• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Нормативна база

2. Перевірка використання і обліку робочого часу

Під час перевірки використання і обліку робочого часу вивчають організацію табельного обліку, тобто співставляють дані табелів з даними відомостей на зарплату. Крім цього, доцільно ознайомитися з достовірністю табельного обліку в окремих цехах, підрозділах.

Вибірково перевіряють правильність підрахунку явок, неявок, вивчають причини. Під час перевірки дисципліни вивчають такі показники, як втрати робочого часу з різних причин, показники плинності трудових кадрів в динаміці за ряд років.

В результаті перевірок ефективності використання робочого часу визначають обсяг недовипущеної продукції і обсяг недоотриманого прибутку в результаті втрат робочого часу.

При цій перевірці ревізор може застосовувати метод фактичного контролю.

3. Перевірка стану бухгалтерського обліку розрахунків по оплаті праці

Під час перевірки стану бухгалтерського обліку розрахунків по оплаті праці ревізор вивчає реєстри синтетичного і аналітичного обліку:

розрахункова таблиця № 1;

відомості № 12, 15, ж/о 10, 10/1;

вихідні дані з ПК;

зведення даних по зарплаті.

Під час перевірки ревізор вивчає всі виправлення в реєстрах, наявність ув’язки даних реєстрів синтетичного обліку з різними відомостями.

Ретельно перевіряють сальдо на рахунку 66 на кожне 1 число місяця.

Виявити розбіжності між даними аналітичного обліку і синтетичного обліку можна шляхом співставлення залишків заборгованості по зарплаті на початок місяця по Головній книзі із залишками цієї заборгованості по підсумках розрахунково-платіжних відомостей, або зведень особових рахунків працівників.

При перевірці аналітичного обліку розрахунків з оплати праці звертається увага на дебетове сальдо по окремих особах. При цьому виявляють випадки, коли бухгалтер скриває заборгованість по заробітній платі шляхом визначення (виведення) сальдо на рахунку 66.

4. Перевірка розрахунків із соціальними фондами

Одним із етапів при проведенні ревізії в частині розрахунків із соціального страхування є контроль за відрахуваннями, а також за строками сплати єдиного соціального внеску. Важливими напрямками під час перевірки є контроль за:

o відрахуванням внесків;

o правильністю визначення суми відрахувань на соціальне страхування і утримань із заробітної плати;

o своєчасністю сплати внесків;

o правильністю і своєчасністю відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Під час перевірки насамперед з’ясовують, чи зареєстроване підприємство за місцем свого знаходження у ПФ (протягом 10 днів з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи), чи є в нього реєстраційний номер, чи встановлено строки сплати платежів і чи правильно здійснюються відрахування. Відрахування здійснюються щомісячно згідно з установленими тарифами. Суму відрахувань визначають множенням установленого тарифу на суму фактично нарахованої зарплати і включають до собівартості продукції. крім того, під час ревізії перевіряють, чи у всіх працівників здійснено утримання із зарплати для перерахування соціального внеску.

ПЕРЕВІРКА СТАНУ ОБЛІКУ ПРАЦІ І ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

1. Стан обліку прийому і звільнення працівників. Своєчасність надходження в бухгалтерію документів про зарахування, переміщення і звільнення праців­ни­ків, якість цієї документації.

2. Здійснення контролю зі сторони бухгалтерії за дотриманням штатного розпису.

3. Організація обліку робочого часу, виробітку і розрахунків по зарплаті. Стан табельного обліку.

4. Документація з обліку виробітку робітників – підрядчиків. Правильність і обгрунтування заробітної плати.

5. Порядок обліку і оплати пристроїв і браку. Законність і обгрунтування, нарахування і виплати премії. Правильність розрахунків зі сторонніми особами та сумісниками.

6. Стан аналітичного обліку по рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці“, його ув’язка з балансом.

7. Облік розрахунків з депонентами.

8. Утримання із зарплати. Їх відображення в обліку.

9. Розподіл заробітної плати за відповідними рахунками – споживачами.

10. Порядок і ефективність за витрачанням фонду заробітної плати.

