МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Роль сфери послуг у світовій економіціТема 5. Генеральна угода з торгівлі послугами
1. Роль сфери послуг у світовій економіці. 2. Специфіка торгівлі послугами. 3. Правова основа торгівлі послугами — ГАТС. 4. Загальні зобов'язання країн-членів COT у межах ГАТС. 5. Специфічні (секторальні) зобов'язання країн-членів COT у межах ГАТС.
Багатостороння торговельна система, створена Марракеською Угодою, націлена на розвиток інтегрованої системи, що продекларовано в преамбулі Угоди. Уругвайський раунд поставив завдання — поширити компетенцію ГАТТ на ті сфери, що виявилися поза його зоною дії. Найбільш важливий крок на цьому шляху, безумовно, включення в систему COT сфери послуг. Торгівля послугами нині становить більш вагому і менш лібералізовану частину міжнародної торгівлі. На сьогодні до сфери власне послуг відносять надзвичайно важливі сектори сучасної розвинутої економіки, такі як телекомунікації, транспорт, будівництво, фінанси та інші. В розвинутих країнах власне частка послуг перевищує у ВВП. Часто високі темпи розвитку сфери послуг у провідних державах світу в 1980-ті — 1990-ті роки багато в чому визначили загальний ріст їхніх економік. Зважаючи на такий динамічний ріст міжнародної торгівлі послугами, стала очевидною необхідність розробки багатобічного механізму її регулювання, аналогічного Генеральній угоді з тарифів і торгівлі, що із 1947 року регулювала торгівлю товарами. Потреба в розробці окремої від ГАТТ системи правил міжнародної торгівлі послугами пояснюється цілою низкою причин, у першу чергу принциповими різницями між товарами і послугами. У той час як торгівля товарами може здійснюватись лише одним принциповим способом, торгівля послугами включає чотири способи їх надання, включаючи перетин кордонів фізичними особами — надавачами послуг. При торгівлі послугами слід урахувати існування двох важливих елементів: самих послуг та надавачів послуг. Принцип недискримінації, що у торгівлі товарами стосується лише аналогічних товарів, у торгівлі послугами стосується як самих послуг, так і їх надавачів. Технічний прогрес, інтернаціоналізація світової економіки, зростання доходів населення докорінно змінили і сектор послуг. Багато видів послуг, що традиційно вважалися в основному "внутрішніми" (наприклад, медичні), у результаті розвитку технічних засобів зв'язку, стрімкого вдосконалювання комп'ютерних технологій, прискорення і відносного здешевлення транспортних перевезень "вийшли" за національні кордони і стали суб'єктом міжнародної торгівлі. Саме сучасні засоби зв'язку дозволили перебороти основну перешкоду в торгівлі багатьма видами послуг — необхідність одночасної присутності постачальника і споживача послуг у тому самому місці. Лібералізація міжнародної торгівлі послугами відстає від лібералізації торгівлі товарами. Торгівля послугами значно меншою мірою відкрита порівняно з торгівлею товарами. Зі вступом у дію Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС), що у якості Додатка В увійшла складовою частиною в "Марракеську Угоду про створення Світової Організації Торгівлі", створилась правова база для вирівнювання цієї ситуації. Угода ГАТС, що вступила у силу 1 січня 1995 року, стала першим кроком на шляху прогресивнішого й активнішого включення сектора торгівлі послугами у світовій економіці в сферу багатостороннього регулювання. Одною з причин такого «відставання» торгівлі послугами від торгівлі товарами можна назвати неготовність більшості держав до прогресивної лібералізації цієї сфери через її економічну важливість. Власне тому, щоб досягнути хоч якогось прогресу, і був прийнятий відмінний від товарів більш обмежений режим лібералізації торгівлі послугами. Поняття "послуги" охоплює дуже широку сферу економічної діяльності. Це такі важливі сектори сучасної економіки, як телекомунікації, транспорт, охорона здоров'я, туризм, будівництво, фінанси та ін., сукупна частка яких перевищує 60% ВВП промислово розвинутих країн. Саме високі темпи розвитку сфери послуг у провідних державах світу в 80-90-ті роки XX ст. багато в чому визначили загальний ріст їхньої економіки, стали її основою і необхідною умовою для збереження динаміки росту в майбутньому. Без адекватного рівня систем телекомунікацій, транспортної інфраструктури, без відповідних систем фінансів, без можливості одержання високоякісних ділових послуг для будь-якої країни важко забезпечувати широке залучення інвестицій і стабільний економічний ріст. З іншого боку, саме прямі іноземні інвестиції та міжнародна торгівля відіграють вирішальну роль у розвитку власне сфери послуг. Уже протягом багатьох років торгівля послугами є одним із найбільш динамічних секторів міжнародної торгівлі. У 1993 році світовий експорт комерційних послуг уперше перевищив 1 трлн дол., а в 2009 році він досяг 3,35 трлн дол. При тому, що світовий експорт товарів упродовж 90-х років зростав у середньому на 6 % у рік, експорт послуг за той же період часу в середньому збільшувався такими ж темпами (6 %), а в деяких випадках і випереджав ріст експорту товарів. Протягом 2000-2009 рр. експорт послуг зріс на 9%, у той час як експорт товарів – на 8%. Найбільшим експортером комерційних послуг є США (14,1% світового експорту послуг у 2009 році). Слідом за ними в першу п'ятірку країн входять: Великобританія (7,0 %), Німеччина (6,8 %), Франція (4,3 %), та Китай (3,8 %). США є також і найбільшим у світі імпортером послуг (10,5 % світового імпорту послуг у 2009 році). Особливо наочно значення сфери послуг для економічного розвитку виявляється при аналізі питомої ваги цього сектора економіки у валовому продукті тої чи іншої країни. Так, наприкінці XX cт. сфера послуг у ВВП промислово розвинутих країн сягала від 68% (Фінляндія) до 78% (США). Технічний прогрес, інтернаціоналізація світової економіки, зростання доходів населення докорінно змінили і сектор послуг. Багато видів послуг, що традиційно вважалися "внутрішніми" (медичні, консалтингові), урезультаті розвитку технічних засобів зв'язку, стрімкого вдосконалення комп'ютерних технологій, прискорення і відносного здешевлення транспортних перевезень "вийшли" за національні кордони і стали суб'єктом міжнародної торгівлі. В умовах динамічного розвитку міжнародної торгівлі послугами вже з середини 80-х років XX ст. постала необхідність розроблення багатостороннього механізму регулювання, аналогічного Генеральній угоді з тарифів і торгівлі.
Читайте також:
|
||||||||
|