• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні положення

1.1. Загальні положення. Мета й зв’язки з іншими дисциплінами.

Нові економічні умови й форми господарсько-економічних відношень в Україні обумовили перехід капітального будівництва на новий якісний етап, що вимагає нової інвестиційної, економічної та технічної стратегії капітального будівництва з метою підвищення його ефективності.

Реформований будівельний комплекс України й система капітального будівництва можуть ефективно функціонувати при рішенні як організаційно-керівних економічних і матеріально-технічних проблем, так і проблем в галузі підвищення технологічного рівня будівельного виробництва.

Будівельний комплекс України являє собою одну з важливіших галузей народного господарства, в якій створюються основні фонди виробничого й невиробничого призначення, промислових підприємств, житлових, соціальних і культурно-побутових об’єктів.

Будівельний комплекс України включає (рис. 1.1):

- будівельні організації державного сектора;

- промислові підприємства будіндустрії державного сектора;

- будівельні організації недержавного сектора;

- промислові підприємства недержавного сектора;

- державний Комітет України по будівництву і житловій політиці;

- проектні і технологічні організації різних форм власності.

Питання інвестиційної політики в Україні регулює Кабінет Міністрів через свій відділ будівництва і Мінекономіки України.

В областях України ці питання регулюють облдержадміністрації.

Регулювання питань щодо створення нормативно-наукової бази будівельного комплексу України здійснює Державний комітет по будівництву і житловій політиці (Держбуд України).

Держбуд України має в своєму веденні національні і регіональні науково-дослідні, дослідно-конструкторські, пошукові і проектні інститути, які розробляють нормативно-інструктивну і науково-технічну документацію, обов’язкову для використання у всіх організаціях будівельного комплексу України, незалежно від підпорядкованості і форми власності.

Мінекономіки України виконує функції інвестора й замовника будівництва переважно для державного сектора будівельного комплексу.

В державний сектор будівельного комплексу України входять: корпорації “Укрбуд”; “Укрмонтажспецбуд”; “Украгробуд”; “Укртрансбуд”; “Укрметротунельбуд” і інші.

Корпорації будівельного комплексу мають в своєму складі:

- управління будівельними об’єднаннями;

- управління промисловими підприємствами.

В областях цим корпораціям підпорядковані по адміністративно-господарчій діяльності “Територіальні будівельні об’єднання “ (ТБО), будівельно-монтажні трести і територіальні будівельно-промислові фірми (БПФ).

ТБО, БПФ і будівельно-монтажні трести в своєму складі мають:

- будівельні організації - трести, будівельні управління (БУ) і будівельно-монтажні управління (БМУ);

- промислові підприємства чи їх об’єднання.

Крім промислових підприємств, що входять до складу ТБО і БПФ, в будівельному комплексі функціонують об’єднання промислових підприємств та окремих підприємств, підпорядкованих управлінням промпідприємств корпорацій, наприклад, в корпораціях “Укрбуд”, “Укрмонтажспецбуд”, “Укртрансбуд”.

Таким чином, в державному секторі має місце трьохступінчаста схема керування промисловим виробництвом і будівництвом, що негативно впливає на ефективність виробництва будівельної промислової продукції, призводить до її подорожчання, з’явленню “довгобудів” й порушенням платіжної дисципліни.

Перехід до ринкових відносин в економіці обумовив створення таких будівельних організацій і промпідприємств, де частково чи повністю усунені недоліки централізованої системи управління будівельним комплексом.

Зараз у відповідності до закону України “Про підприємства в Україні” створені і створюються будівельні організації і промислові підприємства недержавного сектора з різними формами власності будівельні організації:

- колективні будівельні підприємства;

- акціонерні товариства;

- будівельні фірми зі змішаною формою власності;

- приватні підприємства і малі приватні підприємства по будівництву і ремонту будівель і споруд (ПП і МПП)

промислові підприємства:

- колективні підприємства;

- акціонерні товариства;

- приватні і малі приватні підприємства;

- акціонерні товариства проектних, наукових і дослідно-конструкторських та технологічних організацій.

Будівельні організації і промислові підприємства недержавного сектора створюються за рішенням фундатора (як правило, трудових колективів, об’єднань осіб або окремих осіб), регіструються в районних або міських виконкомах (держадміністраціях), набувають статус юридичної особи і здійснюють господарсько-фінансову діяльність самостійно на повному госпрозрахунку.

В таких організаціях і підприємствах відсутні вищі органи, централізовані плани, адміністративно-організаційні втручання вищих органів в господарсько-фінансову діяльність, а техніко-економічні показники їх роботи, як правило, кращі за аналогічні показники підприємств державного сектора економіки.

Обласні й районні держадміністрації, міськрайвиконкоми не втручаються в конкретну діяльність таких підприємств, а надають їм допомогу в інвестиціях, виділяють земельні ділянки й приміщення для їх нормального функціонування.

Будівельні організації й промислові підприємства недержавного сектора регулюють виробничо-господарські і фінансові питання контрактними (договірними) відносинами шляхом заключення “Контрактів підряду”, “Контрактів субпідряду”, “Контрактів на постачання продукції” та інших документів, що регламентують зобов’язання і взаємовідносини сторін, що домовляються.

Держбуд України розробляє Державні будівельні норми України, затверджує та надає чинності Держстандартам України у справах будівництва, регламентує вимоги у справах будівництва, взаємовідносини будівельних підприємств та установ з замовниками і з органами самоврядування на місцях.

