Періоди життєвого циклу

3. Фрейд виділив п'ять основних стадій психічного розвитку як базисні для визначення фіксації на них як джерелі особової проблематики. К Юнг, вважаючи, підхід 3. Фрейда редукціоніським (що зводить психологію до фізіології), вважав за краще вести мову про деякі загальні періоди життєвого циклу. Замість поняття "фіксація" К. Юнг використовував термін "незрілість". Розглянемо детальніше кожний з періодів, запропонованих К. Юнгом.

Досексуальний період — від народження до 3 років. Основна характеристика періоду: годування, фізичне і психічне зростання, сексуальний інстинкт незначущий. На цій стадії життя індивіда характеризується безпроблемністю, оскільки примітивній свідомості недоступні серйозні суперечності.

Передпубертатний період — від 3-5 до 10-13 років. Основні завдання цього періоду — розширення об'єму свідомості шляхом навчання і поступове (хоч і неповне) отримання автономії щодо сім'ї. У цей період отримують початковий розвиток сексуальні інстинкти. К. Юнг на відміну від 3. Фрейда не визнавав дитячі сексуальні потяги до батьків протилежної статі.

Пубертатний період— від 10-13 до 19-20 років у дівчат і до 25 років у хлопців. Відмітимо, що таке не обумовлене фізіологією продовження періоду — характерна для К. Юнга тенденція значно розширювати простір життя, що пов'язане з його психотерапевтичною установкою: не дати клієнтові відчути, що він "вже за горбом". У цей період на індивідові лежить не тільки важкий тягар сексуальності, але і проблеми соціального самовизначення і самоствердження. Підлітки і юні стикаються з протидією і впливом батьків, з необхідністю вибору життєвого шляху. Вперше виникає небезпека одностороннього розвитку.

Юність— від 20-25 до 35-40 років. Це стадія, коли, згідно з К. Юнгом, індивід повинен "прокласти власну дорогу" в житті, інакше його чекають психологічні проблеми. Загальними напрямами і змістом активності в цей період є створення сім'ї, народження дітей і облаштування власного дому, а також службове зростання і професійне вдосконалення. Особливі проблеми цього періоду полягають "в подоланні зачарованості «материнською анімою» для чоловіків або "анимуса-батька" для жінок. В цілому ж цей період характеризується високою відповідальністю і усвідомлення необхідності зростання.

Середній вік— від 40 до 60-65 років. Після 40 років наступає друга половина життя. Своєрідність цього періоду полягає в тому, що вже прожито достатньо багато, але сенс життя виявляється ще нерозкритим. Закінчилося пізнання світу і починається поглиблення у внутрішньої природи. Це час пожинати плоди своїх зусиль.

Старість — від 60-65 років. У цей період, вважав К. Юнг, необхідно прийняти свій вік як старість, оскільки така реальність життя. (Відмітимо, проте, що у зв'язку із збільшенням тривалості життя в даний час межі старості відсунулися за 70 років.) К. Юнг цікавився цим періодом життя людства чи не більше за інших представників психологічної науки і вважав, що в цьому віці треба жити, дивлячись не назад, а в себе. Старість — виключно плідний період для особистого розвитку, оскільки відкриває шлях для здійснення потенціалу "самості". Чоловіки стають більш жіночні, жінки — мужніші, а рівнодіюча аніми і анімуса відкриває шлях до гармонії.

Сучасні дослідження частково підтверджують розглянуте твердження К. Юнга: у міру старіння чоловік набуває традиційно жіночих рис поведінки (пасивність, сприйнятливість, прихильність, депресивність) і втрачає типово чоловічі якості, що пов'язується із зниженням рівня тестостерону.

Старість — це період, коли телеологія життя трансформується в її продовження за межами земного буття індивіда, поступаючись місцем релігійному досвіду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура особистості за К. Юнгом	\|	Психотерапевтичний процес за К. Юнгом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.169 сек.