Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Облік процесу виробництва

Облік процесу постачання

 

Необхідною передумовою успішного здійснення ви­робничого процесу як головної ланки діяльності підприємств є наявність та раціональне використання предметів праці. Саме з них виготовляється відповідна продукція і вони, будучи її матеріальною основою, відіграють найважливішу роль у здійсненні цього процесу взагалі.

У господарській діяльності підприємств використовуються рі­зні види предметів праці. До них належать сировина й матеріали, паливо, запасні частини, будівельні матеріали та ін. Для обліку кожного виду вказаних матеріальних цінностей у плані рахунків відведений окремий синтетичний рахунок 20 «Виробничі запаси». Цей рахунок є активний. На його дебеті відображають надхо­дження матеріалів, а на кредиті — їх списання. Сальдо за цим рахунком завжди є дебетове і показує наявність відповідних видів товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду.

Вартість, за якою придбані виробничі запаси, називається купі­вельною. Крім того, підприємство несе витрати для транспорту­вання цих матеріалів, виконання вантажно-розвантажувальних та інших робіт. Ці витрати називаються транспортно-заготі­вельними. Якщо їх додати до купівельної вартості відповідних предметів праці, то це і буде їх фактична собівартість.

Основні завдання обліку процесу заготівлі предметів праці — забезпечення інформації про кількість і вартість одержа­них видів матеріальних цінностей, контроль стану запасів та відповідності їх чинним нормативам, контроль за правильним зберіганням та раціональним їх використанням, за визначенням фактичної вартості придбаних та списаних виробничих запасів.

У господарській діяльності підприємств використовується до­сить широка номенклатура матеріалів, яка нерідко нараховує ти­сячі назв. За таких умов досить трудомістке є визначення фак­тичної вартості кожного виду матеріалів. У зв'язку з цим у поточному обліку матеріали обліковують за купівельними (опто­вими) або планово-обліковими (незмінними протягом року) ці­нами й на окремому аналітичному рахунку до кожної групи вироб­ничих запасів обліковують транспортно-заготівельні витрати або відхилення від облікових цін. Унаслідок цього на синтетичному рахунку виробничі запаси будуть відображені за фактичною вар­тістю, а в аналітичному обліку окремо — за складовими частинами: купівельною вартістю і транспортно-заготівельними витратами.

 

 

 

Процес виробництва відображає, з одного боку, спожи­вання засобів виробництва та живої праці, що становить вироб­ничі витрати підприємства, а з іншого — виготовлення продук­ції, виконання робіт чи надання певних послуг як матеріального втілення витрат, які несе виробник.

Усі витрати, пов'язані з виробництвом конкретного виду про­дукції, складають її виробничу собівартість. Для визначення її здійснюється аналітичний облік витрат на виробництво. Аналі­тичні рахунки відкривають за видами виготовленої продукції, виконаних робіт чи послуг. За способом віднесення витрат на конкретні об'єкти (аналітичні рахунки) вони поділяються на прямі й непрямі.

Прямі є витрати, пов'язані з виробництвом певно­го виду продукції: у момент їх здійснення їх відносять на собівартість цієї продукції і відображають безпосередньо в складі витрат із її виробництва.

Непрямі витрати стосуються роботи господарських підроз­ділів або підприємства в цілому, тому в момент їх здійс­нення не можуть бути віднесені на виробництво конкретно­го виду продукції. Ці витрати в поточному обліку відображають­ся на окремих рахунках і лише після завершення звітного періоду їх розподіляють між окремими видами продукції пропорційно встановленій базі.

Облік прямих витрат на виробництво здійснюється на рахунку 23 «Виробництво», а для обліку непрямих витрат призначений ра­хунок 91 «Загальновиробничі витрати». Облік процесу виробниц­тва на вказаних рахунках ведеться з метою здійснення контролю за виконанням завдання з випуску кожного виду продукції та ви­значення її фактичної собівартості.

На аналітичних рахунках виробництва в поточному обліку про­тягом місяця відображають лише прямі витрати, а в кінці місяця на них відносять і непрямі витрати в порядку їх розподілу. Отже, на дебеті рахунків виробництва відображають усі витрати, пов'язані з виробництвом продукції. На кредиті цих рахунків відображають витрати, які ввійшли в собівартість закінченої продукції, тобто ви­пуск продукції за її фактичною собівартістю. Сальдо цих рахунків може бути лише дебетовим і показує витрати, що їх відносять до незакінченої продукції, тобто відображає вартість незавершено­го виробництва. На аналітичних рахунках витрати відображають у розрізі їх окремих видів — статей, перелік яких визначається типовими положеннями окремо для кожної галузі. Така побудова аналітичних рахунків забезпечує необхідну інформацію для здійс­нення контролю та аналізу.

За даними аналітичних рахунків визначають (калькулюють) собівартість кожного окремого виду виробленої продукції.

Непрямі витрати обліковують за групами в розрізі встановле­ної номенклатури статей, що уможливлює контроль за їх рівнем, дотримання встановленого кошторису цих витрат та визначення загальної їх суми за звітний період. У кінці звітного періоду не­прямі витрати розподіляють між видами виробництва пропорцій­но сумі оплати праці чи всім прямим витратам, віднесеним на ви­робництво відповідних видів продукції, як це передбачене галузевими положеннями.

 


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
  3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  4. II. Поняття соціального процесу.
  5. IV. План навчального процесу.
  6. IX. Відомості про військовий облік
  7. IX. Відомості про військовий облік
  8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  9. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  10. Автоматизація виробництва
  11. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
  12. Автоматизовані форми та системи обліку.




Переглядів: 2056

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Облік процесу праці та її оплати | Первинна документація господарських операцій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.