Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Хромосомні мутації

Геномні мутації

Ортоплоїдний набір характерний для певного організму в нормі: 2n, n. Цей набір може змінюватися в результаті геномних мутацій.

n – гаплоїди

3n – триплоїди

4n – тетраплоїди і т.д.

Набір, який примножується в результаті створення поліплоїдних форм називається основним набором.

Еуплоїдія – множиться гаплоїдний основний набір (n) у деяку кількість разів:

- збалансовані - парна кількість;

- незбалансовані - непарна кількість.

Залежно відтого один і той же примножується набір чи включається набір близьких видів розрізняють:

Автополіплоїдія – множиться кілька разів той самий генетичний набір.

Аллополіплоїдія – множаться в кілька разів різні набори хромосом, як правило близьких видів.

Таким чином, поліплоїдія утворюється трьома різними шляхами при порушенні мітозу або мейозу:

- розподіл хромосом не супроводжується розподілом клітини – мітотична;

- подвоєння на стадії утворення зиготи – зиготична;

- відсутність редукції при утворенні гамет – мейотична.

На мітотичне веретено впливають фізичні фактори:

охолодження, нагрівання, опромінення, хімічні речовини.

Автополіплоїдія розповсюджена в основному серед рослин. Відомі поліплоїдні форми у м/о. Для тварин – нехарактерні. Поліплоїдія може зустрічатися у окремих клітинах деяких тканин (печінка, кишечник, слинні залози).

Поліплоїдні форми відрізняються крупнішим листям, розміром плодів і т.д. Цей гігантизм супроводжується зміною ряду фізіологічних і біохімічних властивостей. Поліплоїди мають кращу адаптивну здатність. У автополіплоїдів є особливості протікання мейозу.

Аллополіплоїди – міжвидові гібриди. Якщо в геномі поєднується 2 геноми в одній копії, то таку особину називають амфігаплоїд, або диплоїд. Якщо поєднується по2 копії кожного геному – то таку особу називають аллотетраплоїд, або амфідиплоїд.

Сесквіплоїди – аллополіплоїди з незбалансованим наьором хромосом від різних видів.

Гетероплоїдія (анеуплоїдія) – змінюється кількість окремих хромосом – різний геном. Характеризується незбалансованістю.

Моносомія – недостача однієї хромосоми.

Трисомія – надлишкова кількість однієї хромосоми.

Нулісомія – недостача двох хромосом.

Тетрасомія – надлишкова кількість двох хромосом.

 

Найбільш популярний спосіб одержання поліплоїдів – вплив колхіцину на веретено поділу. Застосовується, як правило, у рослин.

 

Хромосомні аберації – такі зміни генетичного апарату, коли змінюється будова і розміри хромосом. Кількість хромосом не змінюється. Є внутрішньохромосомні і міжхромосомні.

Всі хромосомні аберації діляться на:

1. перебудови, що впливають на кількість інформації в геномі;

2. перебудови, що змінюють локалізацію генів.

I. Недостачі – втрата шматка хромосом.

- дефішенс – відрив кінцевого шматочка;

- делеції – втрата фрагмента із середини хромосоми.

Фенотиповий прояв:

- можливий прояв рецесивних генів, ознак.

- особини виявляються нежиттєздатними (втрата дуже великого шматка хромосоми.

Хронічне білокрів'я - втрата половини 21 хромосоми.

II. Дуплікації – подвоєння якої-небудь ділянки хромосоми в результаті нерівного кросинговера (як правило); істотно не впливає на фенотип.

III. Інверсії – міняється розташування генів у хромосомі. фрагмент, Що Вирізався, вбудовується в те ж місце, але повертається на 1800; істотно не впливають на зміну фенотипу; утрудняють нормальне проходження мейозу.

IV. Транслокації – обмін ділянками між негомологічними хромосомами: у кожній з них відбувається розрив і вони обмінюються ділянками; неможливий нормальний мейоз; можливі виникнення нових взаємодій між генами.

V. Транспозиції – вставка в хромосому зайвого фрагмента рухливого генетичного елемента (інсерційні елементи – ІЕ; транспозони – Тп (ТЕ)). Тп на відміну від ІЕ несуть деяку генетичну інформацію.

 

При хромосомних абераціях дія перенесеного гена змінює взаємозв'язки між генами. Це явище називається «ефект положення гена», воно характеризується наступними факторами:

- зміна дії на певні ознаки;

- ослаблення домінування;

- зміна частоти мутування.

Ефект положення генів буває двох типів:

Стійкий – ген перенесений на нове місце стабільно зберігає свій прояв.

Нестійкий.

 


Читайте також:

  1. Закони комутації й початкові умови
  2. Мал. 7.4. Операції мультиплексування і демультиплексування потоків при комутації.
  3. Мутації в генах тРНК
  4. Основні способи комутації
  5. Порівняльна оцінка аналогових і цифрових систем комутації.
  6. ПРИНЦИПИ КОМУТАЦІЇ КАНАЛІВ В ЦИФРОВИХ СИСТЕМАХ КОМУТАЦІЇ
  7. Пристрої комутації на оптопарах
  8. Соціально-комунікаційні технології модифікації – це проміжна стадія процесів мутації, які під час реалізації завдають вагомих змін у моделях поведінки індивідів у суспільстві.
  9. Центр комутації




Переглядів: 4572

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Мінливість. | Штучний мутагенез.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.