• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть і функції грошей

Гроші - це товар особливого роду, який виконує роль загального еквіваленту. Суть грошей розкривається через їх функції. У вітчизняній економічній теорії виділяють п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження, світових грошей. Західна економічна наука на сучасному етапі виділяє всього три функції: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження.

Гроші як міра вартості. Суть цієї функції полягає у тому, що в грошах вимірюються вартість інших товарів. Для виконання цієї функції не потрібна наявність реальних грошей, а використовується уявні. З цією функцією пов'язане таке явище як масштаб цін. Під масштабом цін історично розумілась певна кількість дорогоцінного металу, яка відповідала грошовій одиниці. Проте у сучасній економіці, де грошова одиниця не прив'язується до золота чи срібла, масштаб цін відображає купівельну спроможність грошової одиниці, кількість товарів, яку можна на неї придбати.

Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. Для виконання цієї функції гроші обов'язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Функція засобу платежу відображає особливості кредитного господарства: купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.

Функція засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об'єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.

Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівнянні національних грошей - валютний курс.

Грошовий обіг та його закони. Грошовий обіг - це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, який обслуговує усі розрахунки в економіці.

Грошовий обіг підпорядкований певним законам. Одним за найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідну для обігу. Закон грошового обігу виражає залежність між кількістю грошей в обігу, масою товарів, які обертаються, рівнем їх цін та швидкістю обороту грошей.

Слід зауважити, що загальний попит на гроші складається з двох компонентів: попиту на них для здійснення угод (для товарного обігу й платежу); попиту на них для заощадження багатства безпосередньо у ліквідній формі (попиту на гроші як актив).

Строго кажучи, закон грошового обігу визначає кількість грошей, необхідних для угод, тобто для товарного обігу й платежу. Він має два різновиди: закон грошового обігу стосовно готівкових грошей (М0); закон грошового обігу стосовно готівкових й безготівкових грошей (М1).

Закон грошового обігу стосовно готівкових грошей може бути представлений формулою:

М0 = , (3.1)

де Т – сума цін товарів, які пред’явлені до продажу у даному періоді;

К – сума цін товарів проданих в кредит даному періоді;

П – сума платежів, термін яких настав в даному періоді;

Пб – сума платежів, які здійснились за допомогою безготівкових грошей в даному періоді;

С0 – середня швидкість обігу грошової одиниці за даний період.

Закон грошового обігу стосовно готівкових та безготівкових грошей може бути представлений формулою:

М1 = ng w:val="UK"/></w:rPr><m:t>1</m:t></m:r></m:den></m:f></m:oMath></m:oMathPara></w:p><w:sectPr wsp:rsidR="00000000"><w:pgSz w:w="12240" w:h="15840"/><w:pgMar w:top="1134" w:right="850" w:bottom="1134" w:left="1701" w:header="720" w:footer="720" w:gutter="0"/><w:cols w:space="720"/></w:sectPr></w:body></w:wordDocument>"> , (3.2)

де С1 – середня швидкість обігу грошової одиниці (готівкової та безготівкової) за даний період.

Важливим у розрахунку кількості грошей є визначення показника і складу грошової маси. Грошова маса - кількісний показник грошей. Вона складається з кількох грошових агрегатів:

М0 - готівка в обороті;

М1 - М0 + засоби на поточних рахунках;

М2 - М1 + засоби на строкових рахунках;

М3 - М2 + крупні вклади (ощадні сертифікати);

L = М3 + високоліквідні цінні папери.

При цьому грошова маса в обороті характеризується величиною грошового агрегату М2.

Закони грошового обігу визначають кількість грошей, необхідних для нормального товарного обігу. Якщо вони порушуються, відбувається порушення стабільності цін. Якщо грошей у обігу менше ніж потрібно то виникне платіжна криза, якщо ж більше потреби - інфляція.

Читайте також:

1. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
3. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
4. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
5. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
6. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
7. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
8. Асимптоти графіка функції
9. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
10. Базові функції, логічні функції
11. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
12. Банківська система та її основні функції

Переглядів: 527