Причини виникнення й існування монополій.

Причини виникнення і сутність монополій

Антимонопольна діяльність держави.

Конкуренція та її форми.

Конкуренція, монополії та антимонопольна діяльність держави.

Форми монополійі наслідки монополізації економіки.

Причини виникнення й існування монополій.

Причини виникнення і сутність монополій.

Тема: Монополії і конкуренція.

Лекція № 7

Навчальна мета:

Час:80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

1. 40 хв.

2. 35 хв.

3. Заключна частина – 5 хв.(підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення:першоджерела, таблиці, схеми, малюнки.

Джерела і література:

1. Башнянин Г.І., Шевчик Є.С. Політична економія: Навч. посіб. 3-те вид., перероб. і випр. – Львів: "Новий світ– 2000". – 2004. – 480с.

2. Гальчинський А.С. Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Київ. "Вища

школа", 1999.

3. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / за редакцією В.Д.Базилеви-ча. 6-те вид., перероб. і допов. – К.: Знання-Прогрес, 2007. – 719с.

4. Економіка. Навчальний посібник / за ред. доц.. С.Д.Степаненка. – К.: КНЕУ, 2006. – 246с.

5. Економічна теорія: макро і мікроекономіка / за ред. Ватаманюка З., Панчишина С. – К.:Альтернативи. – 2003. – 594с.

6. Крупка М.І, Островерх П.І., Реверчук С.К.. Основи економічної теорії: Під-ручник. – К.:Анка. – 2001. – 344с.

7. Кулішов В.В.. Основи економічної теорії: Підручник для студентів ВНЗ 3-те вид. випр. і доп.. – Львів: "Магнолія 2006" 2007. – 516с.

8. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – Київ, "Видавництво цен-тр", "Академія", 2003. – 656с.

9. Основи економічної теорії, (політичний аспект). Київ, "Вища школа", 1999.

План

Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні риси. Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.

Монополізм має окремі форми (ознаки) вияву навіть у тій економічній системі, де монополії не посідають панівного становища. Тому давньогрецький філософ Арістотель згадував про монополії ще за рабовласницького ладу, англійський філософ Т. Гоббс — у сфері зовнішньої торгівлі за феодалізму. Але в обох випадках їх поява пов'язувалася з мотивами накопичення багатства, прибутків, а засобом для цього вважалося панівне становище монополій на ринку.

Хоча ринок і окремі монополістичні ознаки в деяких країнах існували впро-довж кількох тисячоліть (з IV тисячоліття до н.е. до останньої третини XIX ст.), монополістичні тенденції в економіці стають панівними лише наприкінці XIX ст. У цьому зв'язку логічно постає питання про причини виникнення монополій.

Ці причини пов'язані передусім зі змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою таких змін була промислова революція кінця XVIII — початку XIX ст., низка винаходів, виникнення нових галузей проми-словості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед у легкій промисловості. Так, обсяг промислового виробництва в Англії у пер-шій половині XIX ст. зріс у чотири рази. На відміну від цього, попередній технологічний спосіб виробництва базувався на ручній праці й розвивався дуже повільно, з використанням ручної техніки. В цей період (початок XVI — кінець XVIII ст.) переважав процес концентрації особистісного фактора.

Узагальнене вираження ці зміни знаходили в концентрації виробниц-тва.

Концентрація виробництва— зосередження засобів виробництва, працівників і обсягів виробництва на крупних підприємствах.

Так, у Парижі в середині 50-х років на заводах Шнейдера-Крьозо пра-цювало до 10 тис. робітників, хоча вагому роль у промисловості відігравали малі підприємства, засновані на ручній праці, в кожному з яких працювали лише 2—4 робітники. Паралельно відбувається процес концентрації капіталу.

Концентрація капіталу— зростання масштабів відокремлено функціонуючих форм капіталу.

Якщо процес концентрації виробництва відбувається впродовж тривалого часу, є сталим і внутрішньо необхідним для розвитку економіки, він набуває рис закону концентрації виробництва.

Закон концентрації виробництва — закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил і процесом конкуренції (дії відповідних законів), під впливом яких відбувається зосередження факторів виробництва (речових і особистісних) на крупних підприємствах.

Дія цього закону з різною інтенсивністю спостерігається на всіх етапах розвитку капіталізму, тобто починаючи з XVI ст. Його рушійною силою є конкурентна боротьба. Щоб вижити у цій боротьбі, отримати більше прибутків, підприємці змушені впроваджувати нову техніку, розширювати виробництво. При цьому з маси дрібних та середніх підприємств поступово виокремлюється кілька найкрупніших.

Перед ними постає альтернатива: або продовжувати між собою виснажливу боротьбу, або дійти згоди щодо масштабів виробництва, цін, ринків збуту тощо. Переважно вони обирають другий шлях, який приводить до укладення між ними угод (гласних і негласних), що є однією з найхарактерніших рис монополізації економіки. Отже, виникнення підприємств-монополістів — закономірний етап розвитку продуктивних сил, еволюції ринку, дії законів конкуренції. Цей причинно-наслідковий зв'язок виражений у сформульованому Леніним законі монополізації виробництва.

Монополії виникають не лише внаслідок концентрації виробництва й капіталу, а й на основі їх централізації.

Централізація виробництва — збільшення масштабів виробництва продукції внаслідок об'єднання декількох окремих підприємств в одне із загальним управлінням.

Централізація капіталу — збільшення розмірів капіталу внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів.

Типовий приклад такого об'єднання — утворення акціонерних компаній.

Ще однією важливою причиною виникнення монополістичних тенденцій в економіці є перетворення індивідуальної капіталістичної власності на гальмо розвитку продуктивних сил, тобто дія закону відповідності виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил. Це означає, зокрема, що в останній третині XIX ст. наукові винаходи (нові методи виплавлення сталі, нові види двигунів тощо) зумовили необхідність будівництва таких заводів, які не здатний збудувати жоден капіталіст окремо. Крім того, у цей час починається широке будівництво залізниць, інших крупних об'єктів. Щоб накопичити необхідні кошти, окремому капіталісту знадобилося б кілька десятків років. Отже, потрібна була нова форма власності, яка могла б швидко розв'язати ці проблеми. Нею й стала акціонерна капіталістична власність, що виникла внаслідок злиття, об'єднання декількох капіталістів. Тому не дивно, що масово акціонерні товариства утворюються в останній третині XIX ст.

Деякі монополії виникли завдяки цілеспрямованим діям держави. Так, голландській та англійській Ост-Індським компаніям на початку XVII ст. держава надала виняткове (монопольне) право на торгівлю з Індією. Ці дві компанії існували у формі акціонерних товариств.

Акціонерна форма власності за понад сто років свого розвитку набула надзвичайного поширення. Зокрема, на підприємствах акціонерного (а отже колективного) типу в США на початку XXI ст. вироблялося до 90% ВВП. У наш час кожне велике і навіть середнє та частина малих підприємств в усіх розвинутих країнах світу існує у формі акціонерного. Щоправда, акції біль-шості дрібних компаній не продають на фондовій біржі (ринку цінних папе-рів). Вони є акціонерними компаніями закритого типу. Винятком є акції пер-спективних малих компаній, торгівля якими здійснюється на паралельному біржовому Новому ринку, який виник у 1997 р. і об'єднує ринки кількох країн.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні функції господарського механізму і його сутність.	\|	Форми монополійі наслідки монополізації економіки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.