МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Конспект лекцій з історії України .План Тема 2. Українська нацiональна революцiя 1917 – 1920 рокiв. План Тема 1. Українська нацiональна революцiя середини XVII ст. 1. Причини революцiї та хiд воєнних дiй у 1648-1653 рр. 2. Переяславська Рада. «Березневi статтi» і воєнна кампанiя 1654-1656 рр. 3. Воєннi дiї у 1657-1667 р. Андрусiвське перемир’я. 4. Руїна. Причини поразки революцiї та iї значення.
ЛIТЕРАТУРА:
1. Лiтопис Самовидця.-К., Наукова думка, 1971. – С. 28-72 2. Iсторiя Русов. –Київ: Дзвiн, 1991. – С. 60-164 3. М. Аркас. Iсторiя України-Руси.-К.: Вища школа, 1990. – С.171-237 4. М. Грушевский. Очерк истории украинского народа. – К.: Либiдь, 1990. – С. 178-225 5. М. Костомаров. Богдан Хмельницький. –К.: Веселка, 1992. – С. 34-70 6. I. Крип’якевич. Богдан Хмельницький. – Львiв: Свiт, 1990. – С. 284-337 7. I. Рибалка. Iсторiя України. Ч.1.- Харкiв: Основа, 1995.- С. 191-242 8. О. Субтельний. Україна: Iсторія. – К.: Либiдь,1991. – С. 115-145 9. Iсторiя України в особах. – К.; 1993. – С. 294-300 10. В. Смолiй, В. Степанков. Українська нацiональна революцiя. – К., 1999. – С. 299-345 11. Iсторiя України(пiд ред. Р. Ляха). – К. 1998. – С. 125-156
1. Створення та дiяльнicть Центральної Ради (березень 1917 – квiтень 1918 рр.). 2. Гетьманщина в Українi (квiтень – грудень 1918 р.). 3. Директорiя УНР та iї поразка (1918 – 1920 рр.).
ЛIТЕРАТУРА 1. Грушевський М. Хто такi українцi і чого вони хочуть? – К.; 1991. – С. 5-21, 110-120 2. Винниченко В. Вiдродження нацiї. – Ч.I. – К.; 1990. – С. 218-258; Ч. III. – К.; 1990. – С. 15-43, 179-201, 301-351 3. Полонська-Василенко Н. Iсторiя України. – Т.2.-К.; 1992. – С. 457-545 4. Романчук О. Ультиматум. – К.; 1990. – С. 56-62 5. Субтельний О. Україна. Iсторiя. – К.; 1991. – С. 300-331 6. Нагаєвський I. Iсторiя української держави ХХ столiття. – К.; 1994. – С.92-126 7. Рибалка I. Iсторiя України. – Ч. 3. – Харкiв, 1999. – С. 3-96 8. Iсторiя України. – (пiд ред. Р.Д. Ляха). – К., 1998. – С. 204-244
Вступ.
Iсторія України – складова і невід’ємна частина всесвітньої історії , тож предметом курсу є історія українського народу , його стародавніх предків на всіх землях їх етнічного розселення. Курс вивчається в різних аспектах, а саме: соціально-економічному, суспільно-політичному, соціокультурному, релігійно-церковному, і він має за мету сучасний науковий огляд процесу становлення і розвитку народів та держав на території України. Відповідно , є доцільним вирішення таких завдань як з’ясування універсальних закономірностей і тенденцій виникнення людини, суспільства і держави , виявленя особливостей історії українського народу, ії періодизації, вивчення і наукова оцінка історичних фактів, ролі визначних осіб та уроків історії. Теоретико-методологічною основою курсу є загальновизнана еволюційна концепція вивчення історії людства та гуманістична методологія, яка визнає безумовний і беззастережний пріоритет людини і ії прав перед будь-якою расовою, національною, політичною чи релігійною єдністю, або організацією. Конституція (Основний Закон), яку було прийнято на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, проголосила, що “Україна є суверенна і незалежна держава” (Стаття 1). “Україна є унітарною державою” (Стаття 2). “Людина, ії життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.» Права і свобода людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (Стаття 3). Сучасна Україна є республікою, яка стала суверенною відповідно до “Акту проголошення незалежності України” від 24 серпня 1991 року. “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування” (Стаття 5). Державна влада в Україні здійснюється на засадах ії поділу на законодавчу (Верховна Рада), виконавчу (Кабінет Міністрів) та судову (Верховний Суд) (Стаття 6). Державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантовано вільний розвиток, використання і захист російської, їнших мов національних меншин (Стаття10). Конституція узаконила державні символи незалежної України: державний прапор, державний герб і державний гімн України, а також права та обов’язки людини і громадянина. Територія України становить 603,7 тис. квадратних кілометрів, населення -на 1 січня 1994 року – 52 млн., на 1.01.1997 року – 50 млн., на 1.01.2002 року становить 48,4 млн. чоловік. Республіка Україна є повноправним членом Організації Об’єднаних Націй і має дипломатичні стосунки з більш ніж 150 державами світу, з якими постійно налагоджує і розширює різноманітні економічні і культурні зв’язки.
Читайте також:
|
||||||||
|