Тема: Ревізія виробництва, собівартості і реалізації продукції

1.Перевірка виробництва продукції.

2. Ревізія собівартості виробництва.

3. Ревізія реалізації готової продукції.

1. Перевірка виробництва продукції

Напрями ревізії:

- перевірка правомірності здійснення підприємницької діяльності щодо її виду, асортименту випуску продукції, надання послуг та виконання робіт;

- контроль обґрунтованості програми випуску продукції (аналізу залишків готової продукції за вартістю і номенклатурою, узгодження обсягів виробничої програми з обсягами, які визначені в договорах поставок);

- оцінка фактичного виконання виробничої програми, вивчення ритмічності виробництва (метод аналізу “елімінування”);

- перевірка комплектності випуску та якості готової продукції, обґрунтованості включення до складу виготовленої продукції, виконаних робіт;

- перевірка повноти оприбуткування зданої на склад готової продукції (здійснюється шляхом візуальної перевірки наявності первинних документів, правильності їх оформлення);

- перевірка відповідності фактичних запасів готової продукції даним обліку (здійснюється шляхом проведення вибіркової інвентаризації);

- перевірка стану контролю за достовірністю оперативного обліку та збереженням готової продукції у цехах (шляхом порівняння даних оборотних відомостей з рахунку 26 з картками чи книгою складського обліку та підсумковими даними 26 рахунку в Головній книзі), конкурентоспроможності продукції, її попиту на ринку і обсягу реалізації за договорами поставок.

Перевірка вірогідності даних про випуск продукції може здійснюватися шляхом взаємного контролю документів на оприбуткування готової продукції з документами на відпуск матеріалів у виробництво, документами з обліку готової продукції та її оплати.

2. Ревізія собівартості виробництва

Під час перевірки собівартості продукції ревізору необхідно вивчити методи обліку затрат на виробництво і калькулювання фактичної собівартості продукції.

Під час перевірок собівартості продукції особливу увагу слід приділити складу витрат за видами калькуляційних статей, для чого використовують кошториси і порівнюють планові і фактичні витрати для того, щоб виявити допущені перевитрати чи втрати.

Ретельній перевірці підлягають статті, пов'язані з матеріальними витратами, видатками на оплату праці, на обслуговування виробничого процесу.

Відомо, що на рівень собівартості продукції суттєво впливають непродуктивні витрати. А тому ревізор старанно перевіряє включення до фактичної собівартості продукції витрат від браку, від простоїв, нестач, витрат на гарантійний ремонт. В даному випадку визначають фактори і причини, які сприяли або вплинули на такі видатки.

Серед основних напрямків контролю собівартості продукції є перевірка повноти і правильності відображення в обліку записів бухгалтерами в журналі-ордері 10, 10/1 та відомостях по них (інших облікових реєстрах) та в Головній книзі на відповідних рахунках (класу №9) та перевірка відображення в обліку фактичної повної собівартості реалізованої продукції.

3. Ревізія реалізації готової продукції

Правильна постановка обліку забезпечує постійний контроль за відвантаженням готової продукції, своєчасним надходженням коштів від покупців на рахунки в банку за реалізовані їм готові вироби, що дозволяє в повному обсязі відобразити ці операції на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Ревізор вивчає організацію бухгалтерського обліку і контролю за виконанням договірних зобов'язань (асортимент, строки поставок, відповідальність сторін, ціни).

Якщо покупцями були пред'явлені претензії за недовантаження продукції або її пересортицю, необхідно вивчити матеріали, одержати пояснення від працівників, що здійснювали відвантаження і виписку документів, провести інвентаризацію продукції на складах і зіставити дані інвентаризації з пред'явленими претензійними матеріалами. За даними складського обліку можуть бути виявлені невраховані залишки окремих видів продукції, відносно яких були пред'явлені претензії покупцями.

Особливій перевірці підлягають операції щодо обліку готової продукції, поверненої покупцями. Якщо повернення продукції пройшло з причин її невідповідності діючим стандартам і технічним умовам, розраховують нанесений підприємству збиток При тому виясняють, чи здійснені в бухгалтерському обліку сторнувальні записи обсягу реалізації і собівартості цих виробів.

