• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 1

Тема 1. Страхові послуги та особливості їх реалізації

ОСВІТНЬО -КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ - БАКАЛАВР

Опорний конспект лекцій

Кафедра фінансів і кредиту

Та міжнародної торгівлі

Міністерство фінансів України

Харківський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів

з навчальної дисципліни

«СТРАХОВІ ПОСЛУГИ»

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ - 0305 «ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО»

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ - 6.030508 «ФІНАНСИ І КРЕДИТ»

Укладачі: Косарєва І. П., к.е.н., доцент,

Безугла Ю.Є., викладач

Розглянуто та ухвалено
на засіданні кафедри

Протокол від 31.08.2010 № 1

Харків

2 0 1 0

1. Страховий ринок та проблеми його розвитку

2. Сутність страхової послуги як специфічного товару

3. Особливості реалізації страхових послуг

Мета: розглянути сутність страхової послуги та особливості їх реалізації

1. Страховий ринок передбачає самостійність суб’єктів ринкових відносин, їхнє рівноправне партнерство, розвинуту систему гоизонтальних та вртикальних звя’зків між ними.

В сучасних умовах досить часто при здійсненні процесу страхування застосовуються терміни страхові продуктитастрахові послуги.В економічній літературі ці терміни часто ототожнюються, що призводить до таких негативних моментів як:

ü коли мова йде про реалізацію страхових продуктів, то складається враження про існування особливого товару, хоч страхування як економічна категорія нічого не створює, а виконує захисну функцію шляхом мобілізації та перерозподілу фінансових ресурсів;

ü за допомогою страхування реалізується страховий захист не тільки матеріалізований у страховому фонді, айв інших фондах страховика.

Основними споживачами страхових послуг є фізичні та юридичні особи. Сае для них страхові компанії розробляють різноманітні страхові програми, формують попит та пропозицію на свої послуги.

Використання терміну «страховий продукт»є більш коректним при здійсненні конкретного видустрахування,атермін «страхова послуга»дещо ширший, включає в себе значний спектр інших операцій, пов'язаних із страхуванням, таких як: розрахунки актуаріїв, результати роботи професійних оцінювачів страхового ризику та страхового збитку, збір інформації про ймовірність настання страхового випадку, масштабність ймовірних ризиків та збитків тощо. Вказані відмінності необхідно враховувати при здійснені операцій на страховому ринку.

У найбільш загальному значенні під страховою послугою розуміють договірну послугу на визначених умовах, яка полягає у здійсненні відшкодування матеріальних збитків, понесених особою, яка є учасником договірних відносин.

Пропонувати страхові послуги на страховому ринку можуть лише спеціалізовані організації, які зобовязані надати відповідні фінансові гарантії, тобто страхові компанії. Діяльність страховиків, згідно із законодавством України, підлягає обов’язковому ліцензуванню. Крім того, форма реалізації страхової послуги може бути добровільною чи примусовою. Але це сосується тільки тих випадків, коли надання страховиком захисту необхідне з точки зору суспільних інтересів.

Перелік видів страхування, якими може скористатися страхувальник, являють собою асортимент послуг страхового ринку. Всі види добровільного та обов’язкового страхування визначені законодавчо (ст. 6 та 7 Закону України «Про страхування»).

До видів добровільного страхування належать::

1. страхування життя;

2. страхування від нещасних випадків;

3. страхування здоров’я на випадок хвороби;

4. медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

5. страхування медичних витрат;

6. страхування залізничного транспорту;

7. страхування наземного транспорту;

8. страхування повітряного транспорту;

9. страхування водного транспорту;

10. страхування вантажів та багажу;

11. страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

12. страхування майна;

13. страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту;

14. страхування власників повітряного транспорту;

15. страхування власників водного транспорту;

16. страхування відповідальності перед третіми особами;

17. страхування кредитів;

18. страхування інвестицій;

19. страхування судових витрат;

20. страхування фінансових ризиків;

21. страхування иданих гарантій та прийнятих рішень;

22. інші види добровільного страхування.

До обов’язкових видів страхування належать:

1. авіаційне страхування цивільної авіації;

2. страхування засобів водного транспорту;

3. страхування спортсменів вищих категорій;

4. особисте страхування від нещасних випадків на транспорті тощо.

2. Страховий ринок та проблеми його розвитку

Досконала система страхового захисту є підґрунтям забезпечення більш високого рівня стабільності народногосподарського відтворювального процесу, досягненням соціальної злагоди, гарантом високого рівня життя населення. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування ринку страхових послуг.

Існує значна кількість визначень страхового ринку як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

Страховий ринок - особливе соціально-економічне середовище, визначена форма економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.

Страховий ринок - форма організації фінансових відносин щодо формування страхового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних осіб.

Умови існування страхового ринку передбачають утворення на ньому головних суб'єктів до яких належать страховики та страхувальники, та виконання ними своїх функцій.

До головних суб'єктів страхового ринку також можна віднести страхових посередників, за допомогою яких страховики можуть здійснювати свою діяльність.

Залежно від структури страхового ринку виділяють інших учасників страхових

відносин, серед яких професійні оцінювачі ризиків, які, як правило, є уповноваженими особами страховика та виконують визначені функції.

Страховий ринок передбачає самостійність суб'єктів ринкових відносин, їхнє рівноправне партнерство, розвинену систему горизонтальних і вертикальних зв'язків між ними.

Він забезпечує органічний зв'язок між цими суб'єктами шляхом спільного визначення потреб у страховій послузі, яка пропонується на страховому ринку.

Серед економічних законів, що функціонують на страховому ринку та визначають, які страхові послуги потрібні потенційним страхувальникам, формують ціну на ці послуги, є:

1) закон попит та пропозиції;

2) закон вартості;

3) закон конкуренції.

