МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Київська Русь в період формування феодальних відносин: особливості господарського розвитку та пам’ятки економічної думки
Феодальна держава Київська Русь утворена в ІХ ст. слов’янськими народами, що її населяли. Русь рабства не знала. Основна маса населення - селяни. Спершу - переважно вільні, згодом, по мірі зміцнення устоїв феодалізму, - переважно залежні (смерди, закупи, холопи). Панівна верхівка - князі, бояри. До класових протиріч приєднувалися й інтереси купців, а згодом (після прийняття в 988 - 989 рр. християнства) й інтереси церкви, монастирів. Православна церква, хоча і виступала за покору феодалам, водночас була осередком поширення культури й писемності на Русі. Еталони торгівельних мір і важелів зберігалися в церкві. Розвиток складних соціально-економічних відносин на Русі зумовив прийняття першого правового документу з їхньої регуляції - „Руської Правди” Ярослава Мудрого (пер. пол. ХІ ст.). Київська Русь як могутнє централізоване державне об’єднання проіснувало до середини ХІІ ст. і розпалося на окремі князівства у зв’язку зі зростанням фактичної (політичної, військової, адміністративної, фінансової, судової тощо) влади князів і бояр на місцях. Період феодально-політичної роздробленості Русі завершився монголо-татарським поневоленням в сер. ХІІІ ст. Для поглибленого вивчення пам’яток економічної думки Київської Русі доцільно ознайомитися з матеріалами [5, с. 3–10]. Починаючи з ХІV ст. на Русі з територій, які не зазнали прямої іноземної окупації (північні землі), розпочинаються центробіжні тенденції. Провідна роль в політичному об’єднанні країни належить Московському князівству, починаючи з часів правління Івана Калити (1325-1340 рр.). Активізувався цей процес за часів правління Івана ІІІ (1462-1505 рр.), який започаткував систему помісно-дворянського землеволодіння, упорядкував оподаткування. За Судебником 1497 р. він встановив Юріїв день (право кріпака на перехід до нового феодала за тиждень до і тиждень після 26 листопада за умови сплати т.зв. „пожилого” податку за користування майном, будівлями, садибою, землею тощо). Завершився процес політичного об’єднання Русі за часів царювання Івана IV Грозного (1530-1584 рр.). Іван Грозний юридично оформив помісне дворянство, скасував Юріїв день, дотримувався гнучкої зовнішньоторговельної політики (в залежності від політичних потреб країни - від режиму максимальною сприяння, зокрема, англійським купцям, до жорсткого протекціонізму), провів грошову реформу, встановив нову систему оподаткування. Скориставшись господарським й політичним безладом найбільш спустошених південно-східних земель, Польща і Литва з середини XIV ст. захоплюють більшу їхню частину. Читайте також:
|
||||||||
|