Реальність фінансових результатів діяльності підприємства залежить від організації обліку адміністративних витрат і достовірності розрахунків по нарахуванню фактичної собівартості відвантаженої і реалізованої продукції.

Достовірність фінансових результатів від реалізації продукції залежить від того, наскільки правильно вирахувана фактична собівартість реалізованої продукції.

ЕТАПИ РЕВІЗІЇ

- Наявність затвердженого виробничого плану підприємства в цілому і його структурних підрозділів. Планові і нормативні калькуляції. Стан технічного нормування витрат виробництва, організація обліку змін норм та відхилень від норм.

- Правильність оцінки сировини і матеріалів, які списуються на затрати виробництва.

- Повнота обліку браку, відходи виробництва і правильність їх оцінки.

- Облік, калькулювання, розподіл послуг допоміжного виробництва, непрямих витрат.

- Повнота і правильність відображення витрат на відповідних рахунках і статтях. Контроль за дотриманням кошторисної фінансової дисципліни.

- Порядок резервування і погашення майбутніх витрат, а також облік майбутніх витрат. Перевірка витрат на ремонт.

- Стан аналітичного обліку затрат на виробництво і його деталізація.

- Порядок визначення залишку і оцінки незавершеного виробництва, періодичність інвентаризації.

- Стан обліку нестач і втрат від псування цінностей на виробництві.

- Правильність визначення економії чи перевитрат на підприємстві в цілому і його структурних підрозділів.

- Порядок оцінки і відображення в обліку обсягу випуску і реалізації готової продукції.

- Повнота і своєчасність оформлення документації щодо обліку випуску готової продукції з виробництва.

- Правильність оформлення транспортних, інших документів.

- Порядок відображення готової продукції і її реалізації за статтями балансу.

- Здійснення контролю за збереженням цінностей, які рахуються на відпові­дальному зберіганні у покупців в зв’язку з відмовленням від акцепту.

ТЕМА : РЕВІЗІЯ СТАНУ РОЗРАХУНКІВ

1. Завдання і джерела ревізії стану розрахунків.

2. Ревізія розрахунків з постачальниками і підрядчиками.

3. Ревізія стану розрахунків з бюджетом.

4. Перевірка розрахунків по відшкодуванню матеріальних збитків.

5. Перевірка розрахунків за претензіями.

1. Завдання і джерела ревізії стану розрахунків

Перед ревізією стану розрахунків стоять такі завдання.

1) встановити рівень дотримання розрахункової дисципліни;

2) встановити достовірність операцій, пов’язаних з виникненням заборгованості;

3) встановити реальність заборгованості і правильність її списання;

4) встановити терміни позовної давності в частині своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і погашення кредиторської.

Кошти в розрахунках відображаються в ІІ розділі активу балансу, на рахунках 36, 37 та ІУ розділи пасиву балансу на рахунках 63, 64, 65, 66, 67, 68.

Основні напрями ревізії розрахунків – це перевірка розрахунків з:

- підзвітні особи;

- постачальниками за матеріальні цінності;

- покупцями і замовниками;

- претензій;

- відшкодування матеріальних збитків;

- іншими дебіторами і кредиторами;

- оплати праці;

- бюджетом;

- соціальними фондами.

Джерела ревізії:

- первинні документи по розрахункових операціях;

- реєстри синтетичного і аналітичного обліку за рахунками 36, 37, 63, 64, 65, 66, 67, 68;

- журнали ордери 6, 7, 8 відомості, Головна книга;

- баланс (ф. 1).

2. Ревізія розрахунків з постачальниками і підрядчиками

Ревізію розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати або одержання сум за прийняті чи відвантажені матеріальні цінності, а також повноти оприбуткування одержаних цінностей. Перевірка розрахунків з постачальниками і підрядниками починається із встановлення наявності і правильності оформлення документів, що визначають права і обов"язки сторін щодо поставки матеріальних ресурсів і виконання капітального будівництва. Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованостів. Для цього порівнюють залишки по кожному виду розрахунків на одну і ту ж дату аналітичного обліку, з залишками по синтетичному рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" Головної книги і балансу. При наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обгрунтованість заборгованості по кожному постачальнику і підрядчику.