Державні будівельні норми України, які прийняті і затверджені Держбудом України, повинні обов’язково застосовуватися в усіх підприємствах та установах, які здійснюють будівництво, незалежно від форм власності і відомчої приналежності.

Метою дисципліни “Технологія зведення будівель та споруд” (ТЗБС) є формування у майбутніх фахівців-будівельників професійних знань та умінь в галузі будівельного виробництва, насамперед з питань зведення будівель та споруд, зведення окремих їх частин - підземної і надземної, секцій, прогонів, поверхів, ярусів тощо, виконання окремих технiчно складних будівельних, монтажних і спеціальних робіт, а також робіт підготовчого періоду.

Вивчення дисципліни “Технологія зведення будівель та споруд” базується на знаннях, одержаних в попередніх дисциплінах, таких як:

- будівельне матеріалознавство;

- архітектура;

- планування міст;

- конструкції будівель та споруд;

- геодезичне забезпечення будівництва;

- будівельна техніка;

- технологія будівельних процесів;

- охорона праці в будівництві;

- економіка будівництва, та деяких інших циклів загально-інженерних дисциплін.

В дисципліні ТЗБС вивчаються основи і регламенти практичної реалізації виконання окремих видів будівельних, монтажних і спеціальних будівельних процесів (робіт) з метою отримання продукції у вигляді носійних, огороджувальних та інших конструктивних елементів будівель та споруд.

Теоретичні, розрахункові й практичні положення дисципліни вивчаються в процесі роботи над лекційним курсом, під час виконання розрахунково-практичних робіт, в курсовому проектуванні й самостійній роботі з учбовою, нормативною й технічною літературою.

Внаслідок вивчання дисципліни ТЗБС спеціаліст має:- знати індустріальні методи зведення будівель та споруд; основи потокового виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт; основи календарного планування при виконанні будівельно-монтажних робіт; методику проектування будівельного генерального плану на стадії виконання окремого виду будівельно-монтажних робіт; особливості технології інженерної підготовки будівельного майданчика; методику технологічного проектування окремих видів будівельно-монтажних робіт; зміст і структуру проекту виконання будівельно-монтажних робіт (ПВР); регламенти технології зведення будівель і споруд.;

- вміти запроектувати спеціалізований потік; розробити календарний план на окремий вид будівельно-монтажних робіт; розробити будівельний генеральний план на різних стадіях зведення будівлі чи споруди; формувати структуру будівельних робіт; здійснювати варіантне проектування методів зведення будівель та споруд (у тому числі й з використанням ЕОМ); розробляти проекти виробництва будівельно-монтажних робіт; розробляти регламенти технології різних по будівельно-конструктивним характеристиках будівель і споруд.

Дисципліна ТЗБС є базою для вивчення дисципліни “Організація й керівництво будівництвом”, “Основи автоматизації проектування в будівництві, спеціальних курсів цільової підготовки.

1.2. Державні будівельні норми України в галузі технології та організації будівельного виробництва.

Держбудом України в 1993 році розроблені, затверджені й введені в дію Державні будівельні норми (ДБН) України щодо системи стандартизації й нормування в будівництві - ДБН А.1.1-1-93 “Основні положення”, які встановлюють основні положення системи стандартизації й нормування в будівництві, класифікацію нормативних документів (НД) України в галузі будівництва, види НД й головні вимоги до їх складу.

ДБН А.1.1-1-93 встановлюють, що в якості нормативних документів України в галузі будівництва використовуються документи колишніх СРСР та УРСР до їх заміни або відміни, а також міжнародні, регіональні і національні стандарти, норми й правила інших держав, які включені в “Перелік нормативних документів в галузі будівництва, які діють на території України”.

З метою регламентування питань стандартизації й нормування в будівельному комплексі Держбуд України ввів в дію в 1995 році прийнятий Міждержавною науково-технічною комісією по стандартизації і технічному нормуванню в будівництві (МНТКБ) Держстандарт України - ДСТУ БА.2.4-5-95 (ГОСТ 21.001-93) “Загальні положення”.

ДСТУ БА.2.4-5-95 встановлюють загальні положення щодо призначення Системи проектної документації для будівництва (СПДБ), склад класифікаційних груп та правила позначення стандартів СПДБ, розповсюджених на всі види проектної документації для будівництва, в тому числi документацiю. по проектуванню технології і

До 1998 р. Мінбудархітектури України, Держкомцивільбуд України.

організації будівельного виробництва.

Для регламентування вимог і правил в галузі технології і організації будівельного виробництва Держбуд України розробив, затвердив і ввів у дію в 1996 р. ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва”, в яких встановлені загальні вимоги щодо технології і організації будівельного виробництва при будівництві нових, а також розширенні, реконструкції і технічному переобладнанні об’єктів (підприємств, будов, споруд та їх комплексів) будь-якого призначення. Встановлено, що вимоги цих норм мають виконуватися всіма учасниками будівництва, незалежно від форм власності та відомчої приналежності.

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. Білковий обмін: загальні відомості
3. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
4. Вальниці ковзання. Загальні відомості
5. Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
6. Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
7. Вимір дохідності та загальні підходи до оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем.
8. ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ГАРАЖІВ Загальні вимоги
9. Випарні апарати з горизонтальним і похилим положенням нагрівальних камер
10. Висвітліть положення України в роки першої світової війни.
11. Вихідні положення до розрахунку вітроенергетичних установок
12. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди за специфікою виявлення категорії числа

Переглядів: 379