Класифікація методів зведення повнозбірних будівель

Будівельно-конструктивні рішення житлових та громадських будівель

Загальні положення

Будівлі і споруди монтують із залізобетонних, металевих і, рідше, дерев’яних клеєних конструкцій.

Повнозбірні цивільні будівлі, а також промислові будівлі і більшість споруд зводять (монтують) із конструкцій уніфікованих і типових серій.

Повнозбірні житлові будівлі мають такі конструктивні рішення:

- великопанельні, безкаркасні;

- великоблочні, безкаркасні і з неповним каркасом;

- каркасно-панельні;

- об’ємно-блочні, безкаркасні;

- панельно-блочні, безкаркасні.

Повнозбірні громадські будівлі мають, як правило, каркасно-панельну конструктивну схему.

В масовому великопанельному домобудуванні використовуються безкаркасні схеми з носійними поперечними і (рідше) поздовжніми стінами.

Великоблочні конструктивні схеми включають: безкаркасні будівлі, у яких внутрішні і зовнішні носійні стіни виконані із плоских легкобетонних блоків. У варіанті великоблочних будівель з неповним каркасом внутрішні носійні конструкції вирішені у вигляді каркасу, а зовнішні - являються самоносійними із легкобетонних блоків.

Каркасно-панельна конструктивна схема застосовується для зведення громадських будівель і (рідше) для житлових будівель з підвищеною кількістю поверхів.

Повнозбірні цивільні будівлі бувають розвиненими в плані, з підвищеною кількістю поверхів, лінійно видовженими малоповерховими і багатоповерховими (16 і більше поверхів); з кутовими і поворотними блок-секціями, точковими і комбінованими як по розвиненості у плані, так і по висоті.

Об’ємно-блочні конструктивні схеми будови складаються з носійних об’ємних блоків, що спираються поповерхово одне на одне як по периметру, так і по їх кутах.

Панельно-блочна схема являє собою сполучення об’ємних елементів з панельними конструкціями стін і перекрить. Об’ємні блоки встановлюються на визначеній відстані один від одного. Заповнення між ними виконують по фасаду панелями зовнішніх стін, а по стелі - плитами перекрить. Різноманітність архітектурно-планувальних рішень будов отримують при умові використання різних блоків і відстаней між ними, які приймаються рівними довжині типових панелей перекрить або планувальному кроку об’ємного блоку.

Надземна частина будівель зводиться після закінчення монтажу їх підземної частини з улаштуванням внутрішньомайданчикових комунікацій, тобто після закінчення робіт нульового циклу. Монтаж конструкцій слід вести потоковим методом з подаванням конструкцій і деталей під монтаж з транспортних засобів, тобто “з коліс”.

У процесі монтажу мають бути забезпечені геометрична незмінність і сталість кожної змонтованої конструкції, чарунки, поверху або ж будівлі в цілому.

Послідовність монтажу будівлі має передбачати можливість здавання в обумовлені терміни окремих поверхів, частин і ділянок будівель під монтаж обладнання чи опорядження.

При проектуванні технології і організації монтажних робіт слід віддавати переваги блочному монтажу. В цьому разі будівля зводиться з геометрично незмінних плоских або просторових блоків конструкцій, попередньо зібраних з окремих елементів.

Напрямок монтажу може бути поздовжнім, при якому кран переміщується вздовж будівлі, послідовно встановлюючи конструкції в кожному кроці або секції, і поперечним, коли кран переміщується поперек будівлі і конструкції встановлюються послідовно спочатку в перших чарунках всіх прогонів, потім в наступних. Інколи використовується комбінований спосіб: частина конструкцій встановлюється поздовжнім способом, останні - поперечним.

Рис. 4.1. Схеми зведення багатоповерхових повнозбірних будівель. а – вертикально-висхідна; б – горизонтально-висхідна; → напрям розвитку монтажних потоків.

Вертикальний напрямок монтажу притаманний для зведення різних високих будівель чи споруд - вертикально-висхідна схема (рисунок 4.1а).

Горизонтальний напрямок з нарощуванням конструкцій по висоті - горизонтально висхідна схема (рис. 4.1б).

Комбінована схема з елементами вертикально і горизонтально-висхідних схем.

Послідовність встановлення конструкцій визначає, які з них встановлюються в першу чергу, які - зразу за ними.

При роздільній послідовності краном за кожну проходку встановлюють конструкції одного виду: наприклад, за першу проходку - колони, за другу - ригелі, за третю - елементи перекриття тощо.

Комплексна схема встановлення характерна тим, що кран в одній зоні (або з однієї стоянки) встановлює всі конструкції в радіусі своєї дії; в більшості випадків це конструкції одної чи двох чарунок будівлі.

Бувають випадки, коли доцільно сполучувати обидва види послідовності: тоді частина конструкцій встановлюється роздільно, а інша частина - комплексно.

Характер подавання конструкцій під монтаж залежить від дальності їх доставки і організації перевезення, від ступеня і характеру укрупнення конструкцій.

Розрізняють подавання під монтаж “з коліс”, попереднє завезення конструкцій на приоб’єктний склад і викладання в зоні монтажного крану.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологія зведення будівель із збірних конструкцій	\|	Вибір будівельних машин, механізмів і технологічного транспорту для комплексної механізації монтажних робіт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.