Перевіркою розрахунків з постачальниками встановлюють наявність договорів поставки матеріально – технічних засобів, доцільність придбання, дотримання встановлених договором термінів і умов розрахунків.

Щоб встановити повноту оприбуткування матеріальних цінностей, слід зіставити дані про їх кількість і вартість за платіжними документами (платіжними дорученнями і вимогами – дорученнями) з даними документів на їх оприбуткування (рахунків – фактур, товарно – транспортних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (реєстри операцій по розрахунках з постачальниками), книгами (картками) складського обліку, звітами про рух продуктів і матеріалів.

Під час перевірки розрахунків з підрядчиками встановлюють:

- чи включені об”єкти будівництва в титульний список;

- забезпеченість джерелами фінансування;

- чи є проектно – кошторисна документація;

- чи укладені договори з підрядчиками і які умови розрахунків;

- правильність застосування цін, розцінок;

- чи немає дописок обсягів виконання робіт;

- вірогідність пред’явлених до оплати рахунків з прикладеними до них актами про виконані роботи.

Якщо будуть виявлені факти завищення обсягів виконаних робіт, неправильного застосування цін, включення в рахунки витрат, не передбачених кошторисом, слід провести контрольний обмір виконаних обсягів будівельно - монтажних робіт. Під час перевірки розрахунків з покупцями встановлюють, чи заключні договори поставки продукції, чи правильно враховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. З цією метою проводиться інвентаризація розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків при розрахунках з іногородніми покупцями.

3. Ревізія стану розрахунків з бюджетом

Перелік платежів в бюджет і позабюджетних фондів регламентується діючим законодавством України, а порядок здійснення розрахунків з бюджетом, розрахунків з позабюджетними фондами і за окремими видами платежів – відповідними законами, інструкціями та іншими нормативно – правовими актами.

Враховуючи те, що місцеві податкові органи систематично перевіряють стан розрахунків підприємств з бюджетом, то під час перевірки необхідно всебічно вивчати акти перевірок проведених податковими органами, вияснити, чи є претензії до підприємств, яке перевіряється.

Напрямки ревізії розрахунків з бюджетом:

1.Перевірка повноти нарахування платежів (чи включено підприємство в реєстр платників, чи правильно визначено базу оподаткування та ставку, правомірність пільгового оподаткування);

2.Перевірка повноти і своєчасності перерахувань за призначенням платежів;

3.Контроль відображення в бухгалтерському обліку операцій щодо розрахунків з бюджетом;

4.Перевірка своєчасності і правильності складання звітності в розрізі видів платежів.

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є:

- довідки і розрахунки за окремими видами платежів, виписки банків і прикладені до них документи про перерахування належних сум в бюджет;

- акти перевірок, здійснених податковими органами;

- бухгалтерські записи на рахунку 64, журнали – ордери або відповідні машинограми.

При цьому слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку з кожного виду платежу зіставляють з записами в журналі – ордері (машинограмі) і Головній книзі за 64 рахунком.

Своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом можна встановити перевіркою виписок з банку і прикладених до них документів.

4. Перевірка розрахунків по відшкодуванню матеріальних збитків

При перевірці необхідно проаналізувати:

1) дані бухгалтерського обліку і звітності (Головна книга і баланс) про залишки на рахунку 375;

2) стан розрахунків з відшкодуванням збитків протягом ревізованого періоду;

3) вивчити причини виникнення матеріальної шкоди.

В обов’язковому порядку перевіряється стан відшкодування, а саме:

- своєчасність і правильність оформлення документів, що подаються до правоохоронних органів;

- повнота і своєчасність утримань для погашення боргу;

- стан контролю з боку бухгалтерії за відшкодуванням збитків;

- відображення цих операцій.

Основні напрями контролю – це перевірка:

- Обгрунтованості претензій за невиконання договірних зобов’язань;

- Правильності оформлення і своєчасності пред’явлення претензій;

- Обгрунтованості відображення в обліку операцій щодо виникнення, пред’явлення та врегулювання претензій.

