Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Індустріалізація та колективізація в УРСР

 

На кінець 20-х років партії і її керівному ядру треба було зробити вибір між двома варіантами соціалістичного індустріального перетворення суспільства. Один варіант припускав збереження товарно-грошових основ НЕПівської економіки і проведення порівняно планової, так сказати, органічної індустріалізації, у якій темпи задаються сполученням промислового росту з ростом добробуту і поступовим добровільним кооперуванням селянства.

Другий варіант представляв план форсованої індустріалізації, у якій основний натиск робиться на високий темп промислового розвитку, і заради цього визнається можливість зниження життєвого рівня, можливість стрімкого проведення суцільної колективізації за допомогою будь-яких засобів, доцільність переходу від економічних до командно-адміністративних методів керування. Після нелегкої і складної боротьби вибір був зроблений на користь форсованої індустріалізації.

Основними джерелами індустріалізації були: націоналізація промисловості, збільшення прямих і непрямих податків, використання трудового ентузіазму трудівників і примусової праці політичних в’язнів, колективізація сільського господарства, конфіскація церковного і монастирського майна, прибутки від зовнішньої торгівлі і ін.

На відміну від розвинутих країн світу індустріалізація в СРСР здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населення, а для промисловості.

Важливою передумовою індустріалізації країни стала масова електрифікація, що розпочалася згідно з планами ДАЕЛРО у 1926–1928 рр. Важливим етапом в розвитку енергетичної бази країни стало будівництво нафтопереробних заводів, були закладені десятки вугільних шахт в Донбасі, Сибіру, Підмосков’ї та реконструйовані старі.

Ідустріалізація протікала в сполученні з командно-адміністративним плануванням, що включало суцільну колективізацію.

Перехід до колективізації підштовхнула криза хлібозаготівель 1927–1928 рр. За умов зростання ринкової ціни на хліб селянство відмовлялося продавати державі хліб за нижчими цінами. В січні 1928 р. Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення щодо примусового вилучення у селянства зернових надлишків та необхідність форсованої колективізації сільського господарства.

Початок колективізації показав, що селяни не бажали вступати до колективних господарств (колгоспів). Адже усуспільнювались не тільки засоби виробництва, а й продуктивна худоба, птиця. Досягти цього вдавалося лише шляхом грубого насильства. Ті, хто не вступав до колгоспу, прирівнювалися до ворогів радянської влади і злочинців.

У 1928–1932 р. в Україні було винищено майже половину стада поголів’я худоби. У багатьох випадках проявлялися відкриті селянські протести, які нерідко переростали у збройні повстання, що охоплювали цілі райони.

Внаслідок розпаду Австро-Угорщини по закінченні І світової на її терені відтворили свою незалежність Польща і Чехословаччина, до складу яких потрапила більша частина західноукраїнських земель. Як і до І світової війни господарство краю продовжувало носити колоніальний характер. Понад 80 % населення займалося сільським господарством, яке, як і в Польщі в цілому носило відсталий екстенсивний характер.


Читайте також:

  1. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит
  2. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит
  3. Індустріалізація
  4. Індустріалізація
  5. Індустріалізація
  6. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції
  7. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції
  8. Індустріалізація і колективізація в Україні: хід і наслідки
  9. Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки. Економічні погляди М. Соболєва, Б. Брускуса
  10. Індустріалізація і механізація електромонтажних робіт
  11. Індустріалізація сільського господарства




Переглядів: 1922

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Політика „воєнного комунізму”: джерела, протиріччя, наслідки | Вересня 1939 р. з нападу фашистської Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.