• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні функції господарського механізму і його сутність.

У межах однієї суспільно-економічної формації ді­ють закони, властиві як всьому суспільному способу ви­робництва (тобто виробничим відносинам у їх взаємодії з продуктивними силами), так і чотирьом окремим підсис­темам. Оскільки економічний закон виражає внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв'язки насамперед між проти­лежними сторонами явищ і процесів господарського жит­тя, то він має і свої конкретні форми вияву. Система еко­номічних законів знаходить своє вираження в системі економічних категорій. До неї, зокрема, належать товар, споживча вартість, вартість, ціна, собівартість, прибуток тощо. До господарського механізму безпосередньо вхо­дять усі конкретні форми економічних законів економіч­ної системи. Тому з погляду співвідношення господарсь­кого механізму та економічних законів всієї економічної системи, або суспільного способу виробництва, логічно випливає, що господарський механізм є механізмом ви­користання економічних законів.

F¹ Використання економічних законів ( загальносистемних, підсистемних) є найважливішою функцією господарського механізму. Перша умова такого викорис­тання — пізнання економічних законів, умов, за яких діє певний закон. Так, змістом закону вартості є насам­перед обмін еквівалентів, тобто обмін товару на товар, за якого суспільно необхідні витрати праці на виробництво одного товару обмінюються на рівнозначну кількість сус­пільно необхідної праці на виготовлення іншого товару. Такий механізм слід встановити насамперед щодо обміну товарів промисловості та сільського господарства.

Оскільки існують також закони розвитку продуктив­них сил, техніко-економічних відносин, організаційно-економічних і виробничих відносин (або економічних відносин власності), то господарський механізм може бу­ти більш локальним — як механізм використання зако­нів кожної з цих підсистем.

F² Розв'язання соціально-економічних суперечностей — друга за значенням його функція, якщо виділяти її з по­гляду всього суспільного способу виробництва. Вона ви­пливає з попередньої, бо кожний економічний закон міс­тить у собі суперечність. Водночас, оскільки явище чи процес багатші за закон, ця функція спрямована на розв'язання ширшого кола суперечностей, ніж ті, що на­явні у межах законів. До таких суперечностей, якщо ви­ходити з принципу примату виробництва, належать супе­речності самої системи продуктивних сил (наприклад, між рівнем техніки, з одного боку, рівнем освіти і квалі­фікації робочої сили — з іншого), між системою продук­тивних сил та її речовою формою (наприклад, між рівнем розвитку техніки й досягнутим ступенем концентрації виробництва, його спеціалізації тощо), між технологіч­ним способом виробництва та його суспільною формою, а також суперечності в межах самої суспільної форми (наприклад, між прибутком та заробітною платою, між монополістичною і державною власністю тощо). Най­важливіше значення для реалізації цієї функції має ви­користання суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами, а також основної суперечнос­ті суспільного способу виробництва.

F³ Реалізація відносин економічної власності — третя функція господарського механізму. В її межах вирішаль­на роль належить господарському механізму в економіч­ній реалізації власності на засоби виробництва. Виконан­ня цієї функції повинно спрямовуватися на те, щоб від­носини власності сприяли розвитку всієї системи продук­тивних сил, насамперед основної продуктивної сили — людини, безпосереднього працівника. Слід домогтися в межах економічної системи існування плюралізму форм власності, конкурування і співпраці різних її конкретних форм. Конкретними формами реалізації відносин влас­ності є безпосереднє привласнення необхідного і додатко­вого прибутку в різних формах.

За умов плюралізму форм власності їх суб'єкти (тру­дові колективи, підприємці, держава та ін.) повинні при­власнювати насамперед частку створеного прибутку, ма­ти змогу використовувати його для розширення виробництва, створення кращих умов праці тощо.

F⁴ Всебічний розвиток людини, її потреб (матеріальних і духовних), інтересів, стимулів — четверта важлива функція господарського механізму. Оскільки людина є біосоціальною істотою, то роль господарського механізму полягає в розвитку як біологічного, так і соціального аспектів її сутності. У першому випадку необхідно домог­тися оптимального гармонійного співвідношення взаємо­дії людини з природою, не допустити екологічної кризи, створити таку еколого-економічну систему, в якій органічно поєднувалися б економічні умови життєдіяльності людини (умови її праці, освіти, набуття кваліфікації то­що) зі збереженням довкілля, нормальним розширеним відтворенням в Україні та інших країнах, де ця потреба диктується особливостями національного розвитку люд­ської популяції, гармонійною взаємодією цивілізації та природи. У другому випадку завдання господарського ме­ханізму полягає в тому, щоб людина стала активним суб'єктом виробничих відносин, або відносин еконо­мічної власності, а також соціальних, політичних, право­вих, культурних відносин, щоб у кожній із цих сфер мог­ла реалізуватися її соціальна природа. Іншими словами, йдеться про те, щоб людина могла брати участь у політич­ному житті, вдосконаленні законів, у розвитку культури, мистецтва тощо. В останньому випадку господарський ме­ханізм набуває ознак соціального. Оскільки людина всту­пає у відносини з іншими людьми, завдання господарсь­кого механізму полягає й у тому, щоб узгоджувати насам­перед економічні інтереси людей.

Крім цих найважливіших функцій, господарський механізм виконує й другорядні, наприклад стимулюван­ня науково-технічного прогресу, раціональне викорис­тання ресурсів тощо.

Якщо узагальнити основні функції господарського ме­ханізму, то він повинен забезпечити ефективну взаємодію всіх елементів економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних і вироб­ничих відносин) в усіх сферах суспільного відтворення, а також усіх компонентів кожного з названих елементів.

Щоб реалізувати цю мету в умовах існуючої еконо­мічної системи в Україні, слід насамперед створити нау­ково обґрунтовану економічну програму і на цій основі виробити довготермінову соціально-економічну політику уряду. Наступний крок — створення відповідної законо­давчої правової бази політики реформ.

Характеризуючи господарський механізм, слід заува­жити, що процес взаємодії всіх елементів економічної системи два століття тому здійснювався переважно через ринок, через механізм попиту та пропозиції, періодичні економічні кризи, конкурентну боротьбу тощо. Отже, та­кий ринковий механізм був ядром господарського меха­нізму того часу: зв'язки між сотнями тисяч дрібних капіталістичних та дрібнотоварних підприємств відбува­лися переважно за допомогою ринку і виявлялися як від­носини конкуренції. Так регулювалися обсяги виробництва, ціни, пропорції між галузями тощо. Протилежні цьому механізму свідоме, планомірне регулювання, від­носини організованості існували лише у межах окремих підприємств.

За минулі два століття внаслідок значного прогресу продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу пра­ці, еволюції відносин власності від індивідуальної до пе­реважно колективних форм, зростаючої ролі держави в економіці та інших факторів замість ринку ядром госпо­дарського механізму стає державне регулювання еконо­міки. В його основі — дія законів планомірного і пропор­ційного розвитку економіки. Уперше така зміна яскраво виявилися у США під час кризи 1929—1933 pp. Саме рі­шучі дії уряду, який очолював президент Ф. Рузвельт, вивели країну з найглибшої економічної кризи. З того часу почалося широкомасштабне втручання держави в економіку. Вона з переважно «нічного сторожа» (тобто захисника приватної власності), верховного арбітра (сте­жила за дотриманням правил вільної конкуренції) пере­творилася на крупного підприємця, фінансиста, спожи­вача, інвестора, роботодавця і головне — на регулюваль­ника макроекономічних процесів. Теоретично ці процеси вперше обґрунтував всесвітньо відомий англійський еко­номіст Дж. Кейнс. Він вважав закони вільної конкурен­ції, вільне ціноутворення тощо атрибутами економіки XIX ст., а розширення функцій уряду називав єдино практично можливим засобом запобігання цілковитому руйнуванню існуючих економічних форм та умовою успішного функціонування особистої ініціативи.

Господарський механізм — система управління народним господар-ством за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, формування ії потреб, створення системи стимулів і узгодження економічних інтересів основних класів, соціальних груп.

Основними методами і важелями державного регулю­вання с податкове, фінансово-кредитне, грошове та інше регулювання, проведення активної амортизаційної полі­тики тощо. Основні форми, в яких реалізуються закони планомірного і пропорційного розвитку, — державне ре­гулювання, планування, прогнозування й програмування економіки.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
4. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
5. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
6. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
7. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
10. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
11. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави Апарат держави - частина механізму держави.
12. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду

Переглядів: 509