Таким чином, страховий ринок є складною, багатофакторною, динамічною, відповідним чином структурованою, відкритою, мобільною (здатною до розширення та звуження), залежно від загальної економічної ситуації в кратні та активності страховика, системою.

Страховий ринок формується в ході становлення товарного господарства і являє собою його невід`ємний і важливий елемент. Умовою виступає суспільний розподіл праці та існування різних відокремлених товаровиробників. Саме тому тема „Страховий ринок України” є актуальною на даному етапі розвитку держави. Актуальність її полягає ще й в тому, що протягом останніх років відбувається активне становлення страхової справи в Україні, але існує багато чинників як економічного так і законодавчого характеру, що стримують її розвиток.

Страховий ринок України виник із проголошенням незалежності країни і водночас відчув на собі всю жорстокість і безкомпромісність міжнародної страхової системи. Чи не найбільшою проблемою стало його формування за відсутності історичних коренів та відірваності української страхової системи радянського періоду від світових страхових ринків. Формування страхового ринку в Україні має здебільшого стихійний характер і в багатьох випадках захист прав і інтересів страхувальників не забезпечений належним чином. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування ринку страхових послуг.

Входження цього сектора національної економіки у світове господарство є актуальним і в той же час проблематичним, оскільки воно обумовлене великою кількістю об’єктивних і суб’єктивних факторів. Найбільшою проблемою стало його формування при відсутності історичних коренів та відірваності української страхової системи радянського періоду від світових страхових ринків.

Поки що рано говорити про завершення формування страхового ринку України, оскільки процес його формування супроводжувався кризовими явищами. Ситуація, що склалася у страховій галузі в Україні, визначається двома групами факторів – як тими, що гальмують розвиток страхової справи, так і тими, що стимулюють її розвиток. Завданням державних органів на цьому етапі – виявити всі фактори, які стимулюють розвиток страхового ринку, реалізувати їхній потенціал та послабити вплив факторів, що гальмують цей процес.

Глобалізація страхових відносин є процесом стирання законодавчих та економічних бар’єрів між національними страховими ринками, що відбувається під впливом змін у світовій економіці, і має на меті формування глобального страхового простору. Це явище красномовно виражається у таких процесах: концентрація страхового й перестрахового капіталу; зрощення банківського та страхового капіталу; концентрація на ринку страхових посередників; концентрація споживачів страхових послуг; зміна попиту на “масові” страхові послуги, активізація участі страховиків у пенсійному страхуванні; розширення сфери використання приватного комерційного страхування; зміни традиційних форм і видів страхових послуг, які ведуть до зрощення страхових й фінансових послуг; зміна ринкового середовища в умовах повної комп’ютеризації споживачів страхових послуг;
Інтенсивна глобалізація світового страхового простору настійно вимагає від національних страхових ринків адаптації до нового режиму міжнародної торгівлі страховими послугами, який визначається процесами лібералізації системи страхового нагляду й дерегулювання страхових ринків. Сьогодні важливим завданням є оцінка причин, форм й тенденцій глобалізації страхового середовища, що дозволить оптимально сформувати напрями розвитку страхового ринку в Україні.

Архітектура світового страхового ринку нестійка і піддається значним потрясінням не лише для страхових ринків периферії, але й для центру, тому що світова страхова сфера перетворюється в єдину систему і обвал однієї з ланок тяжко відображається на інших. Таким чином, на сьогоднішній день можна виділити центропериферійну будову світового страхового ринку. Його системоутворююче ядро - центр - становлять високо розвинуті страхові ринки США, Канади, країн Західної Європи, Японії.

Оскільки обмеження глобалізації є нереальним, єдино правильним варіантом дій в цих умовах є вироблення нових підходів до регулювання процесів на національному страховому ринку і формування ефективних моделей управління страховими відносинами в Україні. З огляду на це, треба: визначити основні параметри й тенденції розвитку сучасного світового страхового простору та місце страхового ринку України в ньому; сформувати систему інструментів економічного регулювання, які б оперативно реагували на ймовірні суттєві зміни в умовах страхової діяльності; забезпечити поступове звуження сфери використання фіскальних механізмів регулювання страхових відносин за рахунок максимального зниження податкового навантаження на фінансові результати діяльності страховиків на основі запровадження принципів оподаткування в галузі страхування в країнах Європейського Союзу; адаптувати понятійний інструментарій національного страхового права до понятійного апарату міжнародних угод, що регулюють торгівлю страховими послугами в умовах глобалізації світового страхового ринку; адаптувати класифікацію видів страхової діяльності, правила формування страхових резервів та їх інвестування до вимог глобального страхового ринку; продовжити роботу з удосконалення системи й структури управління інститутами національного страхового ринку, вивчити причини, форми і досвід зрощення фінансового, банківського та страхового капіталу.

3. При розгляді данного питання доцільно звернути увагу поняття, що пов’язане з реалізацією страхових послуг: технологія продажу (надання) страхової послуги, під якою розуміють сукупність методів, способів і прийомів, які застосовуються страховою компанією і окремими її представниками протягом усіх етапів просування страхового продукту на ринок, його реалізації, супроводженняі надання послуг після страхової події.

Страхові послуги, здебільшого реалізуються у такий спосіб:

- прямий продаж;

- продаж за допомогою посередників.

Прямий продаж здійснюється в офісі страхової компанії спеціально найманими працівниками – аквізиторами за адресами в довідниках; поштовими відправленнями; по мережі Інтернет.

Продаж за допомогою посередників відбувається через агентів; через брокерів; через інших посередників – банки, туристичні агенції тощо.

Просуванням страхових послуг від страховика до страхувальника займаються страхові агенти і брокери.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 1261