наявності і що можуть бути використаними для досягнення певної мети, рішення якої-небудь задачі, а також можливостей окремої особи, суспільства, держави в якій-небудь області.

У вітчизняній науковій літературі одним з перших поняття "Виробничий потенціал" використовував О.І. Анчишкин, включаючи в нього "набір ресурсів, які в процесі виробництва набувають форми чинників виробництва".

Цей підхід до концепції виробничого потенціалу набув широкого поширення серед дослідників. Виділяють дві "ресурсні" позиції:

1. Виробничий потенціал є сукупністю ресурсів без урахування їх взаємозв'язку і участі в процесі виробництва.

2. Виробничий потенціал як сукупності ресурсів, здатних виробляти певну кількість матеріальних благ.

Разом з ресурсним підходом до визначення суті виробничого потенціалу зустрічаються і інші дефініції. Так, Ю.Ю.Донець вважає виробничий потенціал синонімом виробничої потужності підприємства, об'єднання і тому вважає можливим визначати його як "максимально можливий річний, добовий, годинний або віднесений до іншої тимчасової одиниці обсяг випуску продукції, поняття носить територіальний характер і поширюється на сукупність виробництв, поширених на певній території".

Виходячи з цих концепцій, у виробничий потенціал включаються різні ресурси: іноді до них відносять тільки виробничі фонди і потужності, іноді у виробничий потенціал включають виробничі фонди і кваліфіковані кадри трудящих, іноді у виробничий потенціал вводять виробничі фонди, ресурси управління і організації виробництва, кадри, науково-технічну інформацію.

Аналіз вищевикладених точок зору призводить до висновку, що виробничий потенціал господарюючої системи є сукупність ресурсів, наданих в її розпорядження для творчої діяльності. Кількісні і якісні параметри цих ресурсів, а також їх інтеграція визначають виробничу здатність господарської ланки. Проте, виробничий потенціал, визначаючи можливість випуску матеріальних благ і послуг, не може служити мірою корисного ефекту.

Основне значення виробничого потенціалу підприємства полягає в створенні нових вартостей, а його елементи повинні цілеспрямовано адаптуватися до вимог продукції, що виготовляється. Це своє призначення він зможе виконати, якщо прийнята їм речовий натуральна форма і кількісне співвідношення його складових роблять його здатним функціонувати як вартість, що створює вартість і додаткову вартість. Тобто коли склад і характеристики елементів виробничого потенціалу відповідають і визначаються параметрами продукції, що виготовляється.

У такому разі усі елементи виробничого потенціалу служать одній загальній меті, що стоїть перед підприємством. Але саме те, що і місце і функції кожного елементу визначаються вимогами, що пред'являються до сукупності елементів в цілому, і характеризують його впорядкованість. З іншого боку, виконання сукупністю елементів загального для виробничого потенціалу завдання означає, що вони взаємозв'язані і взаємодіють між собою. Таким чином, виробничий потенціал відповідає вимогам, що пред'являються до систем.

Як відзначалося, головне завдання виробничого потенціалу полягає у виготовленні продукції, тобто в її відтворенні. Очевидно, що для того, щоб виробничий потенціал зміг здійснити цей безперервний і постійно такий, що поновлюється процес, він сам також повинен безперервно і постійно відтворюватися. Виробничий потенціал повинен мати здатність до самовідтворення. На практиці ця здатність підтверджується рядом тенденцій: системою ремонтів і модернізацією основних фондів підприємства. Іншою формою практичної реалізації здатності виробничого потенціалу до самовідтворення слід рахувати збільшення в структурі промисловості кількості комплексних підприємств (що включають непрофільні виробництва). Слід зазначити і іншу форму прояву відтворювальної здатності виробничого потенціалу, як технічне переозброєння і реконструкція виробництва і тому подібне.

Виробничий потенціал підприємства має ряд особливостей, обумовлених його двоякою ресурсно-економічною суттю. До цих особливостей відносяться цілісність, складність, альтернативність елементів, взаємозв'язок і взаємодія елементів, здатність до розвитку, гнучкість, потужність.

Перша з них - цілісність. Вона означає, що усі елементи потенціалу служать загальній меті такою, що стоїть перед системою. Цілісність потенціалу забезпечується реалізацією в процесі управління його формуванням і використанням наступних принципів : спільності і єдність цільової функції для виробничого потенціалу і кожного його елементу, спільності критеріїв ефективності функціонування і розвитку елементів і самого потенціалу в цілому.

Другою відмінною рисою потенціалу є складність. Вона проявляється в наявності декількох складових елементів, кожен з яких є сукупністю окремих частин. Наприклад, виробничий потенціал підприємства включає основні виробничі фонди, які серед інших елементів містять робочі машини і устаткування, у свою чергу, основне технологічне устаткування. А останнє включає металорізальні верстати, що містять токарні верстати і так далі. Крім того, в системі існують зворотні матеріально-речові і інформаційні зв'язки між елементами потенціалу.

