Київська Русь в період формування феодальних відносин: особливості господарського розвитку та пам’ятки економічної думки

Феодальна держава Київська Русь утворена в ІХ ст. слов’янськими народами, що її населяли. Русь рабства не знала. Основна маса населення - селяни. Спершу - переважно вільні, згодом, по мірі зміцнення устоїв феодалізму, - переважно залежні (смерди, закупи, холопи). Панівна верхівка - князі, бояри. До класових протиріч приєднувалися й інтереси купців, а згодом (після прийняття в 988 - 989 рр. християнства) й інтереси церкви, монастирів. Православна церква, хоча і виступала за покору феодалам, водночас була осередком поширення культури й писемності на Русі. Еталони торгівельних мір і важелів зберігалися в церкві.

Розвиток складних соціально-економічних відносин на Русі зумовив прийняття першого правового документу з їхньої регуляції - „Руської Правди” Ярослава Мудрого (пер. пол. ХІ ст.).

Київська Русь як могутнє централізоване державне об’єднання проіснувало до середини ХІІ ст. і розпалося на окремі князівства у зв’язку зі зростанням фактичної (політичної, військової, адміністративної, фінансової, судової тощо) влади князів і бояр на місцях. Період феодально-політичної роздробленості Русі завершився монголо-татарським поневоленням в сер. ХІІІ ст.

Для поглибленого вивчення пам’яток економічної думки Київської Русі доцільно ознайомитися з матеріалами [5, с. 3–10].

Починаючи з ХІV ст. на Русі з територій, які не зазнали прямої іноземної окупації (північні землі), розпочинаються центробіжні тенденції. Провідна роль в політичному об’єднанні країни належить Московському князівству, починаючи з часів правління Івана Калити (1325-1340 рр.). Активізувався цей процес за часів правління Івана ІІІ (1462-1505 рр.), який започаткував систему помісно-дворянського землеволодіння, упорядкував оподаткування. За Судебником 1497 р. він встановив Юріїв день (право кріпака на перехід до нового феодала за тиждень до і тиждень після 26 листопада за умови сплати т.зв. „пожилого” податку за користування майном, будівлями, садибою, землею тощо).

Завершився процес політичного об’єднання Русі за часів царювання Івана IV Грозного (1530-1584 рр.). Іван Грозний юридично оформив помісне дворянство, скасував Юріїв день, дотримувався гнучкої зовнішньоторговельної політики (в залежності від політичних потреб країни - від режиму максимальною сприяння, зокрема, англійським купцям, до жорсткого протекціонізму), провів грошову реформу, встановив нову систему оподаткування.

Скориставшись господарським й політичним безладом найбільш спустошених південно-східних земель, Польща і Литва з середини XIV ст. захоплюють більшу їхню частину.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структурні трансформації суспільно-економічного розвитку Західної Європи в ХІ-ХV ст. та економічна думка цього періоду	\|	Відображення господарського розвитку українських земель під владою Польщі та Литви в документальних джерелах середньовіччя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.