• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Продуктивність і рентабельність праці.

Якщо у розрахунку ефективності результати характеризуються обсягом продукції, то вони мають назву продуктивності, а якщо результати характеризуються розміром прибутку, то такі показники ефективності називаються рентабельністю.

Узагальнюючим показником ефективності використання робочої сили є продуктивність праці, що характеризує співвідношення результатів праці та її витрат.

На рівень продуктивності праці впливають:

1) Рівень екстенсивного використання праці – показує міру її продуктивного використання і її тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. Чим пов­ніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу, і чим триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і, відпо­відно, продуктивності праці. Однак зростання продуктивності праці за рахунок екстенсивних характеристик має чіткі межі: законодавче встановлену тривалість робочого дня і робочо­го тижня. Якщо протягом законодавчо встановленої трива­лості робочою часу весь він (час) цілком витрачається на продуктивну працю, то це є верхня межа рівня екстенсивного використання праці.

2) Інтенсивність праці характеризує міру її напруженості й визначається кількістю фізичної та розумової енергії лю­дини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці також має межі, а саме фізіологічні та психічні можли­вості людського організму. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, вико­ристання вільного часу тощо.

Отже, рівень екстенсивного використання праці й інтен­сивність праці – це важливі фактори зростання продуктив­ності праці, які, однак, мають чіткі обмеження, тобто не мо­жуть використовуватися безкінечно.

Джерелом зростання продуктивності праці, яке не має меж, є техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково технічного прогресу.

Важливим показником ефективності праці є співвідно­шення її прибутку від даного виду трудової діяльності й відпо­відних витрат праці. Це співвідношення називається рента­бельністю праці, або точніше – рентабельністю сумарних витрат на персонал, і в загальному випадку визначається за формулою:

R_i = (D_i – Z_i) : Z_i , або R_i = P_i : Z_i, ( 7.1 та 7.2)

де R –рентабельність праці;

D – створена цією працею вартість;

Z – витрати на організацію цієї праці;

P – прибуток від цієї праці.

Індекс i означає, що всі ці показники повинні стосуватися одного і того ж (наприклад і-го) виду праці.

Читайте також:

1. Алкоголізм і безпека праці.
2. Аналіз продуктивності праці.
3. Атестація робочих місць з шкідливими і небезпечними умовами праці.
4. Безтарифні системи оплати праці.
5. Біологічні особливості, продуктивність та породи коней
6. Блок 4. Умови та охорона праці.
7. Будівельна продукція. Кадри, нормування і продуктивність праці
8. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
9. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
10. Вертикальний поділ: координація управлінської праці.
11. Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану
12. Види регулювання оплати праці.

Переглядів: 1815