Види претензій:

- до постачальників (за недопоставку цінностей, завищення цін, тарифів, невідповідності якості товарів тощо);

- до транспортних організацій (за нестачу вантажів, завищення тарифів тощо);

- по санкціях (за порушення умов договорів тощо);

- до банків (за помилково списані кошти).

Претензії пред’являються після того, як підприємство встановило або дізналося про порушення своїх майнових прав. Документально претензії оформляються юристами у формі претензійних листів – це обгрунтування вимоги до постачальника чи покупця. Джерелами інформації є дані Головної книги з рахунку 374, претензійні листи, протоколи розгляду претензійних справ в суді, угоди з постачальниками, покупцями, замовниками, комерційні акти про нестачі вантажів, акти виконаних робіт, дані оперативного листування між підприємствами щодо об’єкта претензій.

Тема: “Ревізія використання прибутку”.

1. Джерела, нормативна база та об’єкти ревізії використання прибутку.

2. Ревізія витрат діяльності підприємства.

3. Ревізія виручки (доходу) від реалізації продукції.

4. Ревізія прибутку.

1.Заключним етапом документальної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства є ревізія фінансових результатів – прибутків (доходів) або збитків.

Для визначення достовірності фінансового результату роботи підприємства треба чітко виявити джерела формування собівартості та фінансових результатів, грунтуючись на окремих видах діяльності підприємства, оскільки отриманий прибуток розшифровується підприємством у декларації про прибуток підприємства за видами діяльності та оподатковується за відповідною шкалою податку незалежно від підсумків діяльності підприємства в цілому. Таку структуризацію фінансових результатів враховано у “Звіті про фінансові результати” (ф. № 2), де прибуток від реалізації основних фондів, товарно-матеріальних та валютних цінностей, нематеріальних активів і цінних паперів, продукції підсобних, допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, від здачі майна в оренду не може вважатися головним напрямком господарювання і тому закономірним є його виділення із результатів основної (статутної) діяльності.

Основним нормативним документом, яким слід користуватись у ревізійній роботі при визначенні собівартості робіт (послуг) і фінансових результатів підприємства, є Податковий кодекс України, а також галузеві особливості обліку планування облік витрат за кожним видом калькуляції продукції (робіт, послуг, витрат обігу), відповідні П (С) БО.

Тема: Ревізія доходів і фінансових результатів діяльності підприємства

1. Завдання, джерела і нормативні акти ревізії доходів і фінансових результатів діяльності підприємства.

2.Ревізія фінансових результатів.

1. Завдання, джерела і нормативні акти ревізії доходів і фінансових результатів діяльності підприємства

Ревізія фінансових результатів починається з перевірки відповідності показників звітності про доходи й результати фінансово-господарської діяльності даним регістрів синтетичного й аналітичного обліку.

Схема методики перевірки фінансових результатів:

Основними завданнями ревізії фінансових результатів є перевірка:

— правильності обчислення й відображення у звітності доходу, прибутку й рентабельності;

— реальності кожного запису на аналітичних рахунках до рахунків 70 "Доходи від реалізації" і 79 "Фінансові результати";

достовірності формування фінансових результатів і розподілу їх за цільовим призначенням згідно з чинними нормативами;

— правильності списання збитку за кожний календарний рік;

— законності віднесення на фінансові результати штрафів, пені, неустойки тощо.

Джерелами ревізії є:

— баланс, звіт про фінансові результати; декларація про доходи підприємства;

— регістри аналітичного й синтетичного обліку результатів фінансово-господарської діяльності (Головна книга, журнали-ордери й відомості до них за рахунками 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати");

— первинні документи, розрахунки тощо.

Під час ревізії ревізор керується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996, законодавством про фінансово-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, іншими нормативно-правовими актами з обліку і звітності, бізнес-планом і розрахунками до його обґрунтування, а також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290.

Головна мета ревізії - перевірити правильність відображення у фінансовій звітності результатів фінансово-господарської діяльності підприємства та своєчасності й повноти перерахування податків. З іншого боку, ревізор перевіряє правильність розподілу прибутків і створення додаткового, резервного та інших видів капіталу. Насамперед ревізор встановлює правильність визначення підприємством передбачуваного доходу й виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) для обчислення сум авансових платежів у бюджет.

