• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теорія, як вища форма наукового знання.

Поняття теорія тлумачиться по-різному. Теоріями часто називають сукупність ідей і поглядів, які так або інакше пояснюють явища мат. та духовного світу. Є природничо-наукові теорії і соціальні теорії. Теоріями вважаються певні положення і висновки, підтверджені науковими фактами і перевірені практикою. Загальним для всіх цих визначень є – в якості теорій виступає знання про об’єкт. Проте, теорія – це не просто знання, а вища і найскладніша форма наукового знання. Теорія– це конкретне сутнісно-змістовне знання про об’єкт пізнання, яке може бути використане у предметно-практичній і пізнавальній діяльності. Теорія повинна пояснювати факти на основі фундаментальності: 1) ідеї; 2) принципів; 3) законів; і зводити всю їх сукупність в одну систему. Поза системою немає теорій.

Наукова теорія повинна бути:

а) внутрішньо-замкнутою;

б) не суперечливою в логічному відношенні системних суджень.

Всяка наукова теорія має свою висхідну емпіричну основу, яка охоплює усю сукупність фактів, що стосується відповідної галузі дійсності. Для теоретичного узагальнення потрібні не тільки факти, а система фактів. В теорії факти не фігурують самі по собі, а у вигляді сукупності основних понять, які відображають найсуттєвіші: а) риси; б) властивості; в) зв’язки явищ дійсності. Важливішим компонентом історії є закони. У законах виражається основний зміст поняття. Теорія може включати цілий ряд законів, однак є домінуючі закони. Проте все це не створює знання на теоретичному рівні: потрібен більш високий рівень синтезу. Таким синтезуючим компонентом теорії є ідея. Інколи вживають поняття принцип. Ці поняття однотипні, але відіграють різні функції. 1) наукова теорія – основа об’єднання воєдино ін. компонентів теорії: а) понять; б) законів; в) самих теорій. 2) принцип – провідне начало, але воно виступає в науковому пізнанні не як основа обєднання елементів теорії воєдино, а як засіб такого обєднання. Принцип також ідея, але не в структурі самої теорії, а в методі її побудови. Таким чином наукова теорія може виступати в ролі теоретичній і методологічній. Обсяг знань виражений науковою теорією може бути різний. Наукові теорії систематизуються за системою їх спільності:

а) специфічні; б) загальні; в) всеохоплюючі.

За степенем спільності виділяють такі рівні теорій:

а) загально-філософський;

б) філософсько-соціологічний;

в) соц.-науковий;

г) конкретно-проблемний.

Є ще одна класифікація наукових теорій, яка базується на урахуванні того який метод або логічний спосіб був визначальним. За цим критерієм теорії діляться: а) порівняльні; б)аналітичні; в) синтетичні.

А) ці теорії формуються шляхом співставлення рис і властивостей явищ, які вивчаються з аналогічними явищами. Застосовуються при вивчені соц. і істор. явищ. Основою є метод аналогії.

Б) частіше за все характеризують відносно обмежене коло явищ дійсності. Основну роль відіграють методи аналізу та індукції. Використовуються у всіх конкретних науках. Вони виражають більш високий рівень пізнання ніж порівняльні.

В) вони вищий рівень теоретичного знання у плані глибини відображення дійсності. Вони узагальнюють всі знання даної галузі. При формуванні синтетичних теорій використовуються методи: - синтезу; - дедукції: шлях від абстрактного до конкретного.

Функції наукової теорії, як вищої форми наукових знань:

І) онтологічно-пізнавальна. Її мета: наукове пізнання явищ об’єктивного світу і його пояснення. Ціль: одержання наукових знань про світ – його використання в мат. і дух. діяльності людей.

ІІ) дієвопрактична. Адже цінність наукового знання вираженого в теорії полягала в тому, що воно може служити основою для володіння світом, його перетворенням.

ІІІ)Важливу роль у пізнанні світу відіграє світогляд (цілісна і осмислена система поглядів). Світогляд буває науковий і ненауковий. Важливим розділом теорії пізнання є епістемологія. Всі теорії так чи інакше базуються на філософії.

Для пізнання явищ світу гносеологія виробила 5 категорій відображення:

1) чуттєве і раціональне;

2) емпіричне і теоретичне;

3)абстрактне і конкретне;

4) істинне і фальшиве;

5) історичне і логічне.

Читайте також:

1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
2. III.4 Форматування тексту.
3. IV. Виклад інформаційного матеріалу
4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
5. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
6. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
7. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
8. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
9. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
10. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
11. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
12. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.

Переглядів: 1600