Як третя характерна особливість виробничого потенціалу слід зазначити взаємозамінність, альтернативність його елементів. Але її не слід розуміти чисто механічно, хоча в її основі і лежать технічні і технологічні особливості виробництва (наприклад, заміщення живої праці машинним). Тому як одна з форм взаємозамінності елементів виробничого потенціалу слід розглядати збереження виробничих ресурсів в результаті застосування нового устаткування, технології, енергії, інформаційних ресурсів і методів організації управління і виробництва. При цьому міра альтернативності не постійна і залежить від економічної ситуації, рівня розвитку виробничого потенціалу, особливостей господарської системи. Також важливо зрозуміти, що теоретично елементи можуть заміщати один одного необмежено, але існує межа взаємозамінності. Крім того, це процес періодичний за своїми кількісними характеристиками і за часом. В цілому завдяки цій характеристиці елементи потенціалу мають здатність досягати збалансованої рівноваги елементів.

Четвертою характеристикою є взаємозв'язок і взаємодія його елементів. Вона є якісним і кількісним взаємозв'язком, вираженим мірою відповідності і співвідношення речових, особистих і нематеріальних чинників виробництва. Інтегральна дія елементів наводить на думку про наявність структур виробничого потенціалу, співвимірних його мінімальній і максимальній віддачі. Стає ясним, що поліпшення тільки одного елементу неможливо добитися істотного зростання віддачі виробничого потенціалу. Найвища віддача потенціалу можлива тільки при одночасній модернізації усіх його елементів.

П'ятою характерною ознакою виробничого потенціалу можна назвати його здатність до сприйняття як елементи новітніх досягнень науково-технічного прогресу, здатність до розвитку шляхом безпосереднього і систематичного використання нових технологічних ідей. При цьому, виробництва з вищою науково-технічною місткістю ефективніші і мають ширші перспективи розвитку.

Шостою характерною особливістю виробничого потенціалу є гнучкість. Вона свідчить про можливості переорієнтації виробничої системи на випуск нової продукції, використання інших видів матеріалів і так далі, без корінної зміни його матеріально-технічної бази. Вимога до підвищення гнучкості виробничого потенціалу особливо актуально в умовах нестабільності ринкової обстановки, зростання коливань об'єму і структури попиту, різкого прискорення темпів науково-технічного прогресу в промисловому виробництві.

Сьомою відмітною характеристикою є класовий характер. Цим значною мірою визначаються його масштаби і структура. Так, цілі модернізації виробництва полягають в бажанні капіталу піти від рішення соціальних проблем, отримати нове стабільне джерело надприбутку, ефективний засіб тиску на робочий клас і знаряддя боротьби з профспілками.

Нарешті, слід зазначити ще одну характеристику виробничого потенціалу - його потужність. Вона є кількісною оцінкою продуктивної здатності потенціалу підприємства. Потужність потенціалу, будучи об'єктивно визначена, показує місце конкретного господарського підрозділу в галузевому і народногосподарському потенціалах. Вона служить важливою сполучною ланкою між виробничим потенціалом, науково-технічними і економічним потенціалом суспільства.

Усі характерні риси виробничого потенціалу промислового підприємства можна класифікувати по ряду ознак: внутрішні засоби і особливості структури, якісні характеристики, соціально-економічні відмінності. До структурних особливостей слід віднести цілісність, складність, взаємозамінність елементів, їх взаємозв'язок і взаємодію. Якісними характеристиками можна вважати здатність елементів потенціалу до сприйняття досягнення науково-технічного прогресу, гнучкість потужність виробничого потенціалу. Соціально-економічні відмінності полягають в класовому характері і здатності мати потужність. Класифікація характеристик виробничого потенціалу промислового підприємства показана на рис. 4.1.

, (4.1)

де Р — виробничий потенціал і нормо-годинах за рік;

Ф_t — нормативний річний фонд робочого часу, години;

R — чисельність основних робітників, чол.;

ф - рівень ефективності праці основних робітників і фондоозброєність, частки одиниці.

Іншими словами, виробничий потенціал — це технічно, організаційно, економічно й соціально обґрунтована норма ефективного робочого часу основного виробничого персоналу підприємства за певний період календарного часу. Знання виробничого потенціалу дасть можливість вибудувати систему всіх інших оцінок виробничої й економічної потужності підприємства. При цьому тому самому показнику виробничий потенціал, залежно від умов його використання, може відповідати безліч значень показника потенційної потужності.

Оцінки максимальних значень розглянутих показників мають приватний характер, потрібні в рідкісних випадках і не можуть виступати основними параметрами виробничо-господарської діяльності підприємств, створюваної для них нормативно-технічної та іншої документації, а також для всякого роду техніко-економічних й інших розрахунків, виконуються для вирішення питань їхнього розвитку й удосконалення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасні тенденції формування потенціалу підприємств.	\|	Концептуальні підходи до визначення основних елементів виробничого потенціалу підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.