Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація логістичного процесу на складі

Розробка системи складування

Вибір місця розташування складу

Точність у розрахунках складського простору багато в чому залежить від правильного прогнозу попиту на продукцію даного складу і визначення необхідних запасів (виражених у натуральних величинах). Ця задача досить просто розв’язується за допомогою комп'ютерних програм, що аналізують безліч можливих варіацій.

При виборі місця розташування складу з числа можливих варіантів оптимальним вважається той, котрий забезпечує мінімум сумарних витрат на будівництво і подальшу експлуатацію складу і транспортних витрат по доставці і відправленню вантажів. Витрати на транспорт включають первісні капіталовкладення на розвиток транспортної мережі (на будівництво і реконструкцію під'їзних доріг, будівництво гаражів, об'єктів ремонтного господарства і т.д.) і експлуатаційні витрати з доставки і відправлення вантажів (витрати, зв'язані з транспортуванням вантажу, змістом і ремонтом транспортних засобів, пристроїв і об'єктів). Витрати на будівництво й експлуатацію складів включають у першу чергу витрати на будівництво будинку (споруди) і придбання устаткування, а також витрати, зв'язані з їх подальшою експлуатацією (утримання і ремонт будинків і устаткування, витрати на заробітну плату, електроенергію і т.д.). При збільшенні потужності і розмірів складів питомі капітальні витрати на 1 т вантажообігу і запаси зберігання скорочуються, що промовляє на користь будівництва більш великих складів. Однак, з іншого боку, це найчастіше спричиняє скорочення числа складів, а отже, збільшення транспортних витрат при доставці.

Ця задача особливо актуальна в умовах експлуатації власного складу підприємства, оскільки правильний вибір системи складування дозволяє домогтися максимального використання складських потужностей, а виходить, зробити функціонування складу рентабельним. З такою задачею керівництво фірми зіштовхується не тільки в момент будівництва складу, але й у процесі його експлуатації. Питання про вибір системи складування розглянемо нижче.

Логістичний процес на складі дуже складний, оскільки вимагає повної погодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і фізичного розподілу замовлень. Практично логістика на складі охоплює всі основні функціональні області, розглянуті на мікрорівні, і включає такі складові [13]:

- постачання запасами;

- контроль за постачаннями;

- розвантаження і приймання вантажів;

- внутрішньоскладське транспортування і перевалку вантажів;

- складування і збереження вантажів;

- комплектацію замовлень клієнтів і відвантаження;

- транспортування й експедицію замовлень;

- збір і доставку порожніх товароносіїв;

- контроль за виконанням замовлень;

- інформаційне обслуговування складу;

- забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування всіх складових логістичного процесу повинне розглядатися у взаємозв'язку і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не тільки чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами. Умовно весь процес можна розділити на три частини: 1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі; 2) операції, безпосередньо зв'язані з переробкою вантажу і його документацією; 3) операції, спрямовані на координацію служби продажів.

Постачання запасами. Координація служби закупівлі здійснюється в ході операцій по постачанню запасами і за допомогою контролю за веденням постачань. Основна задача постачання запасами складається в забезпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до можливостей його переробки на даний період при повному задоволенні замовлень споживачів. Тому визначення потреби в закупівлі запасів повинне узгоджуватися зі службою продажів і наявною потужністю складу.

Контроль за постачаннями. Облік і контроль за надходженням запасів і відправленням замовлень дозволяє забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання наявного обсягу складу і необхідні умови збереження, скоротити терміни збереження запасів і тим самим збільшити оборот складу.

Розвантаження і прийом вантажів. При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання укладеного договору. Відповідно підготовляються місця розвантаження під зазначений транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) і необхідне вантажно-розвантажувальне устаткування. Розвантаження на сучасних складах здійснюються на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах і контейнерних майданчиках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального устаткування дозволяють ефективно проводити розвантаження (у найкоротший термін і з мінімальними ушкодженнями вантажу), у зв'язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, і знижуються витрати обігу. Проведені на даному етапі операції включають:

- розвантаження транспортних засобів;

- контроль документальної і фізичної відповідності замовлень постачання;

- документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему;

- формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування. Внутрішньоскладське транспортування припускає переміщення вантажу між різними зонами складу: з розвантажувальної рампи в зону приймання, відтіля в зону збереження, комплектації і на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою підйомно-транспортних машин і механізмів. Транспортування вантажів усередині складу повинні здійснюватися при мінімальній довжині в часі і просторі за наскрізним «прямоточними» маршрутами. Це дозволить уникнути повторного повернення в кожну зі складських зон і неефективного виконання операцій. Число перевалок (з одного виду устаткування на інше) повинне бути мінімальним.

