• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Показники і методи вимірювання продуктивності праці.

Отже, продуктивність праці – це показник її ефектив­ності, результативності, то характеризується співвідношен­ням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. В залежності від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продук­тивності праці: виробіток і трудомісткість.

Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленою одним працівником за одиницю робочого часу і розраховується за формулою:

B = V : T, (7.13)

де B – виробіток;

V – обсяг виробництва продукції (робіт, послуг);

T – затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).

На підприємстві виробіток може визначатися різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюються обсяг продукції і затрати праці.

Для оцінки рівня виробітку на окремих робочих місцях при виробництві різноманітної незавершеної продукції ви­користовуються також трудові показники, в яких для ха­рактеристики обсягу виробництва застосовуються норми трудових витрат у нормо-годинах. Однак ці показники ма­ють дуже вузьку сферу застосування, оскільки вимагають суворої наукової обґрунтованості використовуваних норм.

Витрати праці при розрахунках її продуктивності мо­жуть вимірюватися відпрацьованими людино-годинами, лю­дино-днями і середньосписковою чисельністю персоналу. Однак всі ці показники вимірюють лише кількість праці, нівелюючи її якість. Іншими словами, в таких розрахунках робоча сила найкваліфікованіших конструкторів або управ­лінців додається до робочої сили охоронців та прибиральни­ків. І знову універсальним показником кількості витраченої праці може бути вартість витрат на утримання персоналу.

Трудомісткість – це обернений показник рівня про­дуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг) і розраховується за формулою:

TM = T : V (7.14)

Для планування і аналізу праці на підприємстві розра­ховуються різні види трудомісткості.

Технологічна трудомісткість (Т_т), визначається витрата­ми праці основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.

Трудомісткість обслуговування (Т_о), визначається витра­тами праці допоміжних робітників, що зайняті обслугову­ванням виробництва.

Виробнича трудомісткість (Т_в), складається з технологіч­ної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.

Трудомісткість управління (Т_у)визначається витратами праці керівників, спеціалістів, технічних виконавців.

Повна трудомісткість продукції (Т_п), відображає всі ви­грати праці на виготовлення одиниці кожного виробу. Вона визначається за формулою:

Т_п = Т_т + Т_о + Т_у = Т_в + Т_у, (7.15)

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. IV група- показники надійності підприємства
3. Абсолютні показники фінансової стійкості
4. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
7. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
8. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
10. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
11. Адміністративні методи управління
12. Адміністративні, економічні й інституційні методи.

Переглядів: 570