МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Теорія, як вища форма наукового знання.Поняття теорія тлумачиться по-різному. Теоріями часто називають сукупність ідей і поглядів, які так або інакше пояснюють явища мат. та духовного світу. Є природничо-наукові теорії і соціальні теорії. Теоріями вважаються певні положення і висновки, підтверджені науковими фактами і перевірені практикою. Загальним для всіх цих визначень є – в якості теорій виступає знання про об’єкт. Проте, теорія – це не просто знання, а вища і найскладніша форма наукового знання. Теорія– це конкретне сутнісно-змістовне знання про об’єкт пізнання, яке може бути використане у предметно-практичній і пізнавальній діяльності. Теорія повинна пояснювати факти на основі фундаментальності: 1) ідеї; 2) принципів; 3) законів; і зводити всю їх сукупність в одну систему. Поза системою немає теорій.
Наукова теорія повинна бути: а) внутрішньо-замкнутою; б) не суперечливою в логічному відношенні системних суджень. Всяка наукова теорія має свою висхідну емпіричну основу, яка охоплює усю сукупність фактів, що стосується відповідної галузі дійсності. Для теоретичного узагальнення потрібні не тільки факти, а система фактів. В теорії факти не фігурують самі по собі, а у вигляді сукупності основних понять, які відображають найсуттєвіші: а) риси; б) властивості; в) зв’язки явищ дійсності. Важливішим компонентом історії є закони. У законах виражається основний зміст поняття. Теорія може включати цілий ряд законів, однак є домінуючі закони. Проте все це не створює знання на теоретичному рівні: потрібен більш високий рівень синтезу. Таким синтезуючим компонентом теорії є ідея. Інколи вживають поняття принцип. Ці поняття однотипні, але відіграють різні функції. 1) наукова теорія – основа об’єднання воєдино ін. компонентів теорії: а) понять; б) законів; в) самих теорій. 2) принцип – провідне начало, але воно виступає в науковому пізнанні не як основа обєднання елементів теорії воєдино, а як засіб такого обєднання. Принцип також ідея, але не в структурі самої теорії, а в методі її побудови. Таким чином наукова теорія може виступати в ролі теоретичній і методологічній. Обсяг знань виражений науковою теорією може бути різний. Наукові теорії систематизуються за системою їх спільності: а) специфічні; б) загальні; в) всеохоплюючі. За степенем спільності виділяють такі рівні теорій: а) загально-філософський; б) філософсько-соціологічний; в) соц.-науковий; г) конкретно-проблемний. Є ще одна класифікація наукових теорій, яка базується на урахуванні того який метод або логічний спосіб був визначальним. За цим критерієм теорії діляться: а) порівняльні; б)аналітичні; в) синтетичні. А) ці теорії формуються шляхом співставлення рис і властивостей явищ, які вивчаються з аналогічними явищами. Застосовуються при вивчені соц. і істор. явищ. Основою є метод аналогії. Б) частіше за все характеризують відносно обмежене коло явищ дійсності. Основну роль відіграють методи аналізу та індукції. Використовуються у всіх конкретних науках. Вони виражають більш високий рівень пізнання ніж порівняльні. В) вони вищий рівень теоретичного знання у плані глибини відображення дійсності. Вони узагальнюють всі знання даної галузі. При формуванні синтетичних теорій використовуються методи: - синтезу; - дедукції: шлях від абстрактного до конкретного. Функції наукової теорії, як вищої форми наукових знань: І) онтологічно-пізнавальна. Її мета: наукове пізнання явищ об’єктивного світу і його пояснення. Ціль: одержання наукових знань про світ – його використання в мат. і дух. діяльності людей. ІІ) дієвопрактична. Адже цінність наукового знання вираженого в теорії полягала в тому, що воно може служити основою для володіння світом, його перетворенням. ІІІ)Важливу роль у пізнанні світу відіграє світогляд (цілісна і осмислена система поглядів). Світогляд буває науковий і ненауковий. Важливим розділом теорії пізнання є епістемологія. Всі теорії так чи інакше базуються на філософії. Для пізнання явищ світу гносеологія виробила 5 категорій відображення: 1) чуттєве і раціональне; 2) емпіричне і теоретичне; 3)абстрактне і конкретне; 4) істинне і фальшиве; 5) історичне і логічне. Читайте також:
|
||||||||
|