Інформаційною базою при цьому можуть бути планові калькуляції собівартості готової продукції, договори (угоди) на постачання продукції, плани реалізації (збуту) готової продукції тощо.

Ревізору слід врахувати, що норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" стосуються звітів підприємств усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. У статті звіту про фінансові результати "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" показується загальна сума доходу без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору. Для визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції чи наданих послуг слід із доходу (виручки) від реалізації вирахувати податки, збори, знижки тощо.

2. Ревізія фінансових результатів

Ревізор перевіряє правильність визначення результату операційної діяльності.Для визначення прибутку чи збитку від операційної діяльності береться до уваги сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат (це видно з Ф 2).

Сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів і фінансових витрат визначає прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування.

Нарешті, ревізор контролює реальність визначення кінцевого результату.

Чистий прибуток (биток) — це сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

ТЕМА: РЕВІЗІЯ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ДОСТОВІРНОСТІ ЗВІТНОСТІ

1. Ревізія достовірності бухгалтерської звітності.

2. Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю.

3. Ревізія організації бухгалтерського обліку.

1. Ревізія достовірності бухгалтерської звітності

1. Ознайомитись зі змістом періодичної звітності.

2. Ознайомлення з річним звітом.

3. Зміст пояснювальної записки до річного звіту.

4. Дотримання основних положень про бухгалтерську фінансову звітність (балансу) та порядку її складання; встановленого порядку оцінки статей балансу і як це підтверджено записами в обліку.

5. Обгрунтування показників звітності даними бухгалтерського обліку. Реальність балансу (рахункова перевірка).

6. Інвентаризація майна.

7. Дотримання встановлених обсягів, форм і термінів складання звітності.

8. Відповідність показників бухгалтерської, оперативної, статистичної звітності.

2. Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю

Внутрішньгосподарський контроль:

o Організація постійного, оперативного контролю за роботою підприємства;

o Раціональність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виявлення внутрішніх резервів.

o Дотримання штатної, кошторисної, розрахункової, виробничої і фінансової дисципліни.

o Наявність нестач, розтрат і крадіжок майна.

3. Ревізія організації бухгалтерського обліку

При обстеженні структури бухгалтерії та організації обліку необхідно встановити:

o Чи правильно організована робота апарату бухгалтерії;

o Чи є посадові інструкції окремих працівників бухгалтерії;

o Чи розподілені службові обов’язки між працівниками

бухгалтерії;

o Чи затверджено адміністрацією підприємства графік подання посадовими особами первинних документів і звітів;

o Чи здійснюється контроль за дотриманням графіку;

o Чи є графік документообороту в бухгалтерії з визначеними термінами закінчення окремих видів робіт;

o Чи забезпечені працівники бухгалтерії довідниками, інструкціями;

o Чи забезпечує бухгалтерський облік контроль за наявністю, станом та рухом майна, за використанням всіх ресурсів у відповідності до затверджених норм, нормативів і кошторисів;

o Чи забезпечує головний бухгалтер контроль за відображенням на рахунках обліку всіх господарських операцій: поданням оперативної інформації; проведення аналізу фінансово – господарської діяльності з метою виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів;

o Чи дотримуються затверджені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» порядок і терміни проведення інвентаризації, їх якість проведення і оформлення результатів;

o Інше.

Читайте також:

1. Дескриптивна й нормативна функції методологічного знання
2. Законодавча і нормативна інформація, що використовується під час контролю і ревізії трудових ресурсів і заробітної плати
3. Законодавча та нормативна база України з охорони праці.
4. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
5. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі. Управління охороною праці на підприємствах галузі.
6. Законодавчо-нормативна база державної системи стандартизації.
7. Нормативна база проектування господарських та виробничих приміщень в готелі.
8. Нормативна база щодо кваліфікаційних вимог експедитора на автомобільному транспорті.
9. Нормативна і технологічна документація підприємств ресторанного господарства
10. Нормативна тривалість операцій
11. Система планово-запобіжного ремонту і її нормативна база

Переглядів: 1405