МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Джерела і системи водопостачання.Джерелами водопостачання можуть бути поверхневі, підземні та атмосферні води. Залежно від глибини залягання підземні води поділяють на верховодку, ґрунтові і міжпластові. Верховодка — це вода, що утворюється за рахунок фільтрації крізь ґрунт атмосферних опадів, знаходиться близько від поверхні землі і не виключає бактеріального забруднення. Вона найменш придатна до використання. Ґрунтові води утворюються за рахунок накопичення профільтрованої води над першим водоопірним горизонтом і можуть залягати на глибині до кількох десятків метрів. У природних умовах ґрунтові води незабруднені, повністю відоражують хімічний склад ґрунту, з якого походять, мають незначну колірність, прозорість і цілком придатні до споживання. Міжпластові води — між двома водонепроникними горизонтами. Якщо міжпластові горизонти мають схил і вода піднімається нище водоопірного горизонту, то стають напірними — артезіанськими. Завдяки захищеності водоносними горизонтами міжпластові води характеризуються повною прозорістю, безколірністю, відсутністю завислих та органічних речовин, бактеріологічною чистотою та стійкістю фізико-хімічних показників. Забруднення глибоких водоносних горизонтів може відбутися через тріщини у земних породах, занедбані шахти і колодязі, під час фільтрації промислових стічних вод крізь тріщини. Річки як джерела водопостачання — непевні у санітарному відношенні. Причина — населені пункти, що розташовані на берегах. Річки забруднюються під час купання, риболовного промислу, а також стічними водами пароплавних пристаней та промислових підприємств. В озерах відбувається осадження завислих частинок, а органічні частинки, що є в мулові, сприяють перебігу біохімічних процесів та самоочищенню. Хімічний склад води водосховищ залежить від складу річкових, талих, дощових і ґрунтових вод, які надходять туди. Завдяки випаровуванню з поверхні поступово підвищується мінералізація води. Цвітіння води влітку, пов'язане з розростанням водоростей, призводить до утворення сірководню (за рахунок їх відмирання), наслідком чого є загибель риби та зменшення у воді кисню. Ставки є невеликими штучними водоймищами, створеними внаслідок накопичення води зі струмків і джерел. У разі використання ставків для водопостачання їх розташовують вище зеленої зони населеного пункту, подалі від джерел забруднень. Навколо ставка висаджують смугу зелених насаджень і створюють зону санітарної охорони. Обираючи джерело водопостачання для подальшої експлуатації, проводять його санітарно-гігієнічне обстеження, щоб виявити існуючі та можливі джерела забруднення, їх причини та величину, встановити санітарно-епідемічну небезпеку, визначити обсяг лабораторних досліджень, установити зони санітарної охорони. Під час використання для водопостачання поверхневих вод виділяють два пояси санітарної охорони. Перший пояс — зона суворого режиму — установлюють вверх за течією на відстані не менше ніж 200 м від водозабору, униз за течією — не менше ніж 100 м. На цій території забороняють будівництво, проживання людей, випускання стоків, купання, водопій і випасання худоби, прання білизни, риболовлю, застосування пестицидів, органічних та мінеральних добрив. Другий пояс — зону обмежень — встановлюють уверх за течією на відстані 5-денного шляху води до місця водозабору, на великих річках — 20—30 км уверх за течією, на малих — увесь басейн річки. Промислові підприємства, населені пункти, житлові будинки, що розташовуються на території цього поясу, не повинні викидати стічні води, промислові викиди, продукти гниття та нечистоти у водоймище. Для підземних джерел межі першого поясу визначають при надійно захищених горизонтах — не менше 30 м, для незахищених чи недостатньо захищених — не менше 50 м. Межі другого — з урахуванням терміну відмирання мікроорганізмів та ступеня захищеності водоносного горизонту — від 50 до 1000 м і більше.
Читайте також:
|
||||||||
|