• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції

Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

1. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції.

2. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

3. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія

4. Марксистська економічна теорія.

5. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція.

Індустріалізація характеризується:

- структурними змінами в економіці;

- появою нових і модернізацією старих галузей;

- зміною долі галузей в ВВП;

- перемогою машинного виробництва в усіх галузях;

- змінами в організації і управлінні виробництвом;

- монополізацію економіки;

- утворенням фінансового капіталу;

- зміною енергетичної фази економіки;

- електрифікацією виробництва, транспорту, збуту.

В основі індустріалізації лежить цілий ряд технічних винаходів:

- динамо-машина Е.Сіменса (1876);

- генератор Т.Єдісона (1883);

- електричний двигун;

- спосіб електричної виплавки сталі (1887);

- електролітичний спосіб виробництва кольорових металів;

- електрична зварка (1877);

- передача електроенергії на відстані (1891);

- бесемерівський спосіб виплавки сталі (1856);

- мартенівський спосіб (1864);

- двигун внутрішнього згорання (1893);

- парова турбіна (1894);

- водяна турбіна (перша ГЕС побудована на Ніагарі 1898);

- автомобіль (1885);

- тепловоз (1891);

- аероплан (1903);

- телефон (1876).

Провідними галузями стали:

- виробництво електроенергії;

- хімічна;

- добувна;

- металургійна;

- машинобудівна;

- транспортна промисловість;

- сталеварна;

- нафтодобувна.

Особливо швидко розвивалось транспортне будівництво і верстатобудування.

У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася економіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втратила роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояснюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають політичні, соціальні, географічно-кліматичні, природні. (Про них було сказано у попередній лекції).

Науково-технічна революція знайшла добрий ґрунт на американській землі. Тут активно впроваджувалися власні та європейські винаходи. У зв'язку із запізненням промислового перевороту, в США використовувалися найновіші досягнення інженерії, застарілого обладнання практично не було. Після Громадянської війни в країні сформувався широкий внутрішній ринок, розширювалася географічна спеціалізація.

Економічному зростанню сприяли зовнішня політика держави — високі митні тарифи на ввіз готової продукції і повна свобода для ввозу іноземних капіталів, яка підтримувала­ся високою нормою прибутків. Це приваблювало європейські, в першу чергу англійські, капітали.

В кінці XIX ст. США зайняли перше місце в світі за обсягами промислового виробництва.

Великобританія відстала від США, Німеччини спочатку за темпами, а потім і за абсолютними показниками.

В США вартість промислової продукції перевершила вартість сільськогосподарської в 2 рази в 1890 р.; в 3 рази в 1900 р. Доля важкої промисловості склала 63 %.

Фактори індустріалізації в США:

- мирні умови після громадянської війни (1861 - 1865 рр.);

- підтримка уряду;

- географічні умови і природні ресурси;

- впровадження винаходів; а стандартизація; а широкий внутрішній ринок;

- висока конкурентоспроможність американських товарів;

- митний захист, високі ввізні мита;

- значні інвестиції;

- Імміграція;

- формування колоній (Аляска, Гаваї, Куба, Гуам, Пуерто-Ріко, Філіппіни);

- економічна експансія в Латинську Америку.

В Німеччині індустріалізація проходить в .останній треті XIX - п. XX ст. Індустріалізація. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі. Цьому сприяло ряд факторів, серед яких найголовнішим можна вважати перемогу у франко-прусськіи війні 1870—1871 рр. Після завершення війни відбулося об'єднання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сформувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загальнодержавна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього ринку країни.

Перемога над Францією, аннексія Ельзасу та Лотарінгії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 ,млрд франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.

Як і в США, економічному піднесенню Німеччини сприяв фактор часу. Внаслідок запізнення промислового перевороту та індустріалізації у промисловості запроваджувалися найновіші науково-технічні досягнення. Інженерно-технічна дум­ка Німеччини в кінці XIX — на початку XX ст. за кількістю та якістю впроваджень та нових розробок поступалася лише американській.

Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боєприпаси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії.Німеччина займає друге місце за обсягами і темпами промислового розвитку.

Фактори індустріалізації:

- об'єднання Німеччини;

- усунення внутрішніх митних кордонів;

- упорядкування державних фінансів і грошового обігу;

- зростання інвестицій в економіку;

- будівництво залізниць;

- перемога у Франко-прусській війні (1870 - 1871 рр.) і отримана контрибуція у 5 млрд. франків;

- зростання продуктивнсті праці і низька ціна робочої сили.

Монополізація економіки Німеччини теж мала свої особливості. На відміну від США процес монополізації відбувався тут на основі картелів та синдикатів. Найбільше їх виникло у вугільній, хімічній, електротехнічній, суднобудівній та військовій галузях промисловості. Напередодні першої світової війни у Німеччині було близько 600 монополістичних об'єднань. Небаченої економічної сили досягли Рейнсько-Вест-фальський вугільний синдикат, Фарбеніндустрі та деякі інші. Незначна кількість колоніальних володінь примушувала німецьких підприємців підвищувати продуктивність праці, знижувати собівартість продукції, добиватися високої її якості, щоб перемагати на світовому ринку товарів. Відсутність ринків сировини і збуту зумовили агресивність Німеччини.

В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росїї, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництву. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII — першій половині XIX ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості., як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі) створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.

Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.

Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства.

Впродовж XIX ст. Франція займала друге місце у світі за рівнем промислового виробництва,, поступаючись лише Англії. Однак в кінці XIX ст. вона опинилася на четвертому місці.

Причиною цього була, перш за все, поразка у франко-пруській війні та її наслідки. Мирний договір 1871 р. був невигідним для Франції. Вона зобов'язана була сплатити Німеччині 5 млрд. франків контрибуції і як гарантію виплати віддавала частину своєї території — провінції Ельзас та Лотарінгію. Ці землі були економічно найрозвиненіші, багаті на залізну руду, вугілля, тут добре розвивалася текстильна та інші галузі промисловості. Втрата Ельзасу та Лотарінгії примусила Францію ввозити велику кількість залізної руди і чорних металів.

Сировинна база Франції й без того була недостатньою. Вона змушена була імпортувати половину необхідного їй вугілля. Таким чином росла собівартість французьких металовиробів, зменшувалася їхня конкурентоспроможність.

У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності —104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.

Відсталою у порівнянні із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною. Існування гострих проблем у сільському господарстві також не стримувало розвиток економіки.

Читайте також:

1. H) Орган з питань конкуренції
2. I. Соціалістична течія в українському визвольному русі
3. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
4. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
5. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
6. III. Українські ліберальні партії.
7. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
8. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
9. А. Правобережну Україну.
10. А/. Верховна Рада України.
11. Автоматизація банківської діяльності в Україні
12. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.

Переглядів: 886