Складування і збереження. Процес складування полягає в розміщенні й укладанні вантажу на збереження. Основний принцип раціонального складування — ефективне використання обсягу зони збереження. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування, і в першу чергу складського устаткування. Устаткування під збереження повинне відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. Для упорядкованого збереження вантажу й економічного його розміщення використовують систему адресного збереження за принципом твердого (фіксованого) чи вільного (вантаж розміщається на будь-якому вільному місці) вибору місця складування. Процес складування і збереження включає:

- закладку вантажу на збереження;

- збереження вантажу і забезпечення відповідних для цього умов;

- контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему.

Велике значення надається оптимальному виду і розміру товароносія, на якому формується складська вантажна одиниця. Вантажна одиниця – це деяка кількість вантажу, яку навантажують, транспортують і зберігають як єдину масу. В якості основи, платформи для формування вантажної одиниці використовують стандартні піддони розміром 1200*800 та 1200*1000 мм.

В логістиці складування використовують поняття – базовий модуль, як деяку умовну одиницю площі. Це прямокутник із сторонами 600*400 мм, який повинен вкладатися кратне число разів на площі вантажної платформи транспортного засобу, на поверхні складського обладнання і т. д. На основі базового модулю розроблена єдина система уніфікованих розмірів транспортної тари.

Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають:

• одержання замовлення клієнта;

• добір товару кожного найменування за замовленням клієнта;

• комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно до його замовлення;

• підготовку товару до відправлення (укладення в тару, на товароносій);

• документальне оформлення підготовленого замовлення;

• об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних;

• відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником. Останній варіант виправдує себе лише в тому випадку, коли замовлення здійснюється партіями, рівними місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширена й економічно виправдана централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати постачання дрібними і більш частими партіями, що приводить до скорочення непотрібних страхових запасів у споживача.

Збір і доставка порожніх товароносіїв відіграють істотну роль у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тарне устаткування) при внутріміських перевезеннях найчастіше бувають багатооборотні, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли вірно визначена їхня оптимальна кількість і чітко виконується графік їхнього обміну зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу припускає керування інформаційними потоками і є сполучним стержнем функціонування всіх служб складу. У залежності від технічної оснащеності керування інформаційними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистемою загальної автоматизованої системи керування матеріальними й інформаційними потоками (на автоматизованих складах). Інформаційне обслуговування охоплює:

- обробку вхідної документації;

- пропозиції за замовленнями постачальників;

- оформлення замовлень постачальників;

- керування прийомом і відправленням;

- контроль наявності товарів на складі;

- прийом замовлень споживачів;

- оформлення документації відправлення;

- диспетчерську допомогу, включаючи оптимальний вибір партій відвантаження і маршрути доставки;

- обробку рахунків клієнтів;

- обмін інформацією з оперативним персоналом і верхнім ієрархічним рівнем підприємства;

- різну статистичну інформацію.

Контроль за виконанням замовлень і забезпечення обслуговування клієнтів. На забезпечення координації діяльності служби продажів у першу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і надання послуг клієнтам, від виконання яких залежить рівень обслуговування. Успішно здійснюване логістичне обслуговування покупців може легко стати найважливішою, до того ж стратегічною ознакою, що вигідно відрізняє дану фірму від конкурентів. Виділяють три основні категорії елементів обслуговування: допродажне, під час продажу і післяпродажне. Здійсненням допродажних послуг займається служба продажів (маркетингова служба). Склад забезпечує виконання як продажних, так і післяпродажних послуг. До продажних послуг відносять:

• сортування товарів;

• повну перевірку якості товарів, що поставляються;

• фасовку й упакування;

• заміну замовленого товару (зміна замовлення);

• експедиторські послуги зі здійсненням розвантаження;

• інформаційні послуги;

• укладення договорів із транспортними агентствами.

Післяпродажні послуги охоплюють спектр послуг, що робляться споживачам продукції:

• установку виробів;

• гарантійне обслуговування;

• забезпечення запасними частинами;

• тимчасову заміну товарів;

• прийом дефектної продукції і заміну її.

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі - умова його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу необхідно домагатися:

1) раціонального планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат і удосконаленню процесу переробки вантажу;

2) ефективного використання простору при розміщенні устаткування, що дозволяє збільшити потужність складу;

3) використання універсального устаткування, що виконує різні складські операції, що дає істотне скорочення парку підйомно-транспортних машин;

4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і збільшення пропускної здатності складу;

5) здійснення застосування централізованої доставки, що дозволяє істотно скоротити транспортні витрати;

6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значно скорочує час і витрати, зв'язані з документообігом і обміном інформацією, і т.д.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кількість складів і розміщення складської мережі	\|	Сутність і задачі транспортної логістики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.