Економічна наука в УРСР: виникнення і розвиток

В 20-х рр. ХХ ст. в Україні, де розвиток економічної науки відображав цивілізаційні особливості національної економіки, ленінська програма побудови державного соціалізму не знаходить підтримки.

Представники реформаторського крила, вихідці з різних напрямків дореволюційних шкіл (В.А. Косинський, К.Г. Воблий, Є.Є. Слуцький, М. Яснопольський, Г.О. Кривченко, В.Ф. Левитський, М.В. Птуха, М.М. Соболєв, П.І. Фомін, С. Фесенкой багато інших прагнули до втілення їх ідей шляхом реформаторства, розвитку кооперативного руху, розвитку матеріальних стимулів в організації праці тощо.

Критикуючи програму більшовиків, М. Туган-Барановський, В. Косинський, К. Воблий та інші виступили проти націоналізації, що, на їх погляд, призведе до більшої анархії, ніж капіталізм, оскільки неможливо створити такий апарат, який зможе замінити саморегулюючу силу ринку.

Особливе місце в той період займала критика так званої „волобуєвщини” - як прояву українського націоналізму в економічній думці. Михайло Волобуєв у 1928 р. виступав з ідеєю про переваги самостійного економічного розвитку України. Критикував імперську політику Росії. На його думку, Україна володіла достатнім економічним потенціалом, щоб могти самостійно розвиватися і інтегрувати у світову економіку. За свої ідеї Волобуєв був оголошений ворогом народу і репресований.

Ідеями ворогів народу також було визнано „неонародницькі” економічні концепції О. Челінцева і О. Чаянова. Розроблений ними план аграрних реформ не був втілений в практику. Соціально ворожими були названі економічні ідеї Туган-Барановського і Слуцького.

З 30-х років минулого століття економічна думка України практично стала на бік комуністичного догматизму. Економічна теорія розвивалася за соціальними замовленнями, перебувала в ізоляції від світової економічної думки. Усі немарксистські теорії вважалися вульгарними і небезпечними, а тому були розкритиковані і засуджені.

У середині 60-х рр. ХХ ст. в Радянському Союзі почала пробивати собі дорогу ідея використання ринкових регуляторів для підвищення ефективності соціалістичної економіки. Необхідність реформ усвідомлювалася і частиною правлячої еліти, хоча поворот в бік ринку був справою нелегкою, насамперед з ідеологічних міркувань.

Наріжним каменем стала стаття харківського економіста, професора Євсея Григоровича Лібермана (1897-1981рр.) „План, прибуток, премія”. Автор пропонував зробити деякі, хоча і не дуже рішучі кроки в бік перетворення соціалістичних підприємств у відносно самостійних товаровиробників. Для цього необхідно було звільнити їх від дріб’язкової опіки центральних планових органів, які повинні встановлювати завдання тільки з обсягу й номенклатури продукції та термінів постачання. Всі інші планові показники підприємства повинні були розробляти самі, встановлюючи між собою прямі зв’язки на основі договірних угод.

Щоб зацікавити підприємства у виконанні високих планових завдань, підвищенні якості продукції, пропонувалося зробити найважливішим оціночним показником прибуток.

Пропоновані новації були дуже незвичайні для того часу і викликали неоднозначну реакцію. Прихильники традиційних методів управління побачили в них зазіхання на основні принципи і сповзання до капіталістичних форм господарювання. Але директори й економісти великих підприємств в цілому підтримували висунуті в статті пропозиції. В ході розгорнутої дискусії вони були конкретизовані, розширені й лягли в основу практичних рішень щодо проведення економічної реформи господарського механізму.

Характер та шляхи розвитку української економічної думки в період від 1917 до 1991 р. систематизовано викладено у [5, с. 70-78].

Питання до теми

1. Які найважливіші зміни відбулись у суспільстві та господарстві України після Першої світової війни?

2. Як трансформувалася господарська система в період „воєнного комунізму”?

3. Які форми і методи господарювання існували в період НЕПу?

4. У чому полягала суть і соціально-економічні наслідки грошової реформи 1947 р.?

5. Які можна виділити основні напрями в українській економічній думці в період від 1917 до 1991 р.?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економічний розвиток України в другій половині ХХ ст.	\|	Проблеми соціально-економічного реформування української економіки після отримання незалежності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.