• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УРОКІВ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

Методист, керівник педагогічної практики керується такими критеріями оцінкинавчальної та позакласної роботи студентів-практикантів.

Оцінка «відмінно»ставиться, якщо уроки й позакласні заходи було проведено на високому науковому й організаційно-методичному рівнях, студентом обґрунтовано висувалися, ефективно вирішувалися навчально-виховні завдання, раціонально застосовувалися різноманітні методи навчання та прийоми активізації школярів із врахуванням їх вікових особливостей та індивідуальних відмінностей, підтримувалася дисципліна; якщо студент виявив знання психолого-педагогічні теорії й творчу самостійність у доборі навчального і дидактичного матеріалу в процесі побудови й аналізу занять. До того ж:

1. повністю реалізовано виховальний, освітній, розвивальний потенціал уроку;

2. методичні прийоми відповідають умовам навчання та поставленим цілям;

3. правильно встановлено послідовність і співвідношення тренувальних та мовленнєвих вправ;

4. практикант дає чіткі й методично грамотні установки на виконання учнями мовленнєвих дій;

5. правильно розподіляє час уроку;

6. студент практично не робить помилок, помічає помилки учнів і вчасно, коректно їх виправляє;

7. практикант використовує різні способи активізації учнів на уроці з урахуванням їх вікових особливостей і здійснює індивідуальний підхід до учнів;

8. студент уміє викликати інтерес учнів до виучуваного матеріалу;

9. грамотно використовує наочність, ТЗН, як наявні, так і самостійно виготовлені;

10. епізодично користується конспектом і в ході уроку може скоригувати свою діяльність.

Оцінка «добре» ставиться, якщо студент навчальні та позакласні заходи провів на високому науковому і методичному рівнях, успішно вирішував навчальні та виховні завдання, однак недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації учнів; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії у доборі навчального і дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у побудові й проведенні занять:

1. не до кінця реалізовано виховальний, освітній, розвивальний потенціал уроку;

2. методичні прийоми раціональні, відповідають умовам навчання та поставленим цілям;

3. в основному правильно встановлено послідовність і співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ;

4. практикант іноді робить несуттєві мовні помилки, які сам виправляє, а також помічає і виправляє більшість помилок учнів;

5. практикант володіє різними способами активізації учнів на уроці, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до них;

6. студент уміє викликати інтерес учнів до більшості видів роботи, що проводяться на уроці;

7. використовує наявні й самостійно виготовлені наочні посібники, але методика їх використання не завжди раціональна:

8. епізодично користується конспектом протягом уроку і в деяких випадках може скоригувати свою заплановану діяльність.

Оцінка «задовільно»ставиться якщо студент у реалізації навчально-виховних завдань помилявся, недостатньо ефективно застосовував психолого-педагогічну теорію, методи та прийоми навчання, недостатньо активізував пізнавальну діяльність школярів, не завжди був спроможний встановити контакт з ними, під час аналізу занять не виявляв чи не розумів сутності й причин своїх помилок та недоліків. До того ж:

§ не до кінця реалізовано виховальний, освітній, розвивальний потенціал уроку;

§ методичні прийоми не завжди відповідають меті;

§ мають місце порушення послідовності вправ і співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ;

§ студент часто допускається мовних і мовленнєвих помилок, не помічає в багатьох випадках помилок учнів;

§ недостатньо володіє способами активізації учнів на уроці, не здійснює індивідуальний підхід до них;

§ уміє викликати інтерес до деяких видів роботи на уроці;

§ студент мало і не завжди раціонально використовує наочні посібники, не виготовляє їх самостійно;

§ студент постійно користується конспектом і не може скоригувати свою діяльність в ході уроку.

Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо на уроці не було досягнуто навчально-виховної мети, допущено серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, не забезпечувалася дисципліна наочністю; якщо студент виявив слабкі знання психолого-педагогічної теорії й некритично ставиться до своєї роботи.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
3. PR-відділ організації: переваги і недоліки
4. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
8. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
9. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
10. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
11. Аграрне виробництво і його особливості
12. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.

